Постанова № 57489161, 11.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 квітня 2016 року Справа № 814/4129/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доУправління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, Миколаїв, 54030 Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, Миколаїв, 54030 провизнання протиправними дій, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про:

1. визнання протиправними дій управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, що виявилися у відмові надати ОСОБА_1 інформацію, щодо проходження переатестації особовим складом Державтоінспекції у Миколаївській області, а саме:

- які особи, з особового складу Державтоінспекції у Миколаївській області пройшли переатестацію (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові осіб, посаду, звання, строк служби у органах внутрішніх справ);

- які особи, з особового складу Державтоінспекції у Миколаївській області не пройшли переатестацію (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові осіб, посаду, звання, строк служби у органах внутрішніх справ), та вказати причини, з яких та чи інша особа не пройшла переатестацію;

- які особи входили до складу атестаційної комісії (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові осіб, посаду, звання, строк служби у органах внутрішніх справ);

2. зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області надати ОСОБА_1 протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду відповідну інформацію.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відмова відповідача у надані запитуваної публічної інформації є протиправною, оскільки суперечить Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Ухвалою суду від 18.01.2016 р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Національної поліції в Миколаївській області.

Відповідачі вважають позовні вимоги безпідставними, оскільки запитувана інформація міститься в особових справах, а тому є інформацією з обмеженим доступом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи 20 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області із запитом, в якому просив надати наступну інформацію: які особи, з особового складу Державтоінспекції у Миколаївській області пройшли переатестацію (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові осіб, посаду, звання, строк служби у органах внутрішніх справ); які особи, з особового складу Державтоінспекції у Миколаївській області не пройшли переатестацію (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові осіб, посаду, звання, строк служби у органах внутрішніх справ), та вказати причини, з яких та чи інша особа не пройшла переатестацію; які особи входили до складу атестаційної комісії (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові осіб, посаду, звання, строк служби у органах внутрішніх справ).

На вказаний запит позивача, ним було отримано лист-відповідь відповідача від 24 липня 2015 року за вих. №1/О-01/зі, яким позивачу було відмовлено у наданні зазначеної у запиті інформації з посиланням на Закон України "Про доступ до публічної інформації", Указ Президента України від 05.05.2011 р. №547, наказ МВС України від 14.05.2012 р. №423, при цьому відповідач зазначив, що запитувана інформація є відомостями, що становлять публічну інформацію з обмеженим доступом (службовою) в системі МВС України.

При вирішенні справи судом взято до уваги наступне.

Право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване статтею 34 Конституції України, а саме, право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації". Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості розпорядників публічної інформації і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Так, згідно ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Пунктом 3 частини 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядниками інформації є особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

Види та порядок обмеження доступу до інформації визначено статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Судом встановлено, що здійснюючи відмову у задоволенні запита позивача, відповідач визначив запитувану інформацію, як службову інформацію (міститься в особових справах), що й стало основною підставою для відмові у її наданні.

Положеннями ст. 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі. Частиною 2 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначена правова можливість у обмеженні доступу до інформації при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Як вбачається із змісту запиту, запит стосувався, зокрема, проведення переатестації особового складу Державтоінспекції у Миколаївській області (з зазначенням службових осіб, які пройшли переатестацію та тих, що не пройшли).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем не доведено наявність визначених законом критеріїв можливості обмеження доступу до такої інформації, що належить до інформації про діяльність органів публічної влади та їх посадових осіб, а отже містить суспільний інтерес.

Конституційний Суд України в рішенні від 20.01.2012 р. зазначив, що інформацією про особисте та сімейне життя особи (персональними даними про неї) - є будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Тому, посилання відповідачів на те, що запитувана інформація міститься в особових справах працівників органів внутрішніх справ, не є підставою для відмови у її наданні, оскільки не стосується особових даних, які підлягають захисту в контексті отримання інформації щодо осіб, які займають посади, пов'язані зі здійсненням функції держави (звання, зазначенням прізвища, ім'я та по батькові осіб, посаду, звання, строк служби у органах внутрішніх справ), або оприлюднення якої може заподіяти істотної шкоди інтересам посадових осіб, яка б переважала суспільний інтерес в її отримані. До того ж, запитувана інформація щодо особового складу Державтоінспекції у Миколаївській області (посади, звання, строк служби, проходження атестації) доступна широкому колу осіб, в тому числі в зв'язку з виконанням працівниками Державтоінспекції своїх посадових обов'язків. Така інформація, навіть якщо вона широко спеціально не розголошується, є таким чином доступною для великої кількості осіб, які можуть передавати її іншим.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відмова відповідача у не наданні ОСОБА_1 запитуваної публічної інформації є протиправною.

Оскільки, відповідач - управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області порушил права позивача, суд вважає, що поновити порушені права позивача слід шляхом зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області надати ОСОБА_1 запитувану інформацію.

В позові щодо Головного управління Національної поліції в Миколаївській області належить відмовити, оскільки зазначений відповідач не вчиняв будь-яких дій щодо ненадання інформації на запит позивача.

Вищенаведене в сукупності є підставою для часткового задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, що виявилися у відмові надати ОСОБА_1 інформацію, щодо проходження переатестації особовим складом Державтоінспекції у Миколаївській області, а саме:

- які особи, з особового складу Державтоінспекції у Миколаївській області пройшли переатистацію (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові осіб, посаду, звання, строк служби у органах внутрішніх справ);

- які особи, з особового складу Державтоінспекції у Миколаївській області не пройшли переатистацію (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові осіб, посаду, звання, строк служби у органах внутрішніх справ), та вказати причини, з яких та чи інша особа не пройшла переатестацію;

- склад атестаційної комісії.

Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області надати ОСОБА_1 протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду інформацію, а саме:

- які особи, з особового складу Державтоінспекції у Миколаївській області пройшли переатистацію (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові осіб, посаду, звання, строк служби у органах внутрішніх справ);

- які особи, з особового складу Державтоінспекції у Миколаївській області не пройшли переатистацію (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові осіб, посаду, звання, строк служби у органах внутрішніх справ), та вказати причини, з яких та чи інша особа не пройшла переатестацію;

- склад атестаційної комісії.

В задоволені іншої частини вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області суму сплаченого судового збору в розмірі 487 гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний