Постанова № 57491167, 26.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 р. Справа № 579/251/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Антипенко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 03.03.2016р. по справі № 579/251/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі в Сумській області, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у відновленні виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності з 01.06.2015р.;

- зобов'язати відповідача відновити виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності з 01.06.2015р.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 28.01.2016р. звернувшись до відповідача з заявою про відновлення виплати раніше призначеної пенсії позивачу було відмовлено. Позивач вважає, що дії відповідача з приводу відмови у відновленні виплати раніше призначеної пенсії порушують її права та є протиправними, а тому просила суд зобов'язати відповідача відновити виплату раніше призначеної пенсії з 01.06.2015р.

Постановою Кролевецького районного суду Сумської області в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі в Сумській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено за необґрунтованістю вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає оскаржувану постанову незаконною, а відтак такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 26.04.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працює на посаді головного спеціаліста з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадкістю апарату Кролевецької районної державної адміністрації та є державним службовцем. Перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі в Сумській області та до 01.04.2015 року отримувала пенсію по інвалідності як інвалід ІІІ групи за загальним захворюванням.

З 1.04.2015р. відповідачем було призупинено виплату пенсії позивачу, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до положень закріплених в Законі України від 02.03.2015р. № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".

28.01.2016 р. позивач звернувшись до відповідача з заявою про поновлення виплати їй пенсії по інвалідності починаючи з 01.04.2015р.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі в Сумській області від 29.01.2016 року №8 в поновленні виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, отримуючи пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 23.01.2013 року і по даний час є державним службовцем, а отже дія Законів №213-VІІІ від 02.03.2015 року та №911-VІІІ від 24.12.2015 року в частині встановлення обмеження щодо дотримання пенсії особами у період проходження державної служби на неї не поширюється.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що з 01.04.2015 року і по даний час включно виплата пенсії ОСОБА_1 відповідачем припинена правомірно.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Конституцією України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч.2 ст.6).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини першої статті 47 цього Закону, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких установлено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Виключення з указаного правила становлять лише інваліди I та II груп, інваліди війни III групи та учасники бойових дій, особи, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави стверджувати про наступний порядок їх правового застосування: у разі, якщо особа, якій призначено пенсію, працює на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених спеціальними законами («Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів» та інші), станом на 01 квітня 2015 року, починаючи з цієї дати до кінця 2015 року виплата пенсії їй не проводиться.

Пунктом 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Оскільки до 01 червня 2015 року закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах не прийнято, з указаного дня норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних Законів («Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів» та інші), є скасованими.

Тобто, правові норми, які надавали право особі, яка працює на посаді державного службовця, судді та інших визначених посадах, на призначення пенсії або щомісячного довічного утримання, припинили дію, починаючи з 01 червня 2015 року.

Таким чином, починаючи з указаної дати на позивача не поширюються встановлені частиною першою статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 02 березня 2015 року №213-VIII) обмеження щодо виплати пенсії, адже з 01 червня 2015 року робота на займаній позивачем посаді не дає права на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених спеціальними Законами. На даний час особам, які працюють на посадах, визначених згаданими спеціальними Законами, пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Тому, з 01 червня 2015 року відсутні правові підстави для невиплати позивачу пенсії.

Такий висновок щодо правового застосування норм частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 5 Прикінцевих положень Закону від 02 березня 2015 року №213-VIII відповідає правовій позиції, висловленій Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 26 серпня 2015 року (адміністративна справа № 202/4641/15-а).

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 внесені зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Отже, колегією суддів встановлено, що відповідачем як органом, на який законом покладено обов'язок з виплати пенсій, внаслідок порушення норм чинного законодавства, допущено по відношенню до позивачу протиправну бездіяльність, що виявилася у нездійненні останньому відповідних виплат за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, позовні вимоги за період з 01 червня 2015 року по 11 серпня 2015 року підлягають залишенню без розгляду на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України.

Враховуючи викладене, виплата раніше призначеної пенсії позивачу підлягає поновленню з 12.08.2015р. по 31.12.2015р., а відмова відповідача у поновлені є протиправною.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 03.03.2016р. по справі № 579/251/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати раніше призначеної пенсії з 12.08.2015 р. по 31.12.2015 р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі в Сумській області поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії з 12.08.2015 р. по 31.12.2015 р.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі в Сумській області про визнання дій щодо відмови у відновленні виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності протиправними та зобов'язання відновити виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності за період з 01.06.12015 р. по 11.08.2015 р. -залишити без розгляду.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст постанови виготовлений 28.04.2016 р.