Постанова № 57489314, 29.04.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1276/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Мацвейко О.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" Оксюта В.В. - за довіреністю від 23.03.2016р. б/н.

Від відповідача: представники Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Демінська М.В. - за довіреністю від 15.03.2016р. №4794/9/15-51-10-01, ОСОБА_3 - за довіреністю від 15.03.2016р. №4795/9/15-51-10-01.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій щодо не прийняття податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо не прийняття податкових накладних №17 від 04.03.2016р., та №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, посилаючись на те, що податковий орган безпідставно відмовив у реєстрації податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р., в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, мотивуючи своє рішення тим, що: «Можливо, розірвано Договір про».

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 12.04.2016р. вихід.№7171/9/15-51-10-00), наголошуючи, зокрема, що реєстр відомостей щодо податкових накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів адміністративного позову, 16.09.2014р. між ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в особі Свіжак А.А., який діє відповідно до Закону України «Про державну службу» та платником податків 31908069 (ТОВ «ЛОТТ») в особі Кірьязової Тетяни Олександрівни, яка діє на підставі Статуту, з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, укладено Договір №030920141 про визнання електронних документів, відповідно до п.п.1-3 якого предметом Договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір надає Платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС додаткові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом. Включення Платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді виконується органом ДПС безкоштовно.

Згідно з п.п.1,3,5 розділу 6 Договору від 16.09.2014р. №030920141 про визнання електронних документів, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Судом встановлено, що вищеозначений Договір від 16.09.2014р. №030920141 про визнання електронних документів зареєстровано у встановленому законом порядку за реєстраційним номером НОМЕР_1, що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною квитанцією №2.

Як з»ясовано судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 04.03.2016р. ТОВ «ЛОТТ» в електронному вигляді до податкового органу направлено Податкові накладні №№17,18, котрі Державною фіскальною службою України не прийнято, з тих підстав, що, на думку податкового органу, Товариством порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДФС України від 10.04.2008р. №233, а саме: - «Можливо, розірвано Договір про».

Вищеозначене послугувало підставою для звернення ТОВ «ЛОТТ» до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо не прийняття податкових накладних №17 від 04.03.2016р., та №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, на думку суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТТ», підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, що настають за датою їх складання.

З огляду на викладене реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Означеному обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 Податкового кодексу України. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, водночас не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, з вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Територіальні органи Державної фіскальної служби при прийнятті податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку дотримуються вимог Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233 "Про подання електронної податкової звітності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року №320/15011.

Згідно з розділами ІІ, ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА від 10.04.2008року №233 «Про подання електронної звітності», податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДФС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, врегульовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1246 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.9 якого причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233, відповідно до п.5 розділу ІІІ якої, з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Зокрема, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 16.09.2014р. між ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в особі Свіжак А.А., який діє відповідно до Закону України «Про державну службу», та платником податків 31908069 (ТОВ «ЛОТТ») в особі Кірьязової Тетяни Олександрівни, яка діє на підставі Статуту, з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, укладено Договір №030920141 про визнання електронних документів, відповідно до п.п.1,3,5 розділу 6 якого, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Судом встановлено, що станом на 16 березня 2016року (дати направлення позивачем до податкового органу податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. в електронному вигляді для реєстрації) Договір про визнання електронних документів №030920141 від 16.09.2014р. був чинним, про що, серед іншого, зазначено відповідачем - ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області у письмових запереченнях від 12.04.2016р. вихід.№7171/9/15-51-10-00в на позовну заяву.

Між тим, судом з'ясовано, що відповідно до Квитанцій №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.03.2016р., в якості підстави для не прийняття податковим органом від ТОВ «ЛОТТ» податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р., зазначено: - «Можливо, розірвано Договір про».

Таким чином, судом встановлено, що за наявності чинного Договору про визнання електронних документів №030920141 від 16.09.2014р., контролюючим органом, при цьому, не прийнято, податкові накладні ТОВ «ЛОТТ» з посиланням на те, що «Можливо, розірвано Договір про», що є невірним, та необґрунтованим.

Водночас, будь-інших підстав для не прийняття податкових накладних позивача, податковим органом не визначено.

