Ухвала суду № 57489008, 27.04.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

за наслідками судового контролю за виконанням судового рішення

27 квітня 2016 року №813/7679/14

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

судді Гулика А.Г.,

судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів і третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання судового контролю за виконанням судового рішення в частині його негайного виконання в порядку ст.267 КАС України в адміністративній справі №813/7679/14 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу від 27.10.2014 року №2331/к, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року в адміністративній справі №813/7679/14 було задоволено вимоги ОСОБА_1 й визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.10.2014 року №2331/к «Про звільнення ОСОБА_1А.», поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 28 жовтня 2014 року.

Постанову суду від 29.03.2016 року в справі №813/7679/14 було звернуто до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.

Окрім того, цією ж постановою було встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобовязання Міністерства юстиції України, у відповідності до ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, подати до Львівського окружного адміністративного суду у строк до 18.04.2016 року звіт про виконання судового рішення в частині, допущеній до негайного виконання, а саме, щодо поновлення позивача на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.

20.04.2016 року до Львівського окружного адміністративного суду поступило клопотання ОСОБА_1 від 19.04.2016 року (з додатками) про винесення ухвали про накладення штрафу на Міністра юстиції України ОСОБА_3 за невиконання рішення суду про поновлення на роботі та неподання звіту Мінюстом про виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року в розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат. За власноручною заявою від 27.04.2016 року, поданою до Львівського окружного адміністративного суду, ОСОБА_1 таке клопотання від 19.04.2016 року відкликала, просивши долучити до матеріалів справи докази, що додавалися до клопотання.

25.04.2016 року до Львівського окружного адміністративного суду за супровідним №705/0/10-06 від 20.04.2016 року за підписом першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області поступив звіт про виконання судового рішення в частині негайного виконання від 18.04.2016 року, підписаний представником Міністерства юстиції України, разом із додатками.

Для здійснення судового контролю за виконанням рішення, розгляду поданого до суду звіту, вирішення питання про накладення штрафу за невиконання судового рішення та інших повязаних із цим питань судом було призначено судове засідання 27.04.2016 року в складі колегії суддів (головуючий-суддя Сасевич О.М, судді Гулик А.Г., Потабенко В.А.), про що повідомлено учасників справи №813/7679/14.

У звязку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії суддів та подальшою плановою відпусткою у справі №813/7679/14 судді Потабенко В.А. та необхідністю забезпечення своєчасного розгляду звіту про виконання судового рішення в цій справі, 27.04.2016 року на загальних зборах суддів Львівського окружного адміністративного суду було вирішено провести повторний автоматизований розподіл справи №813/7679/14 для заміни в складі колегії судді Потабенко В.А.

Відповідно до вимог ст.15-1 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматичної зміни складу колегії суддів замість судді Потабенко В.А. до її складу введено суддю Сакалоша В.М., у звязку з чим, питання розгляду звіту субєкта владних повноважень про виконання постанови суду в справі №813/7679/14 передано на розгляд колегії суддів Львівського окружного адміністративного суду у складі головуючого-судді Сасевича О.М, суддів Гулика А.Г. та Сакалоша В.М.

За наслідками розгляду в судовому засіданні звіту субєкта владних повноважень про виконання постанови суду, взявши до уваги пояснення та доводи сторін і їх представників, подані ними докази, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст.129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обовязковість рішень суду.

Чинне національне процесуальне законодавство встановлює, що постанова суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для всіх державних і громадських підприємств і організацій, службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.

Так, за приписами ст.ст.7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обовязковість судових рішень, що набрали законної сили. Частиною ж 2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року у справі №16-рп/2009, рішення суду, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України; обовязковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності (ч.5 ст.124, п.9 ч.3, ч.5 ст.129 Конституції України). Виконання всіма субєктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Отже, принцип обовязковості судового рішення є засадничим та сприяє утвердженню режиму законності й зміцненню правопорядку в державі.

Суд також відзначає, що обовязковість судових рішень випливає й із норм ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий суд.

При цьому, Європейський Суд з прав людини, застосовуючи згадану норму Конвенції в своїй практиці, неодноразово наголошував на тому, що обовязковість судових рішень виступає однією із організаційно-правових гарантій доступності правосуддя та характеризує судову владу не лише з процесуальної, а й з організаційної сторони.

Зокрема, в справі «Горнсбі проти Греції» Суд відзначив, що проголошене в ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обовязкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. У рішенні ж у справі «Бурдов проти Росії» Суд вказав на те, що виконання будь-якого судового рішення є невідємною стадією процесу правосуддя.

Відтак, суд резюмує, що судове рішення, яким було задоволено позовні вимоги позивача й яке допущене до негайного виконання, підлягає обовязковому виконанню зобовязаною особою, в цьому випадку Міністерством юстиції України в частині поновлення на роботі безпідставно звільненої ОСОБА_1.

Проте, як встановлено судом, на цей час постанова Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року в справі №813/7679/14, у частині допущеній до негайного виконання, відповідачем ще не виконана.

При цьому, суд зважає на доводи представника Міністерства юстиції України про те, що воно розуміє обовязковість цього судового рішення, не відмовляється від його виконання та не має на меті ухилитися від цього, однак обєктивні обставини зумовлюють ускладнення в цьому процесі.

Так, як вбачається з наданих документів і пояснень, на момент постановлення рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області цю посаду обіймає інша особа ОСОБА_4 У звязку з чим, суд бере до уваги посилання відповідача на норми п.6 ч.1 та ч.3 ст.40 Кодексу законів про працю України, у відповідності до яких, звільнення працівника в звязку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, допускається лише, якщо його неможливо перевести (за згодою) на іншу роботу.

Відтак, питання поновлення на роботі ОСОБА_1 безумовно потребує попереднього вирішення питання щодо переведення чи звільнення ОСОБА_4, як це передбачено нормами Кодексу законів про працю України. При цьому, поданим звітом засвідчується вчинення відповідачем певних дій у цьому питанні, а зокрема, підрозділом кадрової роботи Міністерства юстиції України запитано в Головного територіального управління юстиції у Львівській області дані щодо наявних вакантних посад для пропонування їх особі, що на цей час обіймає посаду начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області. Так, представник відповідача у засіданні вказав, що такі дані передано до міністерства й ним на даний момент вирішується питання в контексті норм згаданих вище норм п.6 ч.1 та ч.3 ст.40 Кодексу законів про працю України.

Окрім того, суд бере до уваги як обставину, яка ускладнює виконання рішення суду, й те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року №99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції, в т.ч. і Самбірське міськрайонне управління юстиції Львівської області.

Таким чином, зваживши на всі встановлені обставини, суд приходить до висновку, що хоча судове рішення в частині, яка допущена до негайного виконання, на час подання звіту і не виконане повністю, проте відповідачем було засвідчено вжиття певних заходів й волю до його виконання.

У звязку з чим, суд відзначає, що відповідно до ч.2 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту субєкта владних повноважень про виконання постанови суду, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника субєкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

При цьому, суд підкреслює, що необхідними передумовами для реалізації права суду щодо накладення штрафу у порядку судового контролю за виконанням судового рішення є як встановлення факту його невиконання повністю або частково, так і причин такого невиконання.

Зважаючи ж на встановлені обставини, які викладені вище, суд приходить до висновку про передчасність застосування до керівника відповідача штрафу. Суд відзначає, що метою і завданням адміністративного судочинства є не покарання субєкта владних повноважень, а захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідних субєктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій. Указане відповідає й позиції Конституційного Суду України, яка викладена в рішеннях від 30.06.2009 року №16-рп/2009, від 13.12.2011 року №17-рп/2011, за якою метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.

У той же час суд все ж наголошує, що зазначене не усуває необхідності невідкладного виконання відповідачем рішення суду у відповідній частині.

При цьому, суд вважає за потрібне підкреслити, що поза загальним обовязком щодо виконання судового рішення, який є імперативним та встановлений конституційним приписом, відповідач у даній справі є центральним органом виконавчої влади, на якого, зокрема, покладено повноваження щодо забезпечення реалізації державної правової політики, державної політики з питань організації примусового виконання рішень судів (Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №228). Відтак, виконання ним чинного судового рішення є пріоритетним, випливає з його функцій і компетенції, а нехтування таким органом окресленими вище нормами закону щодо обовязковості судового рішення не припускається, позаяк не сприятиме утвердженню в суспільстві переконання щодо існування законності й правопорядку в державі.

У цьому контексті суд також звертається до практики Європейського Суду з прав людини, який у згаданому вище рішенні в справі «Горнсбі проти Греції», зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак, інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету. Й у якнайбільшій мірі це стосується Міністерства юстиції України, яке є вищим адміністративним органом, покликаним забезпечувати реалізацію правової політики в державі, тобто в т.ч. і принципу верховенства права, а відповідно, й здійснення правосуддя.

У звязку з чим, ґрунтуючись на дійсних обставинах виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що у справі №813/7679/14 слід забезпечити належний судовий контроль за його виконанням, шляхом встановлення нового строку подання звіту про виконання постанови суду від 29.03.2016 року в частині, яка допущена до негайного виконання. Зазначене, на переконання суду, сприятиме забезпеченню ефективного судочинства, гарантуючи таким чином особі, що звернулася до суду, захист і відновлення порушених прав.

Одночасно суд, виходячи з норм ч.2 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, розяснює відповідачеві, що в разі невиконання ним у визначений судом новий строк судового рішення в частині, яка підлягає негайному виконанню, або ж неподання звіту про його виконання, до керівника Міністерства юстиції України може бути застосований штраф в розмірі від десяти до тридцяти розмірів мінімальної заробітної плати за відповідне порушення.

Керуючись ст.ст.160, 165, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Встановити Міністерству юстиції України новий строк для подання звіту про виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року в частині негайного її виконання у справі №813/7679/14 до 25 травня 2016 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Головуючий суддя Сасевич О.М.

Суддя Гулик А.Г.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29 квітня 2016 року.