Постанова № 57488672, 25.04.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2016 р. Справа № 805/2960/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення від 07 квітня 2015 року №0004990 про застосування штрафу в розмірі 1 797 650,25 грн.

Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в якому просить суд:

- скасувати рішення Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 07 квітня 2015 року №0004990 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 1 797 650,25 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він, як платник єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування", сплатив поточні платежі єдиного внеску, які отримані позивачем в ході реалізації програми «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної продукції».

Зазначив, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 153 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового покриття витрат вугледобувних підприємств, що включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції» бюджетні кошти використовуються для фінансового оздоровлення вугледобувних підприємств шляхом часткового покриття витрат, що включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції, з метою задоволення потреби галузей економіки у відповідному обсязі високоякісної продукції і спрямовуються на: оплату праці та внесення обов'язкових платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати; тобто визначено цільове призначення бюджетних коштів за рахунок яких позивачем було здійснено сплату єдиних внесків.

Також вказав, що згідно статті 25 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року застосування штрафу та пені є заходами впливу та стягнення у разі несвоєчасної сплати платниками єдиного внеску, які не входять до складу собівартості готової товарної вугільної продукції у розумінні пункту 3 вищезазначеного порядку.

Також, позивач зазначає, що він знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, яка триває на території Донецької та Луганської областей згідно указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зокрема, платників єдиного внеску, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнено від сплати єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції.

Як зазначає позивач, він зареєстрований за юридичною адресою: вул. Магістральна 4 м. Вугледар Донецької області 85670, отже, як платник єдиного соціального внеску позивач перебуває на обліку у відповідача та фактично здійснює свою діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, оскільки згідно переліку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року 1275-р місто Вугледар включене до переліку проведення АТО.

З зазначених підстав позивач вважає, що підприємство звільнено від зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій та пені за несплату (несвоєчасну сплату) позивачем єдиного соціального внеску, а спірне рішення від 07 квітня 2015 року №0004990 підлягає скасуванню.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представником відповідача через канцелярію суду надані також заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких зазначено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс - мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, який позивачем не надавався, а звернення у вигляді заяви платника єдиного внеску надійшло до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області 15 січня 2016 року, тобто після прийняття та узгодження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерхування) єдиного внеску від 07 квітня 2015 року №0004990. Також зазначив, що позивач є платником єдиного внеску, який повинен сплачуватись незалежно від фінансового стану платника, у строки та порядку, передбаченим Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тому вважає позовні вимоги позивача безпідставними, а рішення правомірним та таким, що винесено з урахуванням норм діючого законодавства.

Представник відповідача надіслав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні у зв`язку з відсутністю фінансування витрат на відрядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження, та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 34032208, юридична адреса: 85670, Донецька обл., м. Вугледар вул. Магістральна 4 (а.с.9-10).

Мар`їнська податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (Вугледарське відділення) 07 квітня 2015 року сформувала рішення № 0004990 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за несплату або не своєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховано штраф в сумі 1 797 650,25 грн., яка протягом десяти робочих днів після надходження рішення підлягали перерахуванню (сплаті) на рахунки Мар`їнської податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (Вугледарського відділення), в якій не зазначений період за який нарахований штраф та винесено вищезазначене рішення (а.с.11).

Як вбачається з адміністративного позову позивача, та заперечень представника відповідача спірне рішення винесено за період з 25 січня 2015 року по 06 квітня 2015 року

Відповідно до картки особового рахунку позивача та письмових пояснень відповідача, рішення № 0004990 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07 квітня 2015 року прийнято за несвоєчасну сплату сум згідно поданого позивачем звіту від 19 січня 2015 року № 1501971913, наданих відповідачем (а.с.70 - 93).

Не погодившись з вказаним рішенням 23 квітня 2015 року за вихідним № 833 позивач направив скаргу на рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07 квітня 2015 року № 0004990 до Головного управдіння Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі за текстом ГУ ДФС у Донецькій області).

За результатами розгляду прийнято рішенння від 19 травня 2015 року № 3860/10/05-99-10-03-12-1, відповідно до якого скарга залишена без розгляду у зв`язку з порушенням строку, встановленим для подання первиної скарги. (а.с.15-16).

Не погодившись з рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 19 травня 2015 року № 3860/10/05-99-10-03-12-1 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду для оскарження рішення Мар'їнської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 квітня 2015 року №0004990.

15 грудня 2015 року за вихідним № 2536 позивачем направленно до Мар'їнської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області заяву про звільнення Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" від виконання обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту - Закон №2464), на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (а.с. 98).

Мар'їнською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області надана відповідь на вищезазначене звернення позивача № 103/05-38-10 від 13 січня 2016 року, якою відмовлено позивачеві у звільнені від виконання обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464 (а.с. 99).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, контролюючим органам, надано також право здійснення контролю за нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску.

Законом України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі за текстом - Закон №2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону № 2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

У розумінні ч. 11 вказаної статті у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати

єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 вказаного Закону суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Наряду з викладеним, суд враховує наступне.

Спірним питанням даної справи є звільнення платників єдиного внеску, що здійснюють діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від зобов'язань щодо нарахування штрафних санкцій та пені за несплату (несвоєчасну сплату) позивачем єдиного соціального внеску на час проведення антитерористичної операції.

Спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення АТО позивач, який зареєстрований в зоні проведення АТО, звільнений від сплати поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску виходячи з наступного.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669).

Законом України № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-4 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Таким чином, пункт 9-4 є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, крім іншого, за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано відповідачеві заяву від 15 грудня 2015 року № 2536 про звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску, встановлених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а також не застосування штрафних та фінансових санкцій, тобто, заява подана позивачем не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, як визначено Законом №2464 для сплати зобов'язань по єдиному внеску. (а.с. 98)

Також, статтею 10 Закону № 1669 встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Докази наявності такого Сертифікату в позивача до суду не надані.

Спірним питанням розгляду даної справи є неправомірне нарахування саме штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проте звільнити себе від сплати єдиного внеску позивач не потребує та намагається сумлінно, в строки сплачувати фінансові зобов'язання.

Абзацом 2 статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 4 пункту 1 додатку до вказаного розпорядження м. Вугледар віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.

Як зазначено вище, позивач здійснює свою діяльність на території м. Вугледар Донецької області.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1669-VІІ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Із зазначених підстав, внесені Законом України № 1669 зміни до Закону № 2464 звільняють від сплати єдиного внеску суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває. Крім того, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином суд вважає, що позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати штрафних санкцій та пені за несплату (несвоєчасну сплату) позивачем єдиного соціального внеску.

Пунктом 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зазначено, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вище викладеного суд дійшов висновку, що рішення від 07 квітня 2015 року №0004990, прийняте відповідачем, про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску є необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

За приписами ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за звернення до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у сумі 487,20 грн.

Отже, суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 487,20 грн., сплата якого позивачем при зверненні до суду із даним позовом підтверджується відповідною квитанцією, наявною в матеріалах справи(а.с.3).

З огляду на наведене, на підставі Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", керуючись вимогами ст.ст. 4-15, 51, 69-72, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення від 07 квітня 2015 року №0004990 про застосування штрафу в розмірі 1 797 650, 25 грн. - задовольнити.

Скасувати рішення Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (Вугледарське відділення) від 07 квітня 2015 року №0004990 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 1 797 650 (один мільйон сімсот дев`яносто сім тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 25 коп.

Стягнути на користь Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (код ЄДРПОУ 34032208, юридична адреса: 85670, Донецька обл., м. Вугледар вул. Магістральна 4) за рахунок бюджетних асигнувань Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39887366, юридична адреса: 85612, Донецька обл., Мар'їнський район, м. Курахове, вул. Плеханова, 2а) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.