Постанова № 57488585, 29.04.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2016 р. Справа №805/181/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування в частині вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07 грудня 2015 року №Ю-6294-17, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" (далі за текстом - позивач, ТОВ "Укрспецмаш") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі за текстом - Мангуська ОДПІ, відповідач), в якому просить суд скасувати вимогу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 грудня 2015 року № Ю-6294-17 про сплату боргу (недоїмки) частково на суму 100 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у спірній вимозі недоїмка зі сплати єдиного внеску станом на 30 листопада 2015 року становить 796 601 грн. 80 коп. Однак за фактом, відповідно до розрахунку позивача станом на 30 листопада 2015 року недоїмка становить 722 692 грн. 32 коп., тобто недоїмки на суму 73 909 грн. 48 коп. (з обчислень: 796 601,80 - 722 692,32 = 73 909,48) позивач не має, а зазначена розбіжність у загальній сумі недоїмки, вказаної у вимозі утворилася через те, що відповідач зарахував в рахунок сплати недоїмки неузгоджені фінансові санкції, що були застосовані до позивача відповідачем Рішенням № 0000918700 від 08 квітня 2014 року та Рішенням № 0002581700 від 26 червня 2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 73 909 грн. 48 коп.

Також, позивач зазначає, що відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі за текстом - Закон №2464) оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки. Позивач оскаржив Рішення № 0000918700 від 08 квітня 2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 64 194 грн. 37 коп., та Рішення № 0002581700 від 26 червня 2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 9 715 грн. 11 коп. до Донецького окружного адміністративного суду, тобто перебіг строку сплати фінансових санкцій за вищевказаними рішеннями є зупиненим, а отже включення фінансових санкцій за вищевказаними рішеннями до вимоги Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 грудня 2015 року № Ю-6294-17 є неправомірним.

Додатково позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що вважає себе звільненим від виконання обов`язків платника єдиного внеску відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ, та указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представником позивача надано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав заперечення проти позову, в яких просить розглянути справу в порядку письмового провадження та відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Укрспецмаш» з тих підстав, що Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ не скасовує обов`язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування", а надає можливість платникам єдиного внеску на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження, та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 31424275, юридична адреса: 87400, Донецька обл. Першотравневий р-н смт. Мангуш, вул. Мурзи буд. 16 кв. 6.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" перебуває на обліку в Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

07 грудня 2015 року Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області винесено спірну вимогу № Ю-6294-17 на суму 796 601,80 грн. на ім'я ТОВ "Укрспецмаш", яка отримана адресатом 13 січня 2016 року (а.с.8)

Відповідно до картки особового рахунку платника єдиного внеску позивача у спірну вимогу включена недоїмка за сплати єдиного внеску за період з листопада 2014 року по жовтень 2015 року.

Враховуючи всі сплати позивача з єдиного внеску за вказаний період зазначених у картці особового рахунку платника єдиного внеску, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем штрафні санкції за рішеннями Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000918700 від 08 квітня 2014 року та № 0002581700 від 26 червня 2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 73 909 грн. 48 коп. до спірної вимоги не були включені.

Висновком торгово - промислової палати України № 1012/12.12-03 щодо засвідчення форс-мажорних обставин від 15 липня 2015 року зазначено, що підставою для звільнення від виконання обов'язків щодо нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності є заява платника єдиного внеску, а надання сертифікату та засвідчення настання обставин непереборної сили у даному випадку законом не передбачено (а.с.18-19).

30 квітня 2015 року до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області подано Заяву відповідно до ст.9-3 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» про звільнення від виконання своїх обов'язків щодо нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності. (а.с.14)

Відповіддю Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 13 травня 2015 року за вих. № 2865/08/05-40-013 позивачу відмовлено в задоволенні даної заяви (а.с.15)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, контролюючим органам, надано також право здійснення контролю за нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску.

Законом України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі за текстом - Закон №2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону №2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Наряду з викладеним, суд враховує наступне.

Спірним питанням даної справи є звільнення платників єдиного внеску, що здійснюють діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції.

Спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення АТО позивач, який зареєстрований в зоні проведення АТО звільнений від сплати поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску, виходячи з наступного.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669).

Законом України № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зокрема, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-4 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Таким чином, пункт 9-4 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану лише за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.

Судом встановлено, що 30 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" повторно надало до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області заяву щодо звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зокрема від такого обов'язку як своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (а.с.14). Тобто, заява подана позивачем не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, як визначено Законом №2464 для сплати зобов'язань по єдиному внеску. Однак, відповіддю Мангуської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 13 травня 2015 року позивачу відмовлено в задоволенні даної заяви (а.с.15)

Абзацом 2 статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 13 пункту 2 додатку до вказаного розпорядження смт. Мангуш віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.

Також, пунктом 3 Розпорядження Кабінету міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р визнано такими, що втратили чинність:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 88, ст. 2532);

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 91, ст. 2614).

Як зазначено вище, позивач здійснює свою діяльність на території смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1669-VІІ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

З зазначених підстав, внесені Законом України № 1669 зміни до Закону №2464 звільняють від сплати єдиного внеску суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває.

Статтею 10 цього Закону встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем надано у якості доказу висновок Торгово-промислової палати України № 1012/12.12-03 щодо засвідчення форс-мажорних обставин від 15 липня 2015 року, в якому зазначено, що підставою для звільнення від виконання обов'язків щодо нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності є заява платника єдиного внеску, а надання сертифікату та засвідчення настання обставин непереборної сили у даному випадку законом не передбачено (а.с.18-19).

Також, у строки, передбачені Законом, а саме, 30 квітня 2015 року позивач надав до відповідного податкового органу заяву про звільнення від сплати єдиного внеску (а.с. 14).

Таким чином, позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, про захист яких просить позивач.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що вимога Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 грудня 2015 року №Ю-6294-17 є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень ч. 3 ст. 2 КАС України. Тому, належним способом захисту прав позивача є повне скасування оскаржуваної вимоги.

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 грудня 2015 року №Ю-6294-17 підлягає скасуванню в повному обсязі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем заявлені позовні вимоги щодо скасування оскаржуваної вимоги частково на суму 100 000 грн. та сплачено судовий збір з розрахунку 1,5 відсотка ціни позову в розмірі 1500 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №1153 від 16 лютого 2016 року. (а.с.32)

За приписами ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 1500,00 грн.

З огляду на наведене, на підставі Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", керуючись вимогами ст.ст. 4-15, 51, 69-72, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування в частині вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07 грудня 2015 року № Ю-6294-17- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати вимогу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 грудня 2015 року № Ю-6294-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 796601,80 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" (код ЄДРПОУ 31424275, юридична адреса: 87400, Донецька обл. Першотравневий р-н смт. Мангуш, вул. Мурзи буд. 16 кв. 6) за рахунок бюджетних асигнувань Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39885059, юридична адреса: 87400, Донецька обл., смт. Мангуш, вул. Леніна буд.75) судовий збір у розмірі 1500,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.