Постанова № 57490142, 28.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2016 року 08:40 № 826/153/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з додатковою відповідальністю «Агентство союздрук»

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Агентство союздрук» (надалі – позивач або ТДВ «Агентство союздрук») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві), у якій просить суд зобов’язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення ТДВ «Агентство союздрук» надміру сплачених коштів за торгові патенти на право провадження торговельної діяльності у пунктах продажу товарів у розмірі 20 440 грн. з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України та п. 7 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 № 882/1188.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що провадив діяльність у сфері роздрібної торгівлі газетами та канцелярськими товарами у спеціалізованих магазинах, на що придбав 28 торгових патентів на право здійснення торгівельної діяльності строком дії з 01.11.2012 по 31.10.2017. Протягом 2012 – 2014 років ТДВ «Агентство союздрук» сплатило вартість таких патентів, з урахуванням збільшення ставок збору за торгові патенти, що підтверджується платіжними дорученнями. У зв'язку з внесенням змін до Податкового кодексу України на підставі Закону України від 28.12.2014 № 71-ІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності був скасований, та як наслідок у позивача виникла переплата до місцевого бюджету по внесених платежах за торгові патенти за січень 2015 року та жовтень 2017 року (останній місяць дії патенту) на загальну суму 20 440 грн. 30.01.2015 ТДВ «Агентство союздрук» звернулося до податкової інспекції із заявою про надання висновку про повернення з бюджету надміру сплачених коштів в сумі 20 440 грн., однак за результатами розгляду своєї заяви отримало контролюючого органу відписку про те, що за даними КОР переплата по торговим патентам у зазначеній сумі відсутня, а тому необхідно провести звірення платежів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, та попередньо подав до канцелярії суду заперечення проти позову, де зазначив, що станом на 17.02.2015 за даними КОР платника ТДВ «Агентство союздрук» переплата по торговим патентам на провадження торговельної діяльності в сумі 20 440 грн. відсутня. У зв’язку з цим позивачу було запропоновано провести звірку по платежем за торгові патенти за адресою податкової інспекції. Заходів щодо проведення взаємозвірки товариство не вчинило, хоча станом на 31.12,2015 за позивачем обліковувалася переплата в сумі 20 440 грн.

У зв'язку з неявкою усіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання суд, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, ТДВ «Агентство союздрук» з метою провадження підприємницької діяльності придбало торгові патенти на право здійснення торгівельної діяльності (роздрібної торгівлі) газетами в пунктах продажу (а.с. 37 – 50), строком дії з 01.11.2012 по 31.10.2017 (тобто, всього на 60 календарних місяців).

Протягом 2012 - 2014 років позивач сплачував збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, а саме за придбання торгових патентів. На підтвердження чого позивач додав до матеріалів позову копії платіжних доручень ТДВ «Агентство союздрук» № 3 від 04.10.2012 на суму 18 032 грн., № 89 від 10.01.2013 на суму 10 248 грн., № 160 від 22.01.2014 на суму 588 грн., № 3009 від 12.12.2014 на суму 10 220 грн. (а.с. 14 – 15).

Як зазначає позивач, у зв'язку із внесенням змін у Податковий кодекс України, починаючи з 01.01.2015 збір за проведення деяких видів підприємницької діяльності був скасований. Як наслідок 13.01.2015 позивач повернув контролюючому органу 28 торгових патентів згідно супровідного листа від 13.01.2015 за № 06-35 (а.с. 9) та звернувся до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві із письмовою заявою від 13.01.2015 № 06-28 (а.с. 8) про повернення збору за видані торгові патенти по 28 кіоскам за січень 2015 року та останній місяць дії торгових патентів.

Також, 30.01.2015 листом від 30.01.2015 № 04-81 (а.с. 33) позивач звернувся до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою про надання висновку про повернення із бюджету надміру сплачених коштів – збору за торгові патенти для провадження торгівельної діяльності за період 2012 – 2014 роки в сумі 20 440 грн.

У відповідь на заявлені позивачем вимоги відповідач своїм листом від 27.02.2015 № 2970/10/26-57-20-04-33 (а.с. 16) повідомив ТДВ «Агентство союздрук», що станом на 17.02.2015 за даними картки особового рахунку по сплаті збору за провадження торговельної діяльності, сплаченого юридичними особами, сума переплати в розмірі 20 440 грн., що заявлена позивачем до повернення, - відсутня, та запрошено товариство для проведення звірки стану розрахунків з бюджетом.

11.03.2015 відповідач на виконання заяви позивача від 11.03.2015 № 06-169 оформив акт № 5454-20 звірення розрахунків платника ТДВ «Агентство союздрук» по збору за провадження торгівельної діяльності (роздрібної торгівлі), сплаченого юридичними особами до місцевого бюджету, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 (а.с. 17). Із тексту цього акта звірення розрахунків від 11.03.2015 слідує, що між даними податкової інспекції та позивача існує розбіжність в розмірах сальдо розрахунків на початок та кінець періоду. Так, в акті вказано, що за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 за даними ДПІ позитивне сальдо розрахунків (переплата) по збору відсутня, а за даними платника становить суму 20 440 грн.

Не погоджуючись із відмовою відповідача в поверненні надміру сплачених ним грошових зобов'язань зі збору за провадження торговельної діяльності в сумі 20 440 грн., позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до пп. 267.1.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01 січня 2014 року, надалі – ПК України) платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Підпунктами 267.5.2 і 267.5.3 п. 267.5, пп. 267.7.5 п. 267.7 ст. 267 ПК України (в редакції чинній до 01 січня 2014 року) встановлювалось, що строки сплати збору: за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності; за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю; за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту суб'єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.

Суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному контролюючому органу. При цьому торговий патент підлягає поверненню контролюючому органу, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.

Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (що набрав чинності з 01.01.2015) внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме - скасовано збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Таким чином, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, придбані позивачем торгові патенти на провадження підприємницької діяльності втратили свою чинність достроково із незалежних від суб'єкта підприємницької діяльності причин та у примусовому порядку внаслідок прийняття Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З контексту наведених норм ст. 1212 Цивільного кодексу України та пп. 267.7.5 п. 267.7 ст. 267 ПК України (в редакції, що діяла до 01 січня 2014 року) вбачається, що грошові кошти сплачені позивачем за торгові патенти, необхідність у яких за законом відпала, однак строк дії таких патентів на день скасування збору не вичерпався, вважаються безпідставно набутим майном, а отже, - повернення сплаченої вартості патенту є безумовним обов'язком контролюючого органу.

Нормами Податкового кодексу України (надалі – ПК України) передбачено можливість повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платнику податків.

Грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, зокрема, як податкове зобов'язання (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Отже, суми коштів, які платник податків сплатив як податок або збір, в тому числі за провадження деяких видів підприємницької діяльності, у розмірі, що перевищує належну до сплати згідно податкового законодавства суму, відносяться до надміру сплачених грошових зобов'язань.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені ст. 43 ПК України.

Так, положеннями вказаної правової норми передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Таким чином, суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, підлягають поверненню платнику податків у разі якщо у платника відсутній податковий борг з відповідного податку (збору). Також, до умов повернення вказаних коштів відноситься подання платником відповідної заяви із вказівкою про напрям перерахування коштів, а також підготовка та направлення контролюючим органом висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На момент виникнення спірних правовідносин взаємовідносини територіальних органів державної фіскальної служби з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України були визначені Порядком, затвердженим спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 № 882/1188.

Положеннями пункту 7 цього Порядку встановлено, що орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.

Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства

Таким чином, згідно Положень Порядку в разі звернення платника податків до контролюючого органу із належною заявою про повернення надміру сплачених коштів (переплати), за умови відсутності заборгованості у такого платника, контролюючий орган зобов'язаний був у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

При цьому, такий висновок про повернення відповідних сум коштів з бюджету готується контролюючим органом на підставі даних особових рахунків платника.

