Ухвала суду № 57490581, 12.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2016 рокусправа № 804/10495/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №30» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2015 року у справі № 804/10495/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №30» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №30» звернулось до суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "р" від 21.07.2015 року № 0001312201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з ТОВ "Бест Ліміт" не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки факт виконання договорів підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерської звітності: видатковими накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунками-фактурами.

Також вказав, що не несе відповідальність за порушення ТОВ "Бест Ліміт" податкової дисципліни, а незнаходження останнього за юридичною адресою не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Також вказав, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Між тим, факт надання ТОВ "Бест Ліміт" консалтингових послуг підтверджується письмовим завданням, яке дано ТОВ "Бест Ліміт", а також звітом про фінансові результати за 1 півріччя 2014 року та за 1 півріччя 2015 року, з яких вбачається наявність позитивного економічного ефекту, що підтверджує реальність здійснення господарської операції, та, зокрема, використання результатів отриманих від контрагента послуг у власній господарській діяльності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми "р" від 21.07.2015 року № 0001312201 в частині штрафних (фінансових) санкції у розмірі 11 607,09 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами показники податкового обліку, сформовані з посиланнями на господарські операції за участі ТОэВ «Бест Ліміт». Зокрема, не надано документів, що свідчать про фактичне виконання ТОВ "Бест Ліміт" конкретних видів робіт в розрізі їх обсягу та специфіки, що повинні оформлюватися у вигляді звіту та/або висновку, а також підтвердження зв'язкуміж собою первинних документів.

З огляду на те, що наданими первинними документами не розкрито змісту господарської операції, не підтверджено доцільності та можливості використання придбаних послуг в господарській діяльності, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих від ТОВ "Бест Ліміт " податкових накладних, оскільки вони не відображають фактичного змісту господарських операцій а, відтак, не можуть вважатися належними первинними документами.

Щодо визначення розміру штрафних (фінансових) санкцій, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність застосування податковим органом штрафної санкції у розмірі 50%, та згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України визначив правомірним розмір штрафу у 25%, що складає 11609,10 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №30», не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2015 року, адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначав, що рух активів у процесі здійснення господарської операції, а також використання результатів, отриманих послуг, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, як то: акти прийому - передачі наданих послуг, рахунки-фактури, видаткові накладні.

Крім того, контрагент ТОВ «Бест Ліміт» на момент здійснення з ним господарських операцій був належним чином зареєстрований як юридична особа в ЄДРПОУ та платником податків. Обвинувальних вироків щодо нього як недобросовісного платника, або такого, що веде фіктивну господарську діяльність, відповідачем суду представлено не було. Відповідальність позивача за порушення податкової дисципліни його контрагентами не передбачена чинним податковим законодавством.

Також, судом першої інстанції не враховано висновок судово-економічної експертизи №4515/451615 від 08.10.2015 року по кримінальному провадженню №42012040740000029, яким було встановлено факт документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та іншими підприємствами, зокрема і ТОВ «Бест Ліміт», та дотримання вимог бухгалтерського та податкового законодавства при веденні бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам з цими підприємствами.

З огляду на викладене, вважає висновок суду щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення необґрунтованим, що є підставою для його скасування.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу ТОВ «Будівельно-монтажне управління №30» залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволення позовних вимог залишити без змін.

Податковий орган зазначає, що обставини справи свідчать про відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Бест Ліміт", вказує те, що правочини, укладені ТОВ "Бест Ліміт", визнані недійсними податковим органом. Крім того, контрагент позивача ТОВ "Бест Ліміт" порушує податкову дисципліну та не знаходиться за податковою адресою, а також не має трудових ресурсів, основних засобів, машин та механізмів для здійснення господарської діяльності.

Також посилається на те, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не розкривають зміст наданих позивачу консалтингових послуг. Позивачем не надано до перевірки документів, які б підтверджували факт реальності наданих консалтингових послуг (завдання позивача, документи, які складалися ТОВ "Бест Ліміт" під час надання консалтингових послуг (звіти, бухгалтерські документи тощо).

У судовому засіданні представник позивача доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав в повному обсязі.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у засіданні не направив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 10.06.2015 року по 16.06.2015 року Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №30» з питань взаємовідносин з ТОВ "Бест Ліміт" за липень 2014 року, ТОВ "Іванків-Буд" за грудень 2014 року та ТОВ "БТС Інвест" за грудень 2014 року

За результатами перевірки складено Акт від 23.06.2015 року № 28/04-83/22-05/37663782, згідно висновків якого податковим органом встановлено відсутність факту здійснення позивачем господарських операцій, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 1 556 282,54 грн. та завищено податкові зобов'язання з ПДВ на 1 509 846,17 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми "р" від 21.07.2015 року № 0001312201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 46 436,37 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23 218,19 грн.. Згідно пояснень позивача, які не спростовано відповідачем, грошове зобов'язання, визначене у вказаному рішенні стосується лише однієї господарської операції позивача з ТОВ "Бест Ліміт", а саме надання консалтингових послуг згідно Договору про надання послуг № 17 від 17.07.2014 року, який і став предметом судового розгляду.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Дослідивши акт перевірки, а також докази, надані позивачем до суду першої інстанції на підтвердження показників первинного бухгалтерського та податкового обліку, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

На підтвердження правовідносин між позивачем та його контрагентом, товариством надано договір про надання послуг № 17 від 17.07.2014 року, у відповідності до умов якого контрагент - ТОВ "Бест Ліміт" зобов'язувалось надати за завданням позивача консалтингові послуги, а позивач зобов'язувався їх оплатити. У пунктах 1.1 та 2.1 договору сторони встановили, що консалтингові послуги надаються за письмовим завданням позивача. У пункті 3.2 договору сторони передбачили, що здавання та приймання послуг оформлюється актом приймання - передачі наданих послуг, який підписується сторонами.

Згідно додатку № 1 до договору про надання послуг № 17 від 17.07.2014 року вказано завдання, яке надано ТОВ "Бест Ліміт", а саме: дослідження та аналіз ринку будівництва та металопрокату, розробка стратегії, фінансовий менеджмент, підготовка та експертиза інвестиційних проектів, управління маркетингом, управління виробництвом, інформаційні технології.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вищезазначених правових норм, вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, умовами права платника податків на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердження цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Проте, наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції. Податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем бухгалтерські документи, а саме акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2014 року № 974, № 975, № 976, № 977, № 978 та № 979, колегія суддів встановила, що вони не відповідають нормам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять місця підписання, посад і прізвищ осіб, що їх підписали, а також змісту та обсягу господарських операцій.

Так, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2014 року № 974, № 975, № 976, № 977, № 978 та № 979 (т.1 а.с.70-75) містять лише посилання на надання «консалтингових послуг», що нібито виконані на користь позивача. При цьому, вказані акти не містять жодної інформації щодо конкретних дій, визначених у додатку № 1 до договору, обсягу наданих послуг/виконаних робіт, їх суті та змісту, ціни кожної послуги, кількості годин, затрачених на їх виконання, а також не містять посилань на реквізити виготовленої інформації.

Аналогічні недоліки містять рахунки-фактури, складені від імені ТОВ «Бест Ліміт». Інші докази отримання послуг (звіти, консультації, пропозиції, складені документи, тощо) позивачем також не надано.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що названа інформація на паперових носіях не може розглядатись у якості документів первинного бухгалтерського обліку у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та бути належною підставою для формування показників податкового обліку підприємства.

Крім того, матеріали справи не містять доказів підтвердження здійснення платежів (руху грошових коштів) по господарським операціями, що розглядались судом, у період - липень 2014 року.

Стосовно наданих позивачем до суду апеляційної інстанції копій документів (т.2, а.с.144-149,), зокрема, договорів про переведення боргу, колегія суддів зазначає, що такі договори не підтверджують та не спростовують факту реальності здійснення господарських операцій позивача, зокрема, перерахунку коштів, а тому не можуть розглядатись у якості первинних документів у розумінні ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, слід погодитись з висновком податкового органу стосовно того, що під час здійснення перевірки позивач не надав документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження показників податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2014 року, що обгрунтовано стало підставою для визначення податкових зобов'язань контролюючим органом.

Що стосується судового розгляду, то належні докази на підтвердження задекларованих показників податкової звітності позивачем також не надано.

Додана позивачем постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 19.11.2015 року не приймається судом у якості доказу належного ведення податкового обліку, виходячи з норм ч.1,4 ст.70, ч.4 ст.72 КАС України.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги спростовані матеріалами справи, а відтак, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №30» з огляду на законність постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №30» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2015 року у справі № 804/10495/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 27.04.2016 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун