Ухвала суду № 57488842, 28.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження в адміністративній справі

28 квітня 2016 року 810/1352/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Київській областітретя особаБориспільський міськрайонний суд Київської областіпрозобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа: Бориспільський міськрайонний суд Київської області, в якому просить:

- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області здійснити секретарю Пустовіт Аллі Борисівні перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 відповідно до ст. 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та за період з 29.03.2015 по день прийняття судового рішення відповідно до ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 28.04.2016.

У судове засідання зявилась позивач.

Відповідач та третя особа, які належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявились.

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд питання про зупинення провадження у даній справі у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає зупиненню у звязку з наступним.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" частину першу статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доповнено абзацом другим, згідно з яким розмір її посадового окладу, як посада якої віднесена до шостої категорії посад державних службовців установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3. Пунктом 13 розділу ІІ Перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" на Кабінет Міністрів України був покладений обов'язок у тримісячний строк з дня, набрання чинності цим Законом привести нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Проте Уряд ці вимоги не виконав і заробітна плата не виплачується їй відповідно до норм Закону, які набрали чинності з 26.10.2014 року. Вважає, що порушуються її конституційні права.

Однак, судом встановлено, що на сьогоднішній день існує позиція Вищого адміністративного суду України щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, яка викладена у наступних рішеннях: від 25.02.2016 у справі №К/800/34717/15, від 15.12.2015 №К/800/18353/15, від 17.11.2015 № К/800/22940/15, від 25.02.2016 №820/4653/15.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України по різному застосував норми чинного законодавства при вирішення питання щодо стягнення заборгованості по заробітній платі працівникам апарату суду.

Вказані обставини свідчать про те, що суд першої інстанції на даний час позбавлений можливості прийняти законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає усталеній практиці розгляду аналогічних справ, оскільки з наявної судової практики вбачається відсутність єдиного підходу вищих судових органів до вирішення справ цієї категорії.

Така ситуація свідчить про правову невизначеність щодо можливості забезпечення законних прав та інтересів учасників судового розгляду, оскільки може призвести до подальшого неодноразового скасування судових рішень та інших негативних наслідків (у тому числі процесуальних витрат) як для учасників процесу, так і для суду.

Згідно ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Верховного Суду України від 07.04.2016 відкрито провадження про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 25.02.2016 у справі №820/4653/15 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах.

При цьому суд зазначає, що правовідносини, які виникли в межах даного адміністративного позову, мають той же характер та предмет спору, що і відносини у справі, рішення у якій переглядається Верховним Судом України.

Таким чином, на переконання суду, для вирішення цієї справи буде мати значення позиція Верховного Суду України у справі за заявою Державної судової адміністрації України про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 25.02.2016 у справі №820/4653/15.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 156, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Зупинити провадження в адміністративній справі №810/1352/16 до прийняття Верховним Судом України рішення за заявою Державної судової адміністрації України про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 25.02.2016 у справі №820/4653/15.

Зобовязати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області негайно повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Балаклицький А. І.