Постанова № 57489954, 26.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2016 року № 826/960/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ФОП ОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС в м.Києві про визнання протиправними дій, скасування рішеньВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним дії ДПІ у Голосіївському районі по складанню Акту № 1885/17-435 за результатом проведення камеральної перевірки податкової декларації ФОП ОСОБА_1 та прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 31 березня 2013 року на підставі вказаного акту протиправними, та скасувати вказане рішення;

- визнати протиправним дії ДПІ у Голосіївському районі по складанню Акту № 393/1-26-50-17-01-2525412049 від 30 червня 2015 року документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог чинного законодавства з питання оподаткування за період з квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року, прийняття податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2015 року №0001981701 про сплату донарахованого податку з доходів фізичних осіб в сумі 6 573,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 1983,25 грн., вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 серпня 2015 року №Ф-28/26-50-17-01 зі сплати єдиного внеску в сумі 15 205,47 грн., а також рішення №0001991701 від 11 серпня 2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1173,56 грн., протиправними та скасувати вказані рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками Актів перевірок щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведених перевірок щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні сум єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечив, про що через канцелярію суду надав відповідні письмові заперечення. В запереченнях посилається на те, що за наслідками проведеної камеральної перевірки встановлено не сплату позивачем єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, внаслідок чого свідоцтво платника єдиного податку було анульовано, а позовні вимоги, відповідно, є необґрунтованими. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянуту в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), зареєстрована за адресою: 03040, АДРЕСА_1. З 24 січня 2007 року зареєстрована як ФОП ОСОБА_1 Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво НОМЕР_5).

З 01 січня 2012 року ФОП ОСОБА_1 перейшла на спрощену систему оподаткування обліку та звітності, як платник єдиного податку І групи за ставкою 10% (свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_4 від 15 травня 2012 року).

В березні 2013 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової декларації, поданої за 4 квартал 2012 року та за 1 квартал 2013 року, за результатами якої було складено Акт № 1885/17-435.

Зі змісту Акта вбачається, що за наслідком перевірки було встановлено наступне порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, а саме: згідно з АРМ «ТАХ» платником ФОП ОСОБА_1 не сплачено ставку єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, а саме: з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року.

Як наслідок, відповідачем прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 31 березня 2013 року за ініціативою податкового органу.

Окружний адміністративний суд міста Києва, в даному випадку, вважає за необхідне відзначити, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів повідомлення позивача про прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, внаслідок чого ст. 100 КАС України, в рамках спірних правовідносин судом не застосовується.

В подальшому, на підставі наказу від 16 червня 2015 року № 1110, виданого ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідачем щодо ФОП ОСОБА_1 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця за період з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено Акт № 393/1-26-50-17-01-2525412049 від 30 червня 2015 року.

Як вбачається зі змісту Акту, перевіркою встановлено наступні порушення, а саме:

- в порушення п.49.1 п.49.2 ст.49, п.177.1, п. 177.2 п. 177.5 п 177.11 ст. 177, п.179.1 ст.179 ПК України позивачем не подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2013 р. та 2014 p., у зв'язку з чим не задекларовано отриману суму чистого доходу, що підлягає оподаткуванню у сумі 23 820,00 грн. та 20 000,00 грн. відповідно. За результатами перевірки СПД - фізичній особі ОСОБА_1 донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 6 573,00 грн.

- в порушення вимог п.4, п.5 ст.1 Розділу І; п.2 ст.7 Розділ III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», СПД - фізична особа ОСОБА_1 не нарахувала та не сплатила єдиний внесок у сумі 15 205,47 грн. , у зв'язку з чим застосовано фінансові санкції.

За наслідком проведення перевірки, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві ФОП ОСОБА_1 було направлено:

- податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2015 року №0001981701 про сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 6 573,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 1983,25 грн.,

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 серпня 2015 року №Ф-28/26-50-17-01 зі сплати єдиного внеску в сумі 15 205,47 грн.;

- рішення №0001991701 від 11 серпня 2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1173,56 грн.

Не погоджуючись з правомірністю вказаних вище актів індивідуальної дії, а також правомірністю дій по проведенню перевірок та складанню актів перевірок, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту Акту № 1885/17-435 за результатом проведення камеральної перевірки податкової декларації, приймаючи рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 31 березня 2013 року, ДПІ у Голосіївському районі виходила з того, що платником ФОП ОСОБА_1 не сплачено ставку єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, а саме: з 01 жовтня 12 року по 31 березня 2013 року.

Як наслідок, позивача позбавлено статусу платника єдиного та донараховано податок на доходи фізичних осіб та єдиний внесок.

Таким чином, предметом доказування в даній справі є правомірність/неправомірність позбавлення позивача статусу платника єдиного податку, адже, як зазначено вище, саме внаслідок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, позивачу в подальшому і донараховано єдиний внесок та податок на доходи фізичних осіб.

Питання оподаткування суб'єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування регламентовано Главою 1 розділу XIV ПК України.

Пунктами 293.1, 293.2, ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з свідоцтвом платника єдиного податку НОМЕР_6, ФОП ОСОБА_1 перейшла на спрощену систему оподаткування 01 січня 2012 року, ставка єдиного податку - 10% до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3. п. 298.2 ст. 298 ПК України в редакції, чинній на дату складання Акту камеральної перевірки, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.

Відповідно до пп. 3 п. 299.15. ст. 299.15 ПК України свідоцтво платника єдиного податку анулюється за рішенням органу державної податкової служби у випадках та у строки: у разі несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, - в останній день календарного місяця, якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Пунктом 299.16. ст. 299 ПК. України визначено, що у разі виявлення державною податковою службою під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, свідоцтво платника податку анулюється за рішенням органу державної податкової служби на підставі акта перевірки.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, станом на дату проведення камеральної перевірки та анулювання свідоцтва платника єдиного податку, в діях позивача не було складу податкового правопорушення, адже податковий борг у ФОП ОСОБА_1 був відсутній, що підтверджується квитанціями про сплату єдиного податку, а саме: квитанцією від 16 січня 2012 року на суму 216 грн. (за січень-лютий 2012 року); квитанцією від 28 лютого 2012 року на суму 216 грн. (за березень - квітень 2012 року); квитанцією від 16 травня 2012 року на суму 216 грн. (за травень-червень 2012 року); квитанцією від 16 липня 2012 року на суму 216 грн. (за липень-серпень 2012 року); квитанцією від 18 вересня 2012 року на суму 216 грн. (за вересень-жовтень 2012 року); квитанцією від 19 листопада 2012 року на суму 216 гри. (за листопад-грудень 2012 року); квитанцією від 25 січня 2013 року на суму 230 грн. (за січень-лютий 2013 року); квитанцією від 18 березня 2013 року на суму 230 грн. (за березень-квітень 2013 року). Копії вказаних квитанцій позивачем в підтвердження власної правової позиції долучено до матеріалів справи.

В той же час, судом встановлено, що причиною відображення АРМ «ТАХ» інформації про наявність у позивача податкового боргу зі сплати єдиного внеску, стало не порушення позивачем норм податкового законодавства, а технічна помилка банку при проведенні платежу.

Зокрема, як видно з листа ПАТ «Ощадбанк» від 16.11.2015 № 3044/1, який наявний в матеріалах справи, ТВБВ 10026/0187 AT «Ощадбанк» підтверджує платіж, який був здійснений в філії № 10026/0187 м. Києва 16 травня 2012р., отримувач УДКСУ у Голосіївському р-ні. м. Києва на р/р - 31512970700002, МФО 820019, на суму 216 грн. 00 коп. (Двісті шістнадцять грн. 00 коп.), призначення платежу - єдиний податок, ОСОБА_1 іпн - НОМЕР_1.

Кошти в сумі 216 грн. 00 коп. (Двісті шістнадцять грн. 00 коп.) перераховано 17 травня 2012р. платіжним дорученням № 1371377312, іпн - НОМЕР_3.

Банк просить в листі вважати вірним код платника - НОМЕР_1 ОСОБА_1

При цьому, банк в листі зазначає, що оскільки запитів щодо уточнення платника не надходило і кошти не повертались для уточнення реквізитів одержувача коштів, то банк просить зняти пеню з клієнта оскільки кошти сплачено ним вчасно.

За таких обставин, оскільки станом на дату проведення камеральної перевірки податковий борг у позивача був відсутній, а причиною відображення недоїмки в АРМ «ТАХ» стала технічна помилка банку, що не залежала від волевиявлення позивача, то суд приходить до висновку, що рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 від 31 березня 2013 року, прийняте на підставі акту перевірки № 1885/17-435, порушує охоронювані законом права позивача, внаслідок чого таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2015 року №0001981701, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11 серпня 2015 року №Ф-28/26-50-17-01 та рішення №0001991701 від 11 серпня 2015 року про застосування штрафних санкцій, підлягають визнанню протиправними та скасуванню, як такі, що прийняті внаслідок анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, а рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 31.03.2013 визнано судом протиправним та скасовано.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ по складанню актів перевірок та прийняттю відповідних актів індивідуальної дії на підставі таких актів перевірок, задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 17 КАС України предметом розгляду справи по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Тобто, звернення особи з відповідними позовними вимогами повинно бути направлено на відновлення порушеного права.

У відповідності до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі акта перевірки. Відповідно, дії відповідача по складанню акта перевірки та прийняттю відповідного рішення, самі по собі, не порушують права платника податків.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права в наведеній частині не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині та відсутність юридичних підстав для їх задоволення.

Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 від 31 березня 2013 року, прийняте на підставі акту перевірки № 1885/17-435.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2015 року №0001981701.

4. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 серпня 2015 року №Ф-28/26-50-17-01.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення №0001991701 від 11 серпня 2015 року про застосування штрафних санкцій.

6. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

7. Стягнути судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. на користь ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) шляхом їх безспірного списання з рахунків ДПІ в Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві, за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Б. Федорчук