Постанова № 57489642, 25.04.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/683/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року м. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретаріЯворській І.Ю. за участі:представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Гусько О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного нотаріуса ОСОБА_5 до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 12.04.2016 року до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому покликається на порушення відповідачем ПК України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" та його прав, і просить визнати протиправними та скасувати вимогу Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 38707,41 грн. від 28.03.2016 року № Ф - 0002551700 та рішення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області № 0003231700 від 08.04.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 4878,26 гривень.

У суді представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на ті ж докази, що у позові.

Представник відповідача позов не визнав, про що надав письмове заперечення без реєстраційного номера від 25.04.2016 року, яке підтвердив у суді. На запитання суду про назву і існування нормативного чи іншого акту, якими регламентовано право податкового органу застосовувати методику використану під час перевірки позивача, яка відображена у акті перевірки, відповідно до якої місячний дохід позивача визначався шляхом поділу річного, який вказаний у деклараціях на 12 місяців, зрозумілої відповіді представник відповідача суду не дав.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Позивач ОСОБА_5 - самозайнята особа, зареєстрована Хмельницьким обласним управлінням юстиції, отримала свідоцтво Міністерства юстиції України про право зайняття нотаріальною діяльністю від 20 грудня 2001 року № 4151, реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 66 від 21.12.2001 року. На обліку у податковому органі перебуває з 02.01.2002 р. за № 1553.

28 березня 2016 року заступником начальника відділу податків та зборів з фізичних осіб Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області Баран Л.М., на підставі наказу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області "Про проведення виїзної планової документальної перевірки" № 85 від 26.02.2016 року, проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності самозайнятої особи ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_3" і складено Акт № 152/17/2827508130 від 28.03.2016 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_3, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 року (далі - Акт від 28.03.2016 року) (стор. 23 - 47 справи). Згідно висновків Акту від 28.03.2016 року встановлено порушення вимог абз.1 п.2 ч.1 ст.7 розд. III, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI, в результаті чого донараховано єдиного соціального внеску на загальну суму 38707,41 грн.; п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV ( стор. 45 - 46 справи).

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень на Акт від 28.03.2016 року, податковим органом надано відповідь № 1460/10/17-018 від 06.03.2016 року, в якій зазначив, що перевірка правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року є правомірною та проведена згідно чинного законодавства, акт складений за результатами перевірки є законним та відповідає вимогам законодавства. Висновки зроблені перевіряючим в акті документальної планової виїзної перевірки платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_5 від 28.03.2016 року № 152/17/2827508130 є правомірними (стор. 10-15 справи).

На підставі Акту від 28.03.2016 року відповідачем винесено вимогу № Ф-0002551700 від 28.03.2016 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 38707,41 грн. та рішення № 0003231700 від 08.04.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 4878,26 гривень ( стор. 8 - 9 справи).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно п. 5 ч. І ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону № 2464-VI, єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у пункті 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина 3 статті 7 Закону № 2464-VI).

Відповідно ч. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абз. 4 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Згідно абз. 1-3 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно п. 3 ч.11 ст. 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2011 року за №1014/18309 та діяла до 08.01.2014 року.

Пунктом 3.4 даного Порядку передбачено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку. В таблиці 3 в другій графі зазначається сума доходу, заявлена в податковій декларації.

Аналогічне положення міститься у п. 3.4. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 454.

Отже, позивач сплачує єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року, а сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Підпунктом 20.1.2 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом. Також, відповідно до підпункту 20.1.6 цієї статті, контролюючі органи можуть запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1. ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.3 ст.85 ПК України визначено, що документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник).

