Ухвала суду № 57491094, 26.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 360/125/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації на постанову Бородянського районного суду Київської області від 26.02.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати незаконною відмову управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 13.01.2016 № 184/06 у встановленні позивачу статусу інваліда війни, відповідно до вимог п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов'язати управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації встановити позивачу статус інваліда війни.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 26.02.2016 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом II групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією довідки МСЕК (а.с. 7-8), копією посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та вкладки до нього (а.с.6).

З копії маршрутного листа товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» від 15.12.2015 № 79, копії довідки ТОВ «Агроконтраст» від 15.12.2015 № 81, копії облікового листа тракториста машиніста та інформаційної довідки від 21.12.2015 № 01.01-09/1848 (а.с.11-14) вбачається, що ОСОБА_2 дійсно приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі формувань Цивільної оборони 01, 03, 04 травня 1986 року.

Позивач звернувся до управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації із вище вказаними документами з метою отримання посвідчення інваліда війни (а.с.9), однак відповідач відмовив йому у видачі такого посвідчення, пославшись на безпідставність видачі Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи довідки про участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування ЦО.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони, що документально підтверджується, та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, то відповідно до норм чинного законодавства позивач має право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус.

Доводи апелянта полягають у тому, що для надання статусу інваліда війни передбачено надання наказу (розпорядження) штабу Цивільної оборони щодо залучення особи до формувань Цивільної оборони та всіх відомостей про роботу, що виконував позивач під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта та вважає правомірною оскаржувану постанову, з огляду на наступне.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до п. 12 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення, зазначені в пунктах 3, 4 і 5, зокрема, «Посвідчення інваліда війни» видаються інвалідам війни на підставі одного з таких документів: «Удостоверение инвалида Отечественной войны», «Удостоверение инвалида о праве на льготы», для малолітніх в'язнів - «Удостоверение» і довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, довідки, видані органами Міноборони, МВС, Держспецзв'язку, МНС, СБ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, Мінпраці.

Своїми листами від 28.11.2005 № 02-10047/271 та від 30.12.2008 № 02-17796/284 Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи роз'яснено, що залучення до складу формувань Цивільної оборони для участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідками, виданими відповідними підрозділами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 08.11.2005 міститься висновок про те, що підставою для встановлення статусу інваліда війни є посвідчення громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка, що підтверджує залучення особи, яка стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, до складу формування Цивільної оборони, видана органами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно Положення про невоєнізовані формування Цивільної оборони і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами, введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступника Міністра оборони СРСР від 06 липня 1975 року № 90, «в состав формирований зачисляются в обязательном порядке граждане СССР мужчины в возрасте от 16 до 60 лет и женщины от 16 до 55 лет. Невоенизированные формирования гражданской обороны, которые могут использоваться в мирное время для борьбы с массовыми лесными пожарами, ликвидации последствий стихийных бедствий, крупных аварий и катастроф, комплектуются личным составом путём привлечения в эти формирования в обязательном порядке рабочих, служащих и колхозников».

Як вбачається з наявних в матеріалах справи, а саме з маршрутного листа товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» № 79 від 15.12.2015, копії довідки ТОВ «Агроконтраст» № 81 від 15.12.2015, копії облікового листа тракториста машиніста та інформаційної довідки від 21.12.2015 № 01.01-09/1848 ОСОБА_2, як безпосередній учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕЄ у складі невоєнізованого формування цивільної оборони Чорнобильського району був задіяний для участі в ліквідації аварії на ЧАЕС з 01 по 04 травня 1986 року, де приймав участь в навантаженні піску на транспорт для ЧАЕС, навантаженні майна на транспорт для евакуації та евакуйовував сільськогосподарську техніку із 30 кілометрової зони Чорнобильської АЕС.

Виходячи з вимог діючого законодавства для набуття статусу інваліда війни, позивач отримав від Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи вищезазначену інформаційну довідку на підтвердження його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.

При цьому, посилання відповідача на лист Міністерства праці та соціальної політики України № 631/0/15-09/14 від 25.05.2009, яким встановлено надання, крім довідки Управління з питань з надзвичайних ситуацій, додаткових документів для підтвердження залучення особи до формування ЦО не береться до уваги, оскільки даний лист не являється нормативним актом та суперечить положенням, які передбачені в п.9 ст.7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що надані позивачем документи підтверджують факт його участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони, та відповідно дають йому право на встановлення статусу інваліда війни та отримання посвідчення інваліда війни, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати незаконною відмову управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 13.01.2016 № 184/06 у встановленні позивачу статусу інваліда війни, відповідно до вимог п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язати управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації встановити позивачу статус інваліда війни). Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1 378 х 0,4) х 2 = 1 102, 40 грн.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 212, 64 грн. (1 102, 40 х 110 %).

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 26.02.2016 - без змін.

Стягнути з управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1 212, 64 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.