Ухвала суду № 57491207, 27.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5238/15

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Кіселик Д.С.,

за участю представників позивача Кондракова В.В. і Цвігун Н.Ф., представника відповідача Домущі В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області до Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

31.08.2015р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», в якому просила суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 6 890 308,26 грн. за рахунок майна платника податків дочірнього підприємства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на 31.08.2015р. обліковується податковий борг у загальному розмірі 6890308,26 грн., який тривалий час у добровільному порядку не сплачується. Оскільки вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкового боргу позитивних результатів не дали, інспекція була змушена звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна підприємства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року адміністративний позов ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області задоволено частково. Надано дозвіл на погашення суми податкового боргу зі сплати ПДВ у розмірі 6001500,24 грн., за рахунок майна ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , що перебуває у податковій заставі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, Директор ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» 12.01.2016р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015р., та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог податкового органу відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 16.05.2002р. В перевіряємому періоді відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Малиновському районі.

Станом на момент подання адміністративного позову, т.б. на 31.08.2015р., за відповідачем рахувалася податкова заборгованість у великому розмірі, яка виникла на підставі:

- податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 3058528,16 грн. (постанова Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2015р. по справі №815/668/15 про стягнення податкового боргу з банківських рахунків);

- грошового зобов'язання та на підставі самостійно задекларованого зобов'язання за поданими податковими деклараціями та уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань на суми:

- уточнюючого розрахунку за грудень 2013 року - 1514 грн., сума штрафу нарахована платником - 45 грн. (поданий у лютому 2015 року)

- уточнюючого розрахунку за травень 2014 року - 1147111 грн., сума штрафу нарахована платником - 34413 грн. (поданий у грудні 2014 року)

- уточнюючого розрахунку за червень 2014 року - 197270 грн., сума штрафу нарахована платником - 5918 грн. (поданий в грудні 2014 року)

- уточнюючого розрахунку за липень 2014 року - 10430 грн., сума штрафу нарахована платником - 313 грн.(поданий в червні 2015 року)

- уточнюючого розрахунку за жовтень 2014 року - 111251 грн., сума штрафу нарахована платником - 3338 грн. (поданий в грудні 2014 року)

- уточнюючого розрахунку за жовтень 2014 року - 9130 грн., сума штрафу нарахована платником - 274 грн. (поданий у червні 2015 року)

- уточнюючого розрахунку за листопад 2014 року на суму від'ємного значення - 1110132 грн.

- уточнюючого розрахунку за грудень 2014 року, де визначено суму штрафу, що нарахована платником - 6002 грн. (поданий у лютому 2015)

- податкової деклараціі за січень 2015 року - 165747 грн.,

- уточнюючого розрахунку за січень 2015 року - 14202 грн., сума штрафу нарахована платником - 426 грн. (поданий у березні 2015 року)

- уточнюючого розрахунку за січень 2015 року - 6648 грн., сума штрафу нарахована платником - 199 грн. (поданий у травні 2015 року)

- податкової декларації за лютий 2015 року - 19320 грн.,

- уточнюючого розрахунку за лютий 2015 року - 22297 грн., сума штрафу нарахована платником - 669 грн. (поданий у травні 2015 року)

- податкової декларації за березень 2015 року - 1496914 грн.,

- податкової декларації за квітень 2015 року - 1253051 грн.,

- уточнюючого розрахунку за квітень 2015р. на суму від'ємного значення 20492 грн., за травень 2015 року - 192972 грн., (поданого у червні 2015 року)

- визначеного позивачу податковим повідомленням-рішенням від 16.04.2015р. №0005091502, грошового зобов'язання по ПДВ у сумі 136409 грн. (основний платіж - 90939 грн., штрафні санкції - 45470 грн.)

- сума пені в розмірі 131345,79 грн.

В грудні 2015р. (т.б. в ході розгляду справи по суті) відповідачем сплачено суму заборгованості в розмірі 888 808,02 грн., що підтверджено обліковою карткою.

Далі, з метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості відповідачу 08.09.2014р. було вручено податкову вимогу №1752-25 від 08.09.2014р. та рішення про опис майна у податкову заставу, що підтверджується підписами головного бухгалтера Сафтюк Т.В.

В березні 2015р. посадовою особою позивача, на підставі рішення № 7/15-52-25-013 від 08.09.2014р. про опис майна у податкову заставу, відповідно до норм ПКУ, було проведено опис майна згідно оборотно-сальдової відомості на загальну суму 3 109 262,3 грн., що оформлено актом №2/15-2-25-014 від 03.03.2015р.

Однак, відповідачем не були сплачені податковий борг та вказані грошові зобов'язання у встановлений законодавством строк, що і стало підставою для звернення податкового органу до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно з неправомірності спірних рішень.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Так, судами обох інстанцій з матеріалів справи встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2015р. по справі №815/668/15 стягнуто з банківських рахунків ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до ГУ ДКУ України в Одеській області суму податковий борг по ПДВ в розмірі 3058528,16 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015р. вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2015р. залишено без змін.

Як встановлено по справі, податковим органом, у відповідності до положень глави 12 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (затв. постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22, за реєстр. в МЮ України 29.03.2004р. №377/8976), було оформлено інкасові доручення для примусового стягнення коштів з розрахункових рахунків відповідача, направлених до банківських установ, обслуговуючих ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Проте, ці інкасові доручення були повернені без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на банківських рахунках відповідача.

Як слідує з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

А відповідно до змісту приписів п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених ст.95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Але, п.87.3 ст.87 ПК України передбачені певні випадки, коли кошти, майно та майнові права платника податків не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

Разом з тим, відповідачем не надано до судів 1-ї та 2-ї інстанцій будь-яких належних доказів щодо наявності таких випадків.

Як видно з п.88.1,88.2 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Отже, податковий борг може бути погашений, як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Зі змісту положень ст.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п. 89.1). Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3).

А п.95.1 ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п. 95.3).

Таким чином, зі змісту наведених вище норм ПКУ вбачається, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

Під час розгляду справи судами обох інстанцій встановлено, що 23.12.2015р. відповідачем було частково і самостійно сплачено суму заборгованості в розмірі 888808,02 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи облікова картка.

Отже, за таких обставин, та з огляду на те, що на банківських рахунках платника податків відсутні грошові кошти на погашення суми податкового боргу, що виключає необхідність вжиття податковим органом заходів стягнення коштів з рахунків платника податків судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що п/вимоги податкового органу про надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, є законними та, з урахуванням часткової добровільної сплати, підлягають частковому задоволенню.

Що ж стосується сплачених підприємством 29.12.2015р. та 05.01.2016р. сум заборгованості в загальному розмірі 193000 грн., на підтвердження чого представниками відповідача було надано до суду 2-ї інстанції відповідні банківські платіжні доручення, то судова колегія вважає, що даний факт сплати цих сум заборгованості після ухвалення 28.12.2015р. окружним судом оскаржуваного рішення, не може бути врахований при перегляді спірної постанови суду в апеляційному порядку, оскільки суд апеляційної інстанції розглядає справу виключно в межах доводів апеляційної скарги (в якій про цей факт не зазначено) та не може враховувати докази, які були невідомі і не досліджувалися судом 1-ї інстанції і взагалі з'явилися після постановлення судового рішення.

Таким чином, за вказаних обставин, даний факт сплати платником податків вказаної частини заборгованості в розмірі 193000 грн. має враховуватися виключно в ході виконання цього рішення суду.

До того ж, слід зазначити, що як видно з наданої представником позивача довідки-розрахунку начальника відділу погашення боргу ДПІ, станом на 27.04.2016 року за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 11 795 689,32 грн., т.б. остання з моменту ухвалення судом 1-ї інстанції оскаржуваного рішення фактично вдвічі збільшилася.

Також, ще необхідно вказати й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко