КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 359/11816/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавський В.В.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Ткачук М.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м.Борисполі та Бориспільському районі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі, в якому просила:
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності 3 групи захворювання пов'язано з аварією на ЧАЕС ОСОБА_3., призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області поновити виплату пенсії ОСОБА_3, починаючи з дати припинення її виплати: з 01.04.2015 р. та на весь час інвалідності, встановленої органом МСЕК: довічно.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності відмови щодо відновлення виплати пенсії.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на даний час ОСОБА_2 працює в Бориспільській районні державній адміністрації Київської області.
Згідно довідки МСЕК з 08 жовтня 2010 року їй встановлено 3 групу інвалідності захворювання, пов'язаного з аварією на ЧАЕС довічно. У зв'язку з цим позивач отримує пенсію по інвалідності у розмірі 1200 гривень. 01 квітня 2015 року УПФ України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області виплату пенсії позивачу припинено. Враховуючи те, що ОСОБА_3 отримувала пенсію за часткову втрату свого здоров'я та працездатності, потребує постійного медичного обстеження та придбання ліків, що потребує значних матеріальних витрат, 03 червня 2015 року позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії з 01 квітня 2015 року - довічно. Однак, 06 липня 2015 року отримала відповідь, що оскільки вона працює в державній установі виплату пенсії їй припинено.
Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши наявні докази, а також положення чинного законодавства, зазначає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Колегія суддів зазначає, що пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовим актами.
Необхідно зазначити, що 02.03.15 року прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 -VIII від 02.03.15 року, який набрав чинності з 01.04.15 р.
Вказаним Законом ст. 37 Закону України «Про державну службу» було змінено та зазначено, що тимчасово, у період з 01.04.15 року по 31.12.15 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Крім того, згідно п. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.15 року у разі неприйняття до 01.06.15 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.15 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно законів України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів».
Вказаний в п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.15 року. закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.15 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) за цими законами не призначаються.
Таким чином, з 01.06.15 року посада, на якій працює Позивач, не дає права на призначення їй пенсії в порядку та на умовах, передбачених Закону України «Про державну службу» у зв'язку з чим відпали передбачені ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачці пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону і з 01.06.15 року перешкоди для виплати позивачці вказаної пенсії відсутні.
Також колегія суддів зазначає, що виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, положення п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону № 213 від 02.03.15 року стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Крім цього, в тексті вказаного Закону чітко визначено, що з 01.06.15 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України. При цьому, право на пенсію виникло ще при призначенні пенсії, а отже з 01.06.15 року перешкоди для виплати вказаної пенсії відсутні.
З огляду на вищевикладене, з 01.06.15 року виплата пенсії, призначеної позивачці відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягала відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Інвалідам, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться тільки за їх заявою.
Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведені вище норми права, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції у мотивувальній частині прийшов до невірного висновку, що позивач має право на відновлення пенсії по інвалідності з 01.04.2015 року, оскільки суд першої інстанції надав невірне тлумачення законодавства та не звернув уваги, що ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи, тому обмеження, встановленні ст. 37 Закону України «Про державну службу» до 01.06.2015 року на неї поширювалися.
Також, варто зазначити, що при подачі апеляційної скарги Бориспільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.
Суд відстрочив апелянту сплату судового збору за подання апеляційної скарни на Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2016 року до винесення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до першої частини статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
З огляду на викладене, з апелянта до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за подання ним скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 535,92 грн.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі частково знайшли своє підтвердження, оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Бориспільського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2016 року - задовольнити частково.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2016 року - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності 3 групи захворювання пов'язано з аварією на ЧАЕС ОСОБА_3., призначеної до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.06.2015 року;
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області поновити виплату пенсії ОСОБА_3, починаючи з 01.06.2015 року та на весь час інвалідності, встановленої органом МСЕК- довічно.
Стягнути з Бориспільського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (адреса: вул.. Головатого, 4, м. Бориспіль, 08302; код ЄДРПОУ 37838060) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) гривень 92 (дев'яносто дві) копійки.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.
Судове рішення № 57490689, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 359/11816/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: