Ухвала суду № 57490840, 26.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 761/4100/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Макаренко І.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної служби сьомої роти першого батальйону управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві лейтенанта поліції Іваницького Андрія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати дії інспектора патрульної служби сьомої роти першого батальйону управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві лейтенанта поліції Іваницького Андрія Олександровича неправомірними;

- визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС2 № 820305 від 20.01.2016, винесену інспектором патрульної служби сьомої роти першого батальйону управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві лейтенанта поліції Іваницьким Андрієм Олександровичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

- справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити, за відсутністю у її діях складу такого правопорушення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2016 позов ОСОБА_2 до інспектора патрульної служби сьомої роти першого батальйону управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві лейтенанта поліції Іваницького Андрія Олександровича залишено без руху, надавши позивачу термін до 26.02.2016 для усунення недоліків, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу адміністративного позову, визначеного положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 позивач не віднесений до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом з тим, за змістом п. 3 ч. 1 та ч. 5 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Такий припис у частині 5 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло осіб і коло вимог, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (пункт 1 частини 3 статті 10 Закону України «Про судовий збір»).

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини 5 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскільки ставку судового збору за подання позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення не встановлено Законом України «Про судовий збір», а частина 5 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільняє осіб, які оскаржують таку постанову, від сплати державного мита, то розмір ставки за подання цього позову становить 0 гривень.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.04.2016 у справі № К/800/49908/15.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її та постановляє нову ухвалу про направлення справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції, якщо визнає, що останнім порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 199, 202, 204, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2016 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.