Ухвала суду № 57491112, 26.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/101/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Мишевській О.І.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - Гави О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на додаткову постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (у теперішній час Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області) області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2010 року фізична особа - підприємець (далі ФОП) ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень: - №0001701702/0 від 02 липня 2009 року; - №0001701702/1 від 17 вересня 2009 року; - №0001701702/2 від 15 грудня 2009 року; - №0001701702/3 від 12 лютого 2010 року; - №0009031702/2 від 15 грудня 2009 року; - №0009031702/3 від 09 лютого 2010 року; - №0003131702/0 від 17 вересня 2009 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року по справі №814/101/15 адміністративний позов ФОП ОСОБА_3 задоволено.

Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва №0001701702/0 від 02 липня 2009 року, №0001701702/1 від 17 вересня 2009 року, №0001701702/2 від 15 грудня 2009 року, №0001701702/3 від 12 лютого 2010 року, №0009031702/2 від 15 грудня 2009 року, №0009031702/3 від 09 лютого 2010 року, № 0003131702/0 від 17 вересня 2009 року.

Під час прийняття вказаного судового рішення судом не було вирішено питання розподілу судових витрат.

Додатковою постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року присуджено на користь ФОП ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 2 680,20 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят грн. двадцять коп.).

В апеляційній скарзі на Додатковою постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення ухвалене на користь ФОП ОСОБА_3, а тому, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам п.2 ч.3 ст. 87, ч.1 ст. 94, ст.ст. 160, 165, ч.1 ст. 168 КАС України.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва вказується, що ДФС, як бюджетна та неприбуткова установа не є розпорядником та отримувачем судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України на здійснення судочинства та функціонування органів судової влади та не має відповідного бюджетного призначення, бюджетного асигнування (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів) по сплаті судового збору, і як наслідок з рахунків ДФС платник податку не має права вимагати стягнення судового збору.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 87 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, діючим законодавством України передбачено механізм стягнення документально підтверджених судових витрат, у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, що не є суб'єктом владних повноважень, саме за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, а не за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи, що судове рішення фактично ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а саме - ФОП ОСОБА_3, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що судовий збір слід стягнути з відповідача - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва у розмірі 2 680, 20 грн.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а додаткову постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 квітня 2016 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.