Постанова № 57490182, 28.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2016 року 08:10 № 826/26189/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів - Мазур А.С., Федорчука А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Тернопільводоканал»до третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет споруДержавної фіскальної служби України, Державна казначейська служба Українипро визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» (надалі - позивач або КП «Тернопільводоканал») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач або ДФС України), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування на рахунок КП «Тернопільводоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

- зобов'язати ДФС України зарахувати на рахунок КП «Тернопільводоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 2 056 577,26

грн. відповідно до договору №3 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 від 03.07.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII, доповнено пункт 2001.4 ст. 2001 Податкового кодексу України підпунктом «в». Зазначені зміни спрямовані на впорядкування податкових відносин при використанні субвенції з державного бюджету для сплати податкових платежів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню» від 04.06.2015 № 375. За результатами цих змін на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг повинні зараховуватись суми субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України. 31.07.2015 КП «Тернопільводоканал» отримало субвенцію в сумі 2 056577,26 грн., та зазначена сума коштів була направлена на погашення заборгованості з податку на додану вартість. Проте, станом на сьогоднішній день, вищевказані вимоги законодавства є невиконаними, оскільки вказана сума не була зарахована на електронний рахунок, що спричинило неможливість реєструвати податкові накладні споживачам послуг з липня 2015 року.

15.02.2016 на адресу суду надійшла заява КП «Тернопільводоканал» про збільшення позовних вимог згідно якої позовні вимоги позивача викладені в наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування на рахунок КП «Тернопільводоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

- зобов'язати ДФС України зарахувати на рахунок КП «Тернопільводоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти на загальну суму 4 415 849,90 грн., в тому числі: 2 056 577,26 грн. відповідно до договору № 3 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 від 03.07.2015, 1 852 190,64 грн. відповідно до договору № 23 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 913) від 30.11.2015, та 507 082,00 грн. відповідно до договору № 30 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 913) від 03.07.2015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Державну казначейську службу України (надалі - третя особа або ДКС України, Казначейство).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини викладені в тексті клопотання ДФС України, поданого до канцелярії суду 01.04.2016.

В призначене судове засідання третя особа явку свого представника не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, та жодних заперечень (пояснень) та додаткових документів до суду не подала

У зв'язку з неявкою усіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання 04.04.2016 суд, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи та матеріали, заслухавши думки представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, КП «Тернопільводоканал» отримало субвенції в сумах: 2 056 577,26 грн. згідно з договором № 3 від 03.07.2015 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 (а.с. 11 - 14); 1 852 190,64 грн. згідно з договором № 23 від 30.11.2015 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 913)(а.с. 45 - 46); 507 082 грн. згідно з договором № 30 від 23.12.2015 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 913)(а.с. 47 - 48).

Зі слів позивача відповідні суми коштів (суми субвенцій з державного бюджету) були направлені позивачем на погашення заборгованості з податку на додану вартість. На підтвердження чого позивач надав суду копію платіжного доручення КП «Тернопільводоканал» № 9 від 31.07.2015 на суму 2 056 577,26 грн. (а.с. 92) з призначенням платежу «погаш. подат. заборг. (з урах. пені) по податку на дод. вартість п. 8 і п. 9 ст. 11 ЗУ «Про ДБ України на 2015 рік» зг. Договору № 3 від 03.07.2015р. до пост. КМУ № 375 від 04.06.2015р.», копію виписки по особовому рахунку підприємства в УДКСУ у м. Тернополі (а.с. 91) та копію реєстру платіжних доручень підприємства з бюджетного рахунку єдиного казначейського рахунку за 31.07.2015 (а.с. 93).

У зв'язку з не зарахуванням сум субвенцій, отриманих комунальним підприємством в липні, листопаді та грудні 2015 року, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (що засвідчується витягами з системи електронного адміністрування ПДВ № 15342136 від 15.09.2015, № 9347234 від 09.11.2015, № 14361614 від 14.01.2016, а.с. 9 - 10, 23), та як наслідок виникненням перешкод у реєстрації податкових накладних споживачами послуг, позивач звернувся із письмовими зверненнями до контролюючих органів з питання надання пояснень з причини затримки в реалізації порядку електронного адміністрування податку на додану вартість в частині зарахування коштів субвенцій.

Листом від 02.03.2016 № 368/10/19-00-15-01/12/2050 ГУ ДФС у Тернопільській області у відповідь на лист від 29.01.2016 № 243/16 повідомило КП «Тернопільводоканал» про те, що суми ПДВ, сплачені за результатами проведених розрахунків, відповідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню», не відображено в системі електронного адміністрування ПДВ та, відповідно, не враховано в суму поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку, в межах проведених розрахунків з ПДВ на суму зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав. Дані обставини виникли у зв'язку з тим, що станом на 01.03.2016 до Державної казначейської служби України не надійшли від Центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, коригуючи реєстри, у зв'язку з відсутністю регламенту (порядку) коригування раніше направлених реєстрів сум податку на додану вартість до Державної казначейської служби України.

ДФС України своїм листом від 29.02.2016 № 4478/6/99-99-15-01-03-15 повідомила КП «Тернопільводоканал» про те, що на виконання вимог п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України ДФС отримано з Державної казначейської служби України на паперових носіях зведену інформацію про суб'єктів господарювання щодо зарахування до бюджету сум ПДВ в межах розрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню». Зазначена інформація включає дані по КП «Тернопільводоканал» в сумі 2 359 272,64 грн. На сьогоднішній день ДФС, ДКСУ та Мінфіном проводиться робота у напрямку забезпечення безумовного виконання вимог Кодексу та врахування таких сум у системі електронного адміністрування ПДВ.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо особливостей електронного адміністрування податку на додану вартість та порядку поповнення коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами п. 2001.1 ст. 2001 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (п. 2001.2 ст. 2001 ПК України).

Зокрема, нормами п. 2001.3 ст. 2001 ПК України передбачено, що у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Відповідно до п. 2001.4 ст. 2001 ПК України (в редакції Закону України від 16.07.2015 № 643-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який набрав чинності 29.07.2015) на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, зокрема з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України (пп. «в» п. 2001.4 ст. 2001 цього Кодексу).

Згідно п. 2001.5 ст. 2001 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

При цьому, безпосередньо механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість визначений положеннями Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 N 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.1.2015 № 1177)(надалі - Порядок).

Так, згідно з п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Окрім того, в листах Державної фіскальної служби України від 14.08.2015 «Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ» та від 11.08.2015 № 29562/7/99-99-19-03-02-17 «Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ» зазначено, що відповідно до п. 2001.4 ст. 2001 Кодексу платникам податку, які постачають комунальні послуги населенню, на електронні рахунки будуть зараховуватись кошти, що надаються таким платникам у вигляді субвенцій з бюджету для погашення заборгованості з різниці в тарифах. На суму таких коштів ДФС автоматично збільшуватиме реєстраційну суму платника шляхом збільшення показника (S Попрах).

Як зазначає позивач в тексті свого позову зазначені зміни до п. 2001.4 ст. 2001 ПК України спрямовані на впорядкування податкових відносин при використанні субвенції з державного бюджету для сплати податкових платежів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375. За результатами таких змін на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг повинні зараховуватись суми субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПК України.

В ході судового розгляду судом встановлено, що КП «Тернопільводоканал» є платником податку на додану вартість, якому у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкрито рахунок № 37513000002177.

Як зазначено в дослідженому судом договорах про організацію взаєморозрахунків № 3 від 03.07.2015, № 23 від 30.11.2015 та № 30 від 23.12.2015, позивачу в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375, були виділені субвенції з державного бюджету місцевому бюджету в сумах 2 056 577,26 грн., 1 852 190,64 грн. і 507 082 грн. на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

За умовами цих договорів КП «Тернопільводоканал» мало перерахувати до загального фонду державного бюджету кошти для погашення податкової заборгованості (з урахуванням пені) по податку на додану вартість у відповідних сумах коштів.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення КП «Тернопільводоканал» № 9 від 31.07.2015 з відмітками Управління державної казначейської служби України у м. Тернополі про виконання такого платіжного документу щодо перерахування до державного бюджету позивачем коштів у сумі 2 056 577,26 грн. в рахунок погашення заборгованості по податку на додану вартість згідно договору про організацію взаєморозрахунків № 3 від 03.07.2015.

Оригінали та/або засвідчені копії платіжних доручень щодо направлення КП «Тернопільводоканал» сум субвенцій у розмірах 1 852 190,64 грн. і 507 082 грн. на погашення заборгованості з податку на додану вартість позивач до суду не подав. Водночас обставини щодо фактичної сплати позивачем таких сум коштів в оплату заборгованості по податку на додану вартість відповідачами та третьою особою під час судового розгляду справи не заперечувалися.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що виділені позивачу в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375, кошти на загальну суму 4 415 849,90 грн. в липні, листопаді та грудні 2015 року були перераховані до загального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно до письмових поясненнях відповідача, оформлених у вигляді клопотання про надання документів (а.с. 97 - 99), в грудні 2015 року та в січні 2016 року ДФС України отримала від Казначейства інформацію про проведені розрахунки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375. Так, у відповідності до довідок про надходження від погашення податкового боргу з податку на додану вартість, що сплачується підприємствами електро-енергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані сум податку на додану вартість, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній пунктом 16 статті 14 та статтею 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», у таких підприємств згідно статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 15.12.2015 та 29.12.2015 (а.с. 112 - 113, 105 - 108), направлених третьою особою на адресу ДФС України разом із супровідними листами № 9-08/1150-31934 від 17.12.2015 (а.с. 111) і № 9-08/1231-33108 від 30.12.2015 (а.с. 109), Казначейство підтвердило факт зарахування в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375, позивачу податку на додану вартість у сумах 1 852 190,64 грн. і 507 082 грн.

Водночас інформація про надходження коштів в результаті проведених розрахунків у сумі 2 056 577,26 грн. по договору про організацію взаєморозрахунків № 3 від 03.07.2015 до ДФС України від Казначейства не надійшла. Дані обставини позивачем та третьою особою в ході судового розгляду справи спростовані не були.

Як зазначає представник відповідача, 18.01.2016 з урахуванням отриманої інформації щодо зарахованих у грудні 2015 року сум з податку на додану вартість за результатами проведених розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375, ДФС України сформувала коригуючі реєстри на суми зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, в поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку (по типу 8). Дані коригуючі реєстри в електронному вигляді були направлені Казначейству відповідно до порядку інформаційного співробітництва для відпрацювання, формування транзакцій типу 12 та направлення їх до ДФС для відображення в СЕА, про що ДФС України додатково повідомила Казначейство своїм листом від 18.01.2016 № 716/5/99-99-23-01-16 (а.с. 101).

У відповідь Казначейство надіслало лист від 21.01.2016 № 10-08/151-1122 (а.с. 102), вказало, що за даними АС «Є-Казна» (електронне адміністрування ПДВ), МФО 899998, інформація щодо обробки коригуючих реєстрів, зазначених в листі ДФС України, відсутня.

При цьому, відповідач пояснює, що за даними розробника програмного забезпечення ДФС - ТОВ «Програміка» (код ЄДРПОУ 39295308), всі пакети коригуючих реєстрів типу 8 були передані Казначейству 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС отримала відповідь про успішну доставку. Додатково ТОВ «Програміка» проінформувало, що відповідно до документу «Доопрацювання АС «Є-Казна» щодо електронного адміністрування ПДВ, специфікації взаємодії з системами автоматизації Державної фіскальної служби» успішно переданим вважається пакет, який отримав відповідь від системи Казначейства зі статусом NEW в полі квитанції <StatusCode>. Всі пакети коригуючих реєстрів з типом 8, передані Казначейству 18.01.2016, отримали квитанцію зі статусом NEW, що зафіксовано в журналі передачі пакетів інформаційної системи ДФС. На підтвердження чого відповідач надав суду копію листа ТОВ «Програміка» від 25.01.2016 № 02-15/2 (а.с. 100).

Дослідивши зміст вказаного листа від 21.01.2016 № 10-08/151-1122 суд встановив відсутність в такому листі жодної інформації про перелік платників податків, відносно яких ДФС України направлялися електронні коригуючи реєстри. А тому, з наданих відповідачем документів суд не вбачає факту передачі ДФС України на адресу центрального органу казначейської служби інформації щодо обробки коригуючих реєстрів стосовно позивача.

Також, ДКС України у своїх листах від 05.02,2016 № 5-05/628-2043 та від 24.02.2016 № 10-03/423-3097 (а.с. 81 - 82) спростовує передачу відповідачем інформації щодо обробки коригуючих реєстрів. Зокрема, в тексті листа від 05.02,2016 № 5-05/628-2043 зазначено, що від початку функціонування системи електронного адміністрування ПДВ до 12.06.2015 невиконані реєстри ДФС про списання коштів з електронних ПДВ-рахунків у зв'язку з недостатністю коштів на таких рахунках, обліковувалися Казначейством в котловій картотеці загальною сумою по кожному платнику без подукоментального розподілу. Для коригування такої картотеки передбачались реєстри з ознаками перерахування 8 «коригування суми котлової картотеки». З 13.06.2015 за ініціативи ДФС було здійснено перехід на подокументну картотеку, де реєстри обліковуються кожен як окремий документ, який підписаний електронним цифровим підписом посадових осіб ДФС. Відповідно до Протоколу № 1 Угоди про інформаційне співробітництво між ДФС та Казначейством від 12.11.2014 та Специфікації взаємодії з системами ДФС від 13.11.2015 версія 1.13 для коригування подокументної картотеки передбачено реєстри з ознакою коригування 9 «оновлення документу в картотеці за реєстром». Такий тип реєстру дозволяє коригувати реквізити документу, що обліковується в картотеці системи електронного адміністрування ПДВ, зокрема, і суму узгоджених податкових зобов'язань платника податків. На виконання норми п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, починаючи з 11.12.2015 Казначейство надавало ДФС інформацію (за формою та порядком узгодженим з фахівцями фіскальної служби) щодо зарахованих за попередній день сум з ПДВ за результатами проведених розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375. Однак, ДФС коригуючи реєстри з ознакою коригування типу 9 «оновлення документу в картотеці за реєстром» не надавалися.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що відповідач як сторона по справі та суб'єкт владних повноважень, що заперечує проти позову, не надав суду належних та допустимих доказів щодо виконання ним положень податкового законодавства у частині направлення ним протягом наступного робочого дня з дати отримання інформації про проведення розрахунків від органів казначейської служби коригуючих реєстрів до органів казначейства у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань позивача як платника цього податку в сумах 1 852 190,64 грн. і 507 082 грн.

Зазначене, на думку суду, переконливо свідчить про протиправну бездіяльність ДФС України відносно позивача щодо дотримання та виконання нею зазначених вимог ст. 2001 ПК України та п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1177). Як наслідок відповідачем протиправно незараховано шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку КП «Тернопільводоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника на суми коштів (1 852 190,64 грн. і 507 082 грн.) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого і водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов комунального підприємства «Тернопільводоканал» задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування на рахунок комунального підприємства «Тернопільводоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджуються та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, в рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам у сумах 1 852 190,64 грн. і 507 082 грн. з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зарахувати шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку комунального підприємства «Тернопільводоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти у сумі 2 359 272,64 грн., в тому числі: 1 852 190,64 грн. відповідно до договору № 23 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 913) від 30.11.2015, та 507 082,00 грн. відповідно до договору № 30 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 913) від 03.07.2015.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути судові витрати у сумі 1 301,55 грн. (однієї тисячі триста однієї гривні 55 копійок) на користь комунального підприємства «Тернопільводоканал» (код ЄДРПОУ 03353845) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді А.С. Мазур

А.Б. Федорчук