В ході судового розгляду справи суд встановив, що від 13.01.2015 та 30.01.2015 позивач звернувся до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявами про повернення збору за придбані торгові патенти (лист від 13.01.2015 № 06-28) та надання висновку про повернення із бюджету надміру сплачених коштів (лист від 30.01.2015 № 04-81). За даними розрахунку позивача станом на 11.03.2015 сума переплата збору за провадження торговельної діяльності (роздрібна торгівля) ТДВ «Агентство союз друк» через кіоски «Преса» в Святошинському районі м. Києва складає 20 440 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи акта звірення розрахунків від 11.03.2015 № 5454-20 переплата ТДВ «Агентство Союздрук» по платежу « 18040200» до місцевого бюджету за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 відсутня.

Листом від 27.02.2015 № 2970/10/26-57-20-04-33 відповідач повідомив заявника про відсутність станом на 17.02.2015 за даними картки облікового рахунку суми переплати у розмірі 20 440 грн.

Разом з тим, відповідно до наданих відповідачем витягу з картки облікового рахунку платника збору-позивача за 2014 - 2016 роки (а.с. 26, 53 - 75) починаючи з 31.12.2014 у ТДВ «Агентство союздрук» обліковується переплата у розмірі 20 440 грн., недоїмка зі збору відсутня.

Таким чином, факт існування у позивача переплати у розмірі 20 440 грн., підтверджуються матеріалами справи, не спростовується наданими відповідачем доказами, а тому відповідно у суду не виникає сумніву щодо достовірності цієї обставини.

При цьому, обставини щодо того, що на момент звернення позивача із заявами від 13.01.2015 та від 30.01.2015, оформленими у встановленому законом порядку, до контролюючого органу у товариства була відсутня заборгованість з податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідач під час розгляду справи в суді не спростував.

Разом з тим доказів складання та передачі висновку щодо заяви ТДВ «Агентство союздрук» від 30.01.2015, за платежами, належними відповідному місцевому бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене вище суд приходить до висновку про невідповідність вимогам закону поведінки суб'єкта владних повноважень при розгляді заяви позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, необґрунтованість та протиправність відмови контролюючого органу у вжитті заходів, направлених на їх повернення.

Станом на день розгляду справи в суді діє Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12,2015 № 1146 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124).

Зокрема, у відповідності до положень п. 4, 5, 8 цього нового Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.

Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до частини першої статті 67 2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, передає його згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

З урахуванням встановлених обставин справи та з огляду на приписи ст. 43 ПК України та п. 7 Порядку № 882/1188, враховуючи доведеність існування у позивача переплати та встановлену в даному провадженні протиправність відмови контролюючого органу у складанні та передачі відповідного висновку, суд вважає за необхідним задовольнити позов товариства в частині позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення ТДВ «Агентство Союздрук» надміру сплачених коштів у розмірі 20 440 грн. з відповідного бюджету.

Щодо правомірності позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача подати висновок про повернення ТДВ «Агентство Союздрук» надміру сплачених коштів у розмірі 20 440 грн. з відповідного бюджету для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у встановленому чинним законодавством в порядку, то суд не вбачає наразі правових підстав для їх задоволення у зв’язку з наступним.

Як зазначалося вище по тексту рішення, в силу положень Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12,2015 № 1146, діям по поданню контролюючим органу висновку про повернення платнику надміру сплачених коштів до відповідного органу казначейської служби обов’язково передує процедура погодження такого висновку на місцевого фінансовому органі. У зв’язку з цим суд вважає, що втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу, як суб'єкта владних повноважень, в даному випадку є невиправданим, а позовні вимоги щодо зобов’язання вчинити вказані дії – передчасними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своєї бездіяльності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з додатковою відповідальністю «Агентство союздрук» задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення товариству з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук» надміру сплачених коштів за торгові патенти на право провадження торговельної діяльності у пунктах продажу у розмірі 20 440 грн. з відповідного бюджету.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути судові витрати у сумі 609 грн. (шістсот дев’ять гривень) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Агентство союздрук» (код ЄДРПОУ 38272410) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39513550) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський