Постанова № 57489741, 25.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2016 року № 826/20835/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління

ДФС у м. Києві

про визнання протиправними дії щодо надіслання запиту №7398/10/26-55-22-13-10

від 24.06.2015 року та скасування наказу №2018 від 31.08.3015 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» (надалі – Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі – Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Відповідача від 31.08.2015 року №2018 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача та визнати протиправними дії Відповідача щодо складання та направлення на адресу товариства запиту про надання інформації та її документального підтвердження від 24.06.2015 року №7398/10/26-55-22-13-10.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуваний запит було складено з порушенням приписів ст.73 Податкового кодексу України, а тому Позивачем не було надано запитувану інформацію. Як наслідок, на підставі цих обставин, Відповідачем протиправно було прийнято наказ про проведення перевірки, оскільки підставою для його прийняття було зазначено пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а саме не надання відповіді на обов’язковий запит податкового органу, а тому такий наказ підлягає скасуванню.

Представник Відповідача в письмових запереченнях зазначив, що оскаржувані рішення податковим органом прийняті правомірно та не підлягають скасуванню.

Судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фінансової служби у м.Києві було направлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер маркетинг» запит № 7398/10/26-55-22-13-10 від 24.06.2015 про надання інформації та її документального підтвердження по господарським відносинам з ТОВ «Фьюженс».

Позивачем було направлено до відповідача лист №423 від 07.08.15р., за змістом якого відмовлено у наданні інформації та документів, з підстав відсутності у запиті підстав його надіслання, зокрема, зазначення того, в чому знайшли своє вираження порушення чинного законодавства, на підставі яких направлено запит, та до яких негативних наслідків они призвели.

Відповідачем було прийнято наказ № 2018 від 31.08.2015 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, та видано 31.08.15р. направлення №936/26-55-22-13 та № 937/26-55-22-13 на проведення перевірки. Позивачем, в свою чергу, було відмовлено у допуску до перевірки співробітників відповідача.

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів підпункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Посилаючись на вищезазначені приписи статті 73 Податкового кодексу України позивач відмовив відповідачу в наданні інформації.

Так, в надісланому позивачу запиті містилося наступне визначення підстав : «ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на підставі п.п. 20.1.2 п.20.1 ст.20, п. 1 абз. 3 п. 73.3 ст. 73, л. 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, яким визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за гриманням якого покладено на органи державної податкової служби».

Вищезазначене обґрунтування суд вважає цитатою нормативного документа (Податкового кодексу України). Натомість будь – який текст, який судом може бути розцінено як обґрунтування конкретних підстав направлення саме даного запиту, у відповідності до вимог ст. 73 Податкового кодексу України чи будь – яких інших нормативно – правових актів, в тексті запиту відсутні.

Зазначене свідчить про відсутність у позивача обов’язку надавати відповідь на запит, у відповідності до приписів статті 73 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, в тому числі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, критерієм для встановлення достатності наданих пояснень та підтверджуючих документів має бути зміст порушень, викладених податковим органом у запиті. В той же час, запит відповідача не містить опису порушень позивача, які мають бути спростовані відповіддю на запит.

З огляду на вищевикладене суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про скасування оскаржуваного наказу про призначення перевірки.

Натомість вимоги про визнання протиправними дій задоволенню не підлягають, з огляду на те, що дії відповідача щодо складання та направлення на адресу позивача запиту самі по собі жодних правових наслідків для позивача не породжують.

При цьому суд виходить з того, що право не надавати відповідь на запит, складений з порушеннями, прямо передбачена нормами Податкового кодексу України, отже, дії відповідача зі складення та направлення такого запиту, в силу Закону, для позивача наслідків не несуть.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31 серпня 2015 року №2018 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер-Маркетинг».

3.В задоволенні решти позову відмовити.

4.Судові витрати в сумі 1218 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук