Ухвала суду № 57490482, 21.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

"21" квітня 2016 р.Дніпропетровськсправа № 173/2274/15-а

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Мартиненко О.В., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року у справі №173/2274/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про вчинення певних дій,-

в с т а н о в и в:

Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області провести нарахування та виплату державної пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих ОСОБА_1 товариством «Арктіктрансгазбуд» № 0067/14 від 23.01.2002 року та муніципальним архівним закладом м. Надима і Надимського району Російської Федерації за період вересня 1987 року по травень 1990 року включно.

01.04.2016 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області винесено додаткову постанову, якою доповнено резолютивну частину постанови суду від 29.03.2016 року наступним змістом: "... при обрахуванні пенсії позивачу розмір заробітної плати за 1987, 1990 рік та за період з липня місяця по грудень місяць 1988 року взяти відповідно до довідки № 0067/14 від 23.01.2002 року, виданої відкритим акціонерним товариством «Арктіктрансгазбуд». А заробітну плату за січень- червень 1988 року та за 1989 рік врахувати із довідки № 377/С від 13.03.2015 року, виданої муніципальним архівним закладом м. Надима і Надимського району Російської Федерації починаючи з 22 жовтня 2015 року."

12 квітня 2016 року відповідач, не погодившись з рішеннями суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

1. Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.186, ст.187 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.4 ч.2 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29.03.2016 року, проте у вимогах даної апеляційної скарги зазначено: 1) скасувати постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29.03.2016р.; 2) скасувати додаткову постанову від 01.04.2016р. та закрити провадження у справі.

Тобто відповідачем подано одну апеляційну скаргу на два різні судові рішення.

Водночас, нормами КАС України не передбачено подання однієї апеляційної скарги на два різні судові рішення (постанову суду та додаткову постанову суду), які можуть бути окремо оскаржені в апеляційному порядку, оскільки це два різні процесуальні документи, і відповідність вимогам КАС України апеляційної скарги на кожне судове рішення перевіряється суддею-доповідачем окремо.

Таким чином, відповідачу слід привести свою апеляційну скаргу у відповідність до норм КАС України, шляхом подачі двох апеляційних скарг на окреме судове рішення, в яких окремо викласти вимоги та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, щодо конкретного судового рішення.

2. При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Одночасно з апеляційної скаргою, відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю планових призначень на квітень 2016 року та те, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, слід зазначити наступне.

По-перше, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Таким чином вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

По-друге, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, відповідач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження рівня майнового стану не надав, що унеможливлює суд визначити наявність/відсутність можливості сплатити судовий збір.

Водночас, як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Відстрочення відповідачу сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, без наявності на те правових підстав, буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами. Тобто, в даному випадку, відстрочивши відповідачу сплату судового збору, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015р. №484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на час подання позовної заяви (18.11.2015р.), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року.

Станом на 01.01.2015 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1218 грн.

Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 487,20грн. (1218грн. х 0,4)

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року складає 535,92грн. (487,2грн. х 110%)

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області , Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Згідно з ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 187 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

привести свою апеляційну скаргу у відповідність до норм КАС України, шляхом подачі двох апеляційних скарг на окреме судове рішення, в яких окремо викласти вимоги та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, щодо конкретного судового рішення;

надати суду оригінал документу про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити Верхньодніпровському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Дніпропетровської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року у справі №173/2274/15-а залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.

У випадку неусунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: О.В. Мартиненко