Постанова № 57489735, 28.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2016 року № 826/27627/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд"до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 № 0010922240, № 0010932240

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 № 0010922240, № 0010932240.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012. Підставою нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентами ТОВ "ДОН-Строй" та Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з контрагентами ТОВ "ДОН-Строй" та Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна", які мали реальний характер та за якими було отримано товар та послуги використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, надали додаткові усні пояснення та просили суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки №1978/22-40/34290829 від 23.11.2012 інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки відповідачем наведено не було.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складено акт № 1978/22-40/34290829 від 23.11.2012, яким встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено чисту суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 7446991,00 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ по рядку 24 декларації на суму 399 659,00 грн.

17.12.2012 на підставі акту № 1978/22-40/34290829 від 23.11.2012 прийняті податкові повідомлення - рішення № 0010922240, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8 047135,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 600 144,00 грн. та № 0010932240, яким зменшено суму податку на додану вартість на загальну суму 865 890,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0010922240 від 17.12.2012 та № 0010932240 від 17.12.2012 звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та контрагентами ТОВ "Дон-Строй" та Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Дон-Строй" за договором поставки № ДС01\04-7 від 01.04.2011 предметом якого є здійснення поставки товарів промислово - технічного призначення.

На підтвердження факту отримання товару за вказаним договором позивачем надано суду копії вказаного договору, специфікації, видаткових накладних, товарно - транспортних накладених та на підтвердження здійснення оплати копію акту приймання - передачі векселів.

В періоді, щодо якого проводилась перевірка, позивач мав фінансово - господарські взаємовідносини з Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна" за договором № 04-02/11-СТ від 17.02.2011 на поставку та монтаж обладнання.

На підтвердження факту отримання товару та послуг за вказаним договором позивачем надано суду копію договору зі складеними до нього специфікаціями, додатковими угодами, графіками поставки обладнання, протоколами погодження договірних цін, графіком поставки додаткового обладнання, графіком виконання робіт з монтажу додаткового обладнання, видаткових накладних, актів приймання - передачі обладнання, довідок про вартість виконаних будівельних робіт.

Також позивачем на підтвердження існування фінансово - господарських взаємовідносин з Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна" надано суду копію рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 у справі № 5011-45/8518-2012, яким стягнуто з позивача на користь Підприємства "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна" 1 134 348, 29 грн. основного боргу за договором № 04-02/11-СТ від 17.02.2011.

Отримані товар та послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ДП "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові" на підтвердження чого позивачем надано суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт, акту вартості змонтованого устаткування, що придбав Замовник робіт, акту вартості змонтованого устаткування, що придбав виконавець робіт, підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-5, акту передачі замовнику виконавчої документації, акту готовності об'єкту до експлуатації, сертифікату серії ЛВ № 16511065746 від 27.10.2011.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "Дон-Строй" та Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Дон-Строй" та Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна".

Посилання відповідача на факти встановлені в рамках кримінальної справи № 80-0263 не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи.

Відповідачем будь-яких доказів щодо винесення вироку відносно осіб, причетних до діяльності позивача або його контрагентів ТОВ "Дон-Строй" та Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна" суду не надано не було, як і не було, зазначено про наявність відповідного факту.

Посилання відповідача на акт № 513/22-511/34007868 від 19.11.2012 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Дон Строй" не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Отже, акт 513/22-511/34007868 від 19.11.2012, не може бути належним доказом на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами щодо яким їх було складено.

Щодо посилань відповідача на рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2011 у справі № 5/61-б, яким ліквідовано ТОВ "Дон Строй" у зв'язку з визнання банкрутом, суд звертає увагу на той факт, що відповідне рішення було прийнято вже після закінчення фінансово - господарських взаємовідносин між позивачем та зазначеним контрагентом.

Посилання відповідача на акт № 1126/22-40/32082676 від 18.05.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країни" щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Маркон Груп КО", ТОВ "Компанія "Вайліс", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Граньстройінвест" за період з 01.01.2009 по 31.12.2011", не приймаються судом до уваги з огляду на те, що як вбачається зі змісту зазначеного акту наведеного в акті №1978/22-40/34290829 від 23.11.2012 при проведенні перевірки за результатами якої було складено акт № 1126/22-40/32082676 від 18.05.2012 фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країни" не досліджувались.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ "Дон-Строй" за договором поставки № ДС01\04-7 від 01.04.2011 та з Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна" за договором № 04-02/11-СТ від 17.02.2011 суду не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та зазначеними контрагентами мали реальний товарний характер.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Дон-Строй" за договором поставки № ДС01\04-7 від 01.04.2011 та з Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна" за договором № 04-02/11-СТ від 17.02.2011 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Дон-Строй" за договором поставки № ДС01\04-7 від 01.04.2011 та з Підприємством "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека країна" за договором № 04-02/11-СТ від 17.02.2011.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві № 0010922240 від 17.12.2012 та № 0010932240 від 17.12.2012.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов