Ухвала суду № 57490366, 23.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"23" березня 2016 р. справа №808/6030/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у справі №808/6030/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин"

до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області

про визнання протиправними дій та скасування розрахунків, -

встановив:

В серпні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо складання розрахунків №2462/02 від 23.04.2015 року, №2876/02 від 12.05.2015 року, №3470/02 від 10.06.2015 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за квітень, травень, червень 2015 року на загальну суму 69187, 27 грн.;

- скасувати розрахунки №2462/02 від 23.04.2015 року, №2876/02 від 12.05.2015 року, №3470/02 від 10.06.2015 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня, травня, червня 2015 року на загальну суму 69 187, 27 грн. складених Управлінням Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що позивач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, зокрема, зазначив, що судом першої інстанції неправильно і неповно досліджені докази і встановлені обставини по справі та застосовані норми права. Відповідач самостійно не проводить виплати пільгових пенсій пенсіонерам, а тільки перераховує

певну суму коштів третім особам - УДППЗ "Укрпошта" або банківськім установам, які в свою чергу і проводять фактичну виплату пільгових пенсій пенсіонерам по справі. На думку позивача, відповідачем по окремим пенсіонерам було заявлено до відшкодування більші суми витрат, ніж фактично поніс відповідач.

Судом не були з'ясовані також і підстави та сам розрахунок індексації пенсій окремим пенсіонерам.

На думку позивача, в матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази того, що відповідач поніс реальні фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам за період часу з 01.04.2015р. по 30.06.2015р. у розмірі 69 187,27 грн., а пенсіонери по справі фактично отримали пільгові пенсії у зазначених розмірах за період з 01.04.2015р. по 30.06.2015p..

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач надіслав апеляційному суду заперечення, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колишнім працівникам Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних робіт" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 відповідачем було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2.

Відповідно до розрахунків №2462/02 від 23.04.2015 року, №2876/02 від 12.05.2015 року, №3470/02 від 10.06.2015р. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" УПФУ в Василівському районі Запорізької області було визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню органам Пенсійного фонду України з квітня, травня та червня 2015 року.

За висновком суду першої інстанції, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", №2462/02 від 23.04.2015 року, №2876/02 від 12.05.2015 року, №3470/02 від 10.06.2015 року з квітня, травня та червня 2015 року на суму 69 187,27 грн. УПФУ у Василівському районі Запорізької області складено правомірно та у відповідності до приписів законодавства, правомірність прийнятих відповідачем розрахунків доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій та розрахунків відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (набрав чинності з 1 січня 2004 року) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII, було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж із абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч.1 п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 3, 7 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року N280, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи; організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно з п.6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці). Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Саме з цими обставинами пов'язаний обов'язок по сплаті витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції № 21-1.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунків №2462/02 від 23.04.2015 року, №2876/02 від 12.05.2015 року, №3470/02 від 10.06.2015 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до п.п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" УПФУ в Василівському районі Запорізької області було визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню органам Пенсійного фонду України з квітня, травня та червня 2015 року.

Відповідно до виданих позивачем довідок про уточнення особливого характеру роботи та умов праці, що необхідні для призначення пільгової пенсії та на підставі пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам, вказаним у розрахунках №2462/02 від 23.04.2015 року, №2876/02 від 12.05.2015 року, №3470/02 від 10.06.2015 року, призначена та виплачується пільгова пенсія, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів та розпоряджень стосовно кожного пенсіонера та копіями довідок, уточнюючих особливий характер роботи та умови праці, що необхідні для призначення пільгової пенсії.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII визначено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону.

Різниця між підставами призначення пенсії за статтею 100 та статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" полягає у моменті виникнення права на пенсію.

Усі зазначені позивачем особи набули права на пенсію на пільгових умовах після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", та отримують пенсію у відповідності до ст.13 зазначеного закону, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно до пункту 6.6 Інструкції №21-1 не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України.

Колегія суддів також приймає до уваги постанову Верховного Суду України №21-107а12 від 12 червня 2012 року, згідно якої Верховний Суд України прийшов до висновку, що "надбавки та підвищення", які встановлюються та виплачуються відповідно до положень Закону N 1788-XII відрізняються від поняття "збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку", визначеного Законом N 1058-IV, оскільки законодавством передбачено не тільки різні підстави для таких змін розмірів пенсій (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону N 1788-XII, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закон N 1058-IV), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону N 1058-IV становить її основний розмір.

Крім цього, територіальні управління ПФУ зобов'язані надсилати розрахунки боржникам по пільгових пенсіях, а також повідомляти про перераховані пенсії, що свідчить про обов'язок підприємств відшкодовувати основний розмір пенсій в повному обсязі, в тому числі перераховані пенсії, а не відповідно до протоколів про призначення пенсії, адже згідно із пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го числа поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій".

Твердження апелянта, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є належним доказом понесення позивачем відповідних витрат колегія суддів вважає безпідставними, оскільки виходячи з законодавчо встановленого правила та порядку визначення розміру витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, саме складений у відповідності до наведеної Інструкції-21-1 розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є документом, на підставі якого здійснюється відшкодування підприємством Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, щодо не врахування судом першої інстанції розміру фактично понесених витрат, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі підстави позову не заявлялись та ці обставини виникли після звернення позивача до суду.

На думку колегії суддів, дослідження цих обставин та правова оцінка їм має бути надана під час розгляду спору про стягнення коштів.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у справі №808/6030/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України упродовж двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун