Постанова № 57489472, 27.04.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 р. Справа №818/401/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача - Гордієнко Л.В.

представників відповідача - Войтенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом виробничо-комерційної фірми "ВВВ" у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м.Сумах про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Виробничо-комерційна фірма «ВВВ» у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, ВКФ «ВВВ») звернулася до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м.Сумах), в якому просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії щодо списання безнадійного податкового боргу виробничо-комерційній фірмі «ВВВ» у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю по платежу «Податок на прибуток підприємств» в загальній сумі 41801 грн. (33441 грн. основного платежу, 8360 грн. штрафних (фінансових санкцій), що була визначена згідно податкового повідомлення-рішення №0000022312/0/4064 від 24.01.2011р.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем визначено суму грошових зобов'язань податковим повідомленням-рішенням від 24.01.2011р., яке позивачем було оскаржено в судовому порядку. Після розгляду справи в апеляційній інстанції, податковий борг по податковому повідомленню-рішенню від 24.01.2011р. було узгоджено в день прийняття 18.08.2011р. ухвали апеляційної інстанції, якою скаргу ВКФ «ВВВ» залишено без задоволення. Відповідачем не було стягнуто суму податкового боргу в установленому порядку та строки, податкова вимога не складалася, в судовому порядку борг не було стягнуто, добровільно позивачем не погашався. Після спливу 1095 днів, а саме 30.12.2014р. дана сума була внесена податковим органом до автоматизованої картки платника податків, і в подальшому сплачені 04.03.2015р. платежі ВКФ «ВВВ» зараховувалися ДПІ у м.Сумах в рахунок погашення зазначеного податкового боргу. Позивачем було оскаржено в адміністративному порядку рішення ДПІ у м.Сумах від 14.01.2016р., яким застосовані штрафні санкції за несвоєчасне погашення грошового зобов'язання з податку на прибуток, і ДФС в Сумській області підтверджено, що сума 41801 грн. (33441 грн. основного платежу, 8360 грн. штрафних (фінансових санкцій), що була визначена згідно податкового повідомлення-рішення №0000022312/0/4064 від 24.01.2011р. є безнадійною заборгованістю, рішення ДПІ у м.Сумах від 14.01.2016р. скасовано. Натомість ДПІ у м.Сумах не приймає рішення про визнання боргу безнадійним, не вчиняє жодних дій, що передбачені Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, що затверджені наказом Міністерства доходів та зборів України №577 від 10.10.2013р., натомість сплачені поточні платежі безпідставно спрямовує в рахунок погашення безнадійної заборгованості за власною ініціативою.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що дійсно спірна сума була внесена в особову картку платника податків лише 30.12.2014р., станом на 30.11.2015р. згідно даних ІС «Податковий блок» не обліковується безнадійний податковий борг, що підлягає списанню на підставі п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України.

Заслухавши представників сторін, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що податковий борг ВКФ «ВВВ» по платежу «Податок на прибуток підприємств» в загальній сумі 41801 грн. (33441 грн. основного платежу, 8360 грн. штрафних (фінансових санкцій), виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000022312/0/4064 від 24.01.2011р. , яке було оскаржено позивачем в судовому порядку. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2011р. в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі (а.с.16-22).

Таким чином, вказане податкове зобов'язання по платежу «Податок на прибуток підприємств» в загальній сумі 41801 грн. (33441 грн. основного платежу, 8360 грн. штрафних (фінансових санкцій) стало узгодженим з 18.08.2011 року, тобто з моменту оголошення ухвали суду апеляційної інстанції судового рішення.

У зв'язку із несплатою самостійно ВКФ «ВВВ» вищевказаного узгодженого податкового зобов'язання, зазначена сума із 18.08.2011 року вважається податковим боргом платника податків.

В судовому засіданні представник податкового органу підтвердив, що сума податкового боргу, що була визначена згідно податкового повідомлення-рішення №0000022312/0/4064 від 24.01.2011р. в судовому порядку стягнута не була.

Матеріалами справи підтверджується, що сума податкового боргу була внесена до ІС «Податковий блок» лише 30.12.2014р. (а.с.48зворотн.стор.), і в подальшому сплачені 04.03.2015р. (а.с.45) поточні платежі ВКФ «ВВВ» були зараховані в рахунок погашення суми заборгованості, визначені згідно податкового повідомлення-рішення №0000022312/0/4064 від 24.01.2011р.

25.11.2015р. ВКФ «ВВВ» листом №25/11-2 звернулося до ДПІ у м.Сумах про списання безнадійного податкового боргу у зв'язку із закінченням строку давності (1095 календарних днів) (а.с.26-27).

Відповідно до відповіді, викладеної у листі від 30.11.2015р. №66724/10/18-19-23-01-38, ДПІ у м.Сумах повідомила, що станом на 30.11.2015р. по ВКФ «ВВВ» не обліковується безнадійний податковий борг, який підлягає списанню на підставі п. 101.1 ст. 101 ПК України (а.с.28).

Пунктом 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

За змістом положень пункту 102.4 статті 102 ПК України строки стягнення встановлюються до повного погашення платежу, якщо такий платіж стягується за рішенням суду. В той же час, як слідує з матеріалів справи, судове рішення, яке набрало законної сили, щодо стягнення вказаної суми податкового боргу відсутнє.

За змістом п. 101.1 та п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Кодексу.

У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Щокін проти України», яке є джерелом права, вказано, що «поняття «закону» відсилає до якості такого закону таким чином, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

Виходячи з приписів зазначених правових норм, строк стягнення податкового боргу з позивача сплинув 18.08.2014р. (дата спливу 1095 дів з дати виникнення податкового боргу), оскільки судове рішення Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-1870/540/11 набрало законної сили 18.08.2014р. Тому зазначений борг є безнадійним та таким, що підлягав списанню.

У зв'язку із наведеним, після спливу вказаного строку податковий борг підлягав списанню як безнадійний. Відтак, відмова відповідача по списанню позивачу безнадійного податкового боргу була протиправною.

При цьому, відповідно до п. 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Факт безнадійного податкового боргу, що був визначений згідно податкового повідомлення-рішення №0000022312/0/4064 від 24.01.2011р., встановлений також рішенням Головного управління ДФС у Сумській області про результати розгляду первинної скарги від 17.03.2016р. №3028/10/18-28-10-04-04-16/15ск яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сумах від 14.01.2016р. №0000102201 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по платежу «Податок на прибуток підприємств», що було визначено згідно податкового повідомлення-рішення №0000022312/0/4064 від 24.01.2011р. (а.с.29-32). Задовольняючи скаргу платника податків ГУ ДФС в Сумській області зазначила, що податковий борг, що був визначений згідно податкового повідомлення-рішення №0000022312/0/4064 від 24.01.2011р. є безнадійним, внесення до ІС «Податковий блок» вчинено відповідачем після спливу строку давності, встановленому п. 102.4 ст.102 ПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач неправомірно зараховував після 18.08.2014р. сплачені позивачем поточні суми податкових зобов'язань в рахунок погашення спірного податкового боргу по платежу «Податок на прибуток підприємств» в загальній сумі 41801 грн. (33441 грн. основного платежу, 8360 грн. штрафних (фінансових санкцій), оскільки строк давності 1095 днів за даним податковим боргом минув 18.08.2014р., після чого такий податковий борг набув статусу безнадійного і підлягав списанню, а відтак, дії відповідача після 18.08.2014 року спрямовувалися на списання безнадійного податкового боргу.

Порядок визначення та списання сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, на момент виникнення спірних правовідносин визначається Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим Наказом міністерства доходів та зборів України № 577 від 10.10.2013р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013р. за № 1844/24376 (далі - Порядок №577).

Так, пунктом 2.1.3 п. 2.1 розділу 2 Порядку № 577 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 глави 9 розділу П Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 3.1 розділу 3 Порядку № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Порядку № 577 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Відповідно до п. 4.3-4.5 розділу 4 Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання податковим органом безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, мало здійснюватися органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 Порядку № 577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється органами державної податкової служби щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

З врахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що відповідачем вчиняється протиправна бездіяльність щодо несписання безнадійного боргу по податковому повідомленні-рішенні від 24.01.2011р., протиправно не прийняв рішення та не вніс інформацію щодо даного боргу до інформаційної системи податкового боргу, натомість зараховує сплачені кошти в рахунок погашення суми, яка в силу приписів Податкового кодексу України є безнадійним податковим боргом. Навіть на звернення позивача, який звернув увагу на дану обставину, надаючи відповідь від 30.11.2015р. №66724/10/18-19-23-01-38 ДПІ у м.Сумах діяла на не підставі та у не спосіб, що передбачені діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Оскільки предметом розгляду у даній справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо не вчинення дій, які передбачені Порядком № 577 щодо неприйняття рішення щодо списання безнадійного податкового боргу, суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків є зобов'язання відповідача списати безнадійний податковий борг по платежу «Податок на прибуток підприємств» в загальній сумі 41801 грн. (33441 грн. основного платежу, 8360 грн. штрафних (фінансових санкцій), що був визначений згідно податкового повідомлення-рішення №0000022312/0/4064 від 24.01.2011р. Даний висновок суду узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалах від 03.07.2014р. по справі № К/800/30716/13, від 23.07.2014р. по справі № К/9991/68765/12, від 15.02.2016 р. по справі №К/800/8700/15 в якій, зокрема, судом зазначено, що зобов'язання податкового органу прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу може не призвести до відновлення порушеного права платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Стосовно вимог представника позивача про обов'язок встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Як вбачається з вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду.

Виходячи з обставин даної справи, на даній стадії, суд не вбачає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду. Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відшкодовується сума судового збору в розмірі 1378грн. сплачена платіжним дорученням №2204 від 30.03.2016р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов виробничо-комерційної фірми "ВВВ" у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м.Сумах про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Сумах списати безнадійний податковий борг виробничо-комерційній фірмі "ВВВ" у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю (і.к. 24000080) по платежу "Податок на прибуток підприємств" в загальній сумі 41801 грн. (33441 грн. основного платежу, 8360 грн. штрафних (фінансових санкцій), що був визначений згідно податкового повідомлення-рішення №0000022312/0/4064 від 24.01.2011р.

Відшкодувати виробничо-комерційній фірмі "ВВВ" у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю (і.к. 24000080) витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Сумах.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2016р.

Суддя С.М. Гелета