Окрім того, судом встановлено, що 17.03.2016р. органом ДФС зареєстровано надіслані в електронному вигляді ТОВ «ЛОТТ» Податкові накладні №18 від 04.03.2016р., №21 від 04.03.2016р., про що свідчать наявні у матеріалах справи Квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на те, що реєстрацію податкових накладних ТОВ «ЛОТТ» №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. не проведено з огляду на наявність збоїв у програмному забезпеченні на центральному рівні, у т.ч. і системи «Електронного адміністрування ПДВ», оскільки належних та допустимих доказів означеного податковим органом суду не надано. Водночас, відповідно до наявних у матеріалах справи квитанцій №1 податкові накладні №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. контролюючим органом не прийнято, у зв'язку з порушенням, на думку податкового органу, ТОВ «ЛОТТ» вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233, а саме: - «Можливо, розірвано Договір про», та в жодному разі не з підстав наявності збоїв у програмному забезпеченні системи «Електронного адміністрування ПДВ».

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено протиправність дій Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо не прийняття податкових накладних №17 від 04.03.2016р., та №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, як випливає зі змісту п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

Судом встановлено, що в даному випадку предметом спору є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації, у зв'язку з чим належним способом захисту порушених прав та/або інтереси платника податків у даній ситуації є визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а тому податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації

Приписами ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відтак, суд вважає за доцільне, для повного захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТТ», вийти за межі позовних вимог даного адміністративного спору, та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо не прийняття 16.03.2016р. податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зазначити, що податкові накладні №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. слід вважати зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.03.2016р.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов, та викладені повноважними представниками в ході судового розгляду справи по суті.

Відповідно до приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області не надано суду жодних належних доказів на підтвердження, та обґрунтування правомірності дій щодо не прийняття 16.03.2016р. податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з ч.ч.1-3 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу, витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Так, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, позивачем - ТОВ «ЛОТТ» при поданні до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви сплачено судовий збір у загальному розмірі 1378грн.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992р. №2887-XII (зі змінами та доповненнями) визначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Поняття «витрати на правову допомогу» у даному контексті - це витрати, пов'язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов'язані з розглядом справи в суді.

Так, судом з'ясовано, та підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними письмовими доказами, що 22.03.2016р. між ТОВ «ЛОТТ» (Клієнт) та Адвокатським об»єднанням «Юридична компанія «ЛЕКС НОЛЕДЖ» (Компанія) укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно п.п.1.1-1.3 якого Компанія за дорученням Клієнта та в його інтересах, зобов'язується надати останньому правову допомогу, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар. Правова допомога надається Компанією відносно захисту прав та представництва інтересів Клієнта при оскарженні дій Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо відмови у прийнятті податкових документів - податкової накладної №17 від 04.03.2016р., та податкової накладної №18 від 04.03.2016р. Для цілей цього договору правова допомога може надаватися в таких видах: консультації та роз'яснення з юридичних питань, складання усних та письмових довідок щодо законодавства з питань, що пов'язані з предметом правової допомоги; складання позовів, в тому числі зустрічних, заяв, скарг, відзивів, клопотань та інших документів правового характеру; посвідчення копій документів у справах, які веде Компанія; здійснення представництва та ведення справ в суді, інших державних органах перед фізичними та юридичними особами; виконання адвокатських обов'язків (захисника, представника) відповідно до кримінально-процесуального законодавства; інші види юридичної допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його належного виконання.

Зокрема, судом встановлено, що на виконання умов вказаного Договору про надання правової допомоги від 22.03.2016р. ТОВ «ЛОТТ» сплачено на користь Адвокатського об»єднання «Юридична компанія «ЛЕКС НОЛЕДЖ» гонорар за правову допомогу у сумі 2000грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія платіжного доручення №173 від 23.03.2016р.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що судові витрати у загальному розмірі 3378,00грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ", відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій щодо не прийняття податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо не прийняття 16.03.2016р. податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Вважати податкові накладні №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.03.2016р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" (67080, м.Одеса, вул.Космонавта Комарова,6, код ЄДРПОУ 31908069) судові витрати у загальному розмірі 3378(три тисячі триста сімдесят вісім)грн.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом «29» квітня 2016року.

Суддя Харченко Ю.В.

.