Згідно пунктів 85.6 - 85.8 ст.85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктом 86.1 ст.86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно пунктів 3 - 5 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 (далі - Порядок №727), Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 6 пункту 4 розділу 3 Порядку №727 визначено, що результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового законодавства. При цьому обов'язковому дослідженню та відображенню в акті (довідці) документальної перевірки підлягають питання, визначені програмою перевірки, зокрема такі питання: ведення первинних документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску; достовірність та повнота відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок; правильність нарахування та утримання єдиного внеску; правомірність застосування та правильність обчислення понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску; повнота сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок. Результати перевірки щодо сплати суми єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується єдиний внесок, оформляються в табличній формі окремим додатком, який додається до акта (довідки) перевірки; виявлені факти порушень банківськими установами встановленого порядку перерахування сум єдиного внеску, фінансових санкцій. Згідно підпункту 9 цього ж пункту, в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація про направлення письмових запитів платникам податків про надання документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки. У разі ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації складається акт у довільній формі, що засвідчує такі факти, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові керівника платника податків або уповноваженої ним особи та переліку документів, які йому запропоновано подати, а також причин такої відмови стосовно кожного документа. Зазначений акт підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником платника податків або уповноваженою ним особою. Інформація про складання цього акта та факт відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначеного акта також відображається в акті (довідці) документальної перевірки. Підпунктом 12, також стверджено, що в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація стосовно оформлення актів довільної форми про передачу документів, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, для огляду, вивчення та їх повернення, та які підписані посадовими особами контролюючого органу та уповноваженими особами суб'єктів господарювання, що перевіряються (у разі складання).

Відповідно п. 178.4 ст. 178 ПК України, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 178.6 статті 178 ПК України, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно листа позивача №141/01-16 від 09.03.2016 року, контролюючий орган повідомлено про втрату книг обліку за перевіряємий період, який позивач заперечив своїм листом за №147/01-16 від 10.03.2016 року ( стор. 97 - 98 справи).

Відповідно до пункту 1.10 Акту від 28.03.2016 року (стор. 28 справи), контролюючий орган при перевірці позивача в тому числі використав: 7) Звітність про суми нарахованого ЄСВ; 8) Книги обліку доходів і витрат; 9) Реєстри для реєстрації нотаріальних дій за 2012, 2013, 2014 роки; 10) Статистичні звіти про вчинені нотаріальні дії. Це, на думку суду, вказує на факт надання позивачем відповідачу всіх документів і відсутності підстав у контролюючого органу робити висновок про неможливість встановлення ним щоденної і місячної сум доходів, посилаючись на відмову позивача розкрити нотаріальну таємницю, адже позивач надав документи і в акті перевірки не зафіксовано відмови позивача щодо інших вимог податкового органу і цього не встановлено судом.

Отже, відповідач в Акті від 28.03.2016 року не встановив розбіжностей щодо правильності визначення валових доходів у деклараціях ( стор.33 справи) і підтвердив суму доходу позивача, яка заявлена у податковій декларації за 2013 рік - 91393,55 гривень, а за 2014 рік - 87582,30 гривень, однак самостійно розділив її рівними сумами на 12 місяців по кожному року, відповідно 2013 рік по 7616,13 гривень, а 2014 рік по 7298,52 гривень і з урахуванням цього нарахував позивачу грошові зобов'язання та виніс оскаржувані рішення. Цьому висновку контролюючого органу і його діям при перевірці та відображення її результатів в Акті від 28.03.2016 року, суд дає критичну оцінку, адже він не встановив місячних сум доходів позивача, зробивши припущення цих сум на підставі самостійно придуманої методики та незаконно відобразив це в акті у порушення вимог ст. 85 - 86 ПК України та Порядку №727.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами перевіреними судом, адже контролюючим органом і судом не встановлено порушення позивачем норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного, керуючись Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ПК України і ст.ст.4-15, 70-71, 86, 99, 122, 158 - 163, 167, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 0002551700 від 28.03.2016 року та Рішення про застосування штрафних санкцій за дотримання відповідними фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0003231700 від 08.04.2016 року, визнавши їх протиправними.

Стягнути на користь Приватного нотаріуса ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 551,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 29.04.2016 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович