Постанова № 57489748, 27.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 квітня 2016 року 16:55 № 826/817/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС»

до

Київської міської митниці ДФС України

про

визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС» (надалі – позивач або ТОВ «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС») з позовом до Київської міської митниці ДФС України (надалі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00167;

- визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000101/2 від 25.12.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів 100250005/2015/000101/2 від 25.12.2015 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00167 є необґрунтованими, протиправними та такими, що прийняті в порушення вимог Митного кодексу України. На думку позивача ним при митному оформленні були надані всі необхідні документи, які повністю і об’єктивно підтверджують числові значення складових митної вартості товару, заявленої у митній декларації № 100250005.2015.117753 від 23.12.2015.

В призначене судове засідання представник позивача не з’явився, та подав 15.03.2015 до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС».

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Натомість 12.02.2015 представником відповідача до канцелярії суду подані заперечення проти позову від 255/26-70-10-22 від 09.02.2016 та додаткові документи.

У зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання 15.03.2016 суд, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 01.05.2014 між компанією «NINGВO EAGLE EVER INTERNATIONAL TRADE CO., LTD» (Китай) та ТОВ «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС» був укладений контракт № 128/14-Р (далі – контракт, а.с. 48 - 54), за умовами якого продавець (нерезидент) продає, а покупець (позивач) придбаває запасні частини для дорожньо-будівельної кар’єрної техніки у порядку та на умовах, визначених цим контрактом.

Зокрема, у відповідності до п. 1.2 ст. 1 та п. 2.1 – 2.2 ст. 2 даного контракту кількість, асортимент, ціни і технічні умови зазначаються у відповідних додатках (замовлення, специфікація), що є невід’ємною частиною цього контракту. Ціни на товар вказуються в доларах США. Оплата товару покупцем здійснюється шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого продавцем рахунку.

Також, п. 3.1 – 3.2, 3.4 ст. 3 зазначеного контракту передбачено, що поставка товару здійснюється продавцем відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року) – «Інкотермс-2010». Поставка товару здійснюється в строки та на умовах зазначених в додатках. Разом з товаром продавець направляє покупцю наступні документи: рахунок-фактуру (комерційний інвойс), пакувальний лист, додаток (специфікацію) до контракту, товаротранспортну накладну, експортну декларацію.

Згідно додатку 3 від 27.10.2015 до контракту – специфікації (а.с. 55) сторонами обумовлено поставку товарів (29 позицій за каталожними номерами) на загальну суму 23 979,28 дол. США на умовах 100% передоплати, умови поставки – CFR - Одеса, Україна.

02.11.2015 ТОВ «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС» перерахувало компанії «NINGВO EAGLE EVER INTERNATIONAL TRADE CO., LTD» кошти згідно специфікації № 3 від 27.10.2015 року до контракту в сумі 23 979, 28 дол. США, що засвідчується наявним у матеріалах позову платіжним дорученням в іноземній валюті № 200 від 27.10.2015 (а.с. 82).

На виконання вимог зазначеного контракту компанія «NINGВO EAGLE EVER INTERNATIONAL TRADE CO., LTD» (Китай) здійснила поставку товарів за ціною відповідно до контракту.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів (а саме: частини, з чорних металів, що використовуються в екскаваторах: ланцюг до гусениці в зборі; частини, що використовуються в екскаваторах: пружина механізму натяжіння; частини, що використовуються в екскаваторах: ролер направляючий; частини, що використовуються в екскаваторах, сталеві: зірочка (зубчасте колесо)) ТОВ «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС» 23.12.2015 до митниці була подана вантажна митна декларація за № 100250005/2015/117753 (далі – ВМД, а.с. 77 - 79). Заявлена вартість (ціна) товарів за даною ВМД склала 23 979,28 дол. США. Як зазначає позивач, в тексті свого позову, митна вартість товарів у зазначеній ВМД була визначена відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України («за основним методом»), тобто – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення такої вартості за основним методом позивачем 23.12.2015 подано до митного органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 0168 від 21.12.2015; коносамент № WМS15110100 від 16.11.2015; банківський платіжний документ - платіжне доручення № 200 від 27.10.2015; рахунок-фактуру (інвойс) № ЕН15062 від 11.11.2015; пакувальний лист від 11.11.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору - специфікацію № 3 від 27.10.2015; контракт № 128/14-Р від 01.05.2014; інформацію про позитивні результати здійснення фітологічного контролю товару № 2730 від 21.12.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 16.11.2015; сертифікат про походження товару № 15С3302А5217/00065 від 16.11.2015; митну декларацію країни-відправлення № 370820150085335499 від 11.11.2015; митну декларацію № 100250005/2015/117753 від 23.12.2015, за якою було відмовлено у випуску товару.

Як зазначає відповідач в тексті своїх заперечень від 09.02.2016 № 255/26-70-10-22, під час проведення контролю за визначенням позивачем митної вартості товару за ВМД № 100250005/2015/117753 від 23.12.2015 встановлено, що документи, які були надані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А саме в експортній декларації зазначено одну позицію товарів вартістю 1,4249 дол. США/кг, в той час як в інвойсі від 11.11.2015 № ЕN 15062 та специфікації від 11.11.2015 № 3 вказано 29 товарів. Також коносамент № WМS15110100 датований 11.11.2015, в той час як на експортній декларації вказана дата 16.11.2015. У зв’язку з цим посадовою особою митного поста «Західний» було запропоновано товариству впродовж 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) за власним бажанням інші додаткові наявні у декларанта або уповноваженої ним особи документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Факт отримання 24.12.2015 відповідного електронного повідомлення про надання додаткових документів підтверджується позивачем.

На виконання запиту митного органу ТОВ «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС» надало пакет документів, перелік яких наведений в листі від 25.12.2015 № 168 (а.с. 103). Зокрема, окрім попередньо наданого пакету документів позивач додатково надав прейскурант (прас-лист) виробника товару від 01.05.2015, висновок про вартісні характеристики № Ц-1431/1 від 24.12.2015, підготовлений Київською торгово-промисловою палатою, біржову інформацію про сировину, що експортується з Китаю, розрахунок цін (калькуляцію), довідку з органу сертифікації № 21-09/6160 від 21.12.2015.

За результатами розгляду наданих позивачем документів Митний пост «Західний» Київської міської митниці ДФС прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000101/2 від 25.12.2015 (далі – рішення № 100250005/2015/000101/2, а.с. 39 - 40), яким відмовив ТОВ «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС» у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом та відкоригував задекларовану товариством митну вартість товару - «частини, що використовуються в екскаваторах, сталеві: зірочка (зубчасте колесо) арт. 417472-2шт.; арт. 108-00008-4шт.; арт. VO23-8шт.; Виробник: «NINGВO EAGLE EVER INTERNATIONAL TRADE CO., LTD»; Торговельна марка: «Eagle Ever»; Країна виробництва: «CN» у розмірі 1 348,12 дол. США на суму 2 535,36 дол. США. В графі 33 такого рішення наведені такі обставини, що зумовили його прийняття: документи, зазначені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містять неповні дані – в експортній декларації зазначено одну позицію товарів вартістю 1,4249 дол. США/кг, в той час як в інвойсі від 11.11.2015 № EN15062 та специфікації від 11.11.2015 № 3 вказано 29 товарів. Також коносамент № WМS15110100 датовано 11.11.2015, в той час як дата експортної декларації 16.11.2015. Також декларантом не подано додаткових документів на письмову вимогу митного органу згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; виписку з бухгалтерської документації; інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за бажанням). Крім того в калькуляції собівартості вказана ціна товару на умовах поставки CFR Одеса, але в самій калькуляції не вказано витрати на транспортування товару.

З урахуванням встановлених обставин та наявної у митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, – МД № 807110001/2015/7856 від 11.08.2015, Митним постом «Західний» Київської міської митниці ДФС застосований резервний метод для визначення митної вартості товарів. Попередні методи не застосовані з таких причин: метод 1 – відповідно до вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, методи 2, 3 – у зв’язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, методи 4, 5 – через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Того ж дня Митний пост «Західний» Київської міської митниці ДФС у зв’язку з прийняттям рішення № 100250005/2015/000101/2 склав картку відмови № 100250005/2015/00167 в прийнятті митної декларації № 100250005/2015/117753 від 23.12.2015 (далі – картка відмови, а.с. 41-42).

25.12.2015 товари були випущенні за ВМД № 100250005/2015/117838 (а.с. 71 – 73) у вільний обіг під гарантійні зобов’язання шляхом надання гарантій відповідно до розд. Х Митного кодексу України.

Вважаючи, зазначені вище, рішення № 100250005/2015/000101/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси ТОВ «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС», позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з цим позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Нормами ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України (далі – МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із ст. 51 цього Кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 1 і 2 ст. 52 МК України).

У відповідності до норм ч. 1 – 3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Нормами ч. 1 і 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу положень ч. 5 цієї статті Кодексу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу норм ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що цим Кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, та відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

В свою чергу, ч. 2 – 5 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, відповідно до п. 2 (а) статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до п. 2 (b) зазначеної статті, під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до п. (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (а) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Між тим, ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

В силу норм ч. 4 та 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

При цьому, ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 № К/800/36615/15 і № К/8006619/15).

Відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Також, як зазначено в постанові Верховного Суду України № 21-127а15 від 31.03.2015, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наявні матеріали свідчать про те, що 24.12.2015 митний орган звернувся до позивача з повідомленням, в якому зазначив, що документи, які надані позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та містять розбіжності. А саме, в експортній декларації зазначено одну позицію товарів вартістю 1,4249 дол. США/кг, в той час як в інвойсі від 11.11.2015 № EN 15062 та специфікації від 11.11.2015 № 3 вказано 29 товарів. Також коносамент № WМS15110100 датований 11.11.2015, а експортна декларація - 16.11.2015.

За таких обставин, митний орган запропонував позивачу надати протягом 10 днів: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; виписку з бухгалтерської документації; інші наявні у позивача документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Втім, зазначаючи про наявність в наданих позивачем документах ознак розбіжностей та неповноту даних у таких документах, митним орган не було враховано наступного.

За умовами контракту № 128/14-Р від 01.05.2014 кількість, асортимент та ціна на імпортовані товари вказуються у додатках до такого контракту – специфікаціях. В наданій позивачем до митного оформлення імпортованих товарів специфікації № 3 від 27.10.2015 зафіксовано 29 найменувань товарів у відповідності до каталожних номерів, кількість таких товарів (одиниць) в межах кожной товарної позиції, ціни за одиницю товарів та загальну суму партії товаріву розмірі 23 979,28 дол. США.

В свою чергу у комерційному інвойсі № EN15062 від 11.11.2015 (а.с. 46) та пакувальному листі до цього інвойсу (а.с. 47) наведено відомості про 29 найменувань товарів у відповідності до каталожних номерів, кількість таких товарів (одиниць) та кількість місць (піддонів) - 23, що відповідають інформації, зафіксованій у специфікації № 3 від 27.10.2015 до контракту.

Також, у наданій сторонами до матеріалів справи копії експортної накладної продавця (а.с. 57) містяться відомості про загальну вагу вантажу (брутто) – 17 056,64 кг, кількість місць (піддонів) – 23, номер контейнеру – MRKU7020168, що відповідають даним наведеним в міжнародній автомобільній накладній (CMR) № 0168 від 21.12.2015 (а.с. 43), коносаменті № WМS15110100 від 16.11.2015 (а.с. 44), комерційному інвойсі № EN15062 від 11.11.2015 та пакувальному листі.

Згідно наданого позивачем до митного оформлення товарів сертифікату про походження товару № 15С3302А5217/00065 від 16.11.2015 (а.с. 86), останній був виданий на товари «запасні частини для екскаватора» у 23 піддонах, вагою 17 058,64 кг у відповідності до інвойсу № EN15062 від 11.11.2015.

Таким чином, зі змісту перелічених вище документів суд вбачає, що даними документами позивача чітко ідентифікований імпортований товар (його найменування, кількість, вартість та вага).

Що ж до посилань відповідача на невідповідність дат в коносаменті № WМS15110100 та експортній декларації, датованій 16.11.2015, то останні спростовуються змістом самого коносаменту, що також датований 16.11.2015.

Таким чином, наявність неповноти даних та розбіжностей в документах, поданих позивачем 23.12.2015 до митного оформлення імпортованого товару, про що зазначено у графі 33 оскарженого рішення, спростовуються встановленими у цій справі фактичними обставинами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про передчасність та безпідставність витребування у позивача додаткових документів (в тому числі виписки з бухгалтерської документації), адже суд встановив відсутність в межах спірних правовідносин підстав для витребування додаткових документів, що визначені в ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Крім того, стосовно посилання митного органу про відсутність в тексті наданої до митного оформлення калькуляції продавця відомостей про вартість транспортування товарів суд зазначає наступне.

Відповідно до поданих до митного оформлення документів поставка товару здійснювалась на умовах CFR-Odessa. За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року термін CFR («Вартість та фрахт») означає, що продавець зобов'язанний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначенний порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару крізь поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу. Тобто, у випадку поставки товару на зазначених умовах транспортні витрати включаються у вартість товару.

В текстах наданих позивачем до митного органу калькуляціях собівартості на товар «зірочка (зубчасте колесо)» (а.с. 93 – 98), що оформлені до інвойсу № EN15062 від 11.11.2015, зазначено, що ціна за одиницю товару визначена на умовах CFR Odessa, що, в свою чергу, не суперечить положенням контракту та специфікації № 3 від 27.10.2015, умовами яких на покупця не покладено обов’язок по сплаті витрат на перевезення товару до митної території України. У зв’язку з цим суд вважає, що доводи митного органу в цій частині є безпідставними.

З огляду на вищенаведене та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про надання декларантом (позивачем) митному органу всіх необхідних документів, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

При цьому, відповідач під час розгляду справи в суді не підтвердив нормативно та документально виникнення у нього правових підстав для застосування останнього з другорядних методів визначення митної вартості товарів - резервного метод для визначення митної вартості імпортованого товару за ВМД позивача № 100250005/2015/117753 від 23.12.2015. Факт наявності у митного органу інформації про митну вартість подібного товару, митне оформлення якого здійснено за ВМД № 80711000/2015/7856 від 11.08.2015, відповідач також документально не підтвердив.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості, а тому рішення Митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000101/2 від 25.12.2015 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Водночас враховуючи, що єдиною підставою для видачі позивачу спірної картки відмови є вказане вище рішення про визначення митної вартості товарів, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00167 є також протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 11, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000101/2 від 25.12.2015.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00167.

4. Стягнути судові витрати у розмірі 2 756 грн. (двох тисяч сімсот п’ятдесяти шести гривень) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТГ ПРОМТЕХСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36792193) шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39422888) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський