Постанова № 57488421, 18.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 р. Справа № 804/15663/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій А.В. за участю: позивача відповідача Переверзев І.В. Сидорчук І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Матеріал-Сервіс" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Матеріал-Сервіс» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0001272204 від 16 червня 2015 року про збільшення Приватному підприємству «Матеріал-Сервіс» грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 669905 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 167476,25 грн., усього на суму 837381,25 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0001252204 від 16 червня 2015 року про збільшення Приватному підприємству «Матеріал-Сервіс» грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 367748 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 91937 грн., разом на суму 459685 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Матеріл-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2015 року, за результатами якої складено акт №1377/54/04-03-22-04/25023172 від 27.05.2015 року. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0001272204 від 16 червня 2015 року про збільшення Приватному підприємству «Матеріал-Сервіс» грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 669905 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 167476,25 грн., усього на суму 837381,25 грн.; №0001252204 від 16 червня 2015 року про збільшення Приватному підприємству «Матеріал-Сервіс» грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 367748 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 91937 грн., разом на суму 459685 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Матеріл-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення:

1. п.14.1, п.п.14.1.36, п.п.14.1.257, ст..14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, п.135.4, п.п.135.5.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1, п.п.138.10.3 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.10 року за №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за період 2014 рік встановлено його заниження на загальну суму 669905 грн.;

2. п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.п.14.1.36, п.п.14.1.191, п.п.14.1.231, п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 року за №2755-VI (зі змінами та доповненнями), встановлено його заниження на загальну суму 367748 грн., в тому числі:

- січень 2014 року в сумі - 12275 грн.;

- лютий 2014 року в сумі - 12275 грн.;

- березень 2014 року у сумі - 12275 грн.;

- квітень 2014 року у сумі - 29778 грн.;

- травень 2014 року у сумі - 12275 грн.;

- червень 2014 року у сумі - 35929 грн.;

- липень 2014 року у сумі - 41775 грн.;

- серпень 2014 року у сумі - 61442 грн.;

- вересень 2014 року у сумі - 12275 грн.;

- жовтень 2014 року у сумі - 12275 грн.;

- листопад 2014 року у сумі - 12275 грн.;

- грудень 2014 року у сумі - 12274 грн.;

- січень 2015 року у сумі - 175 грн.;

- лютий 2015 року у сумі - 212 грн.;

- березень 2015 року у сумі - 100238 грн.

3. п.176.2 ст.176, пп.168.1.1-168.1.4 п.168.1 ст.168, ст.18, п.167.1 ст.167, пп.163.1.1, 163.1.2, п.163.1 ст.163, п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.10 року за №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 1192,50 грн.;

4. п.51.1 ст.51, п.176.2 ст.176 Кодексу; п.2 Порядку заповнення податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1020 зі змінами та доповненням.

За результатами перевірки складено Акт №1377/54/04-03-22-04/25023172 від 27.05.2015 року на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення №0001272204 від 16 червня 2015 року про збільшення Приватному підприємству «Матеріал-Сервіс» грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 669905 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 167476,25 грн., усього на суму 837381,25 грн.; №0001252204 від 16 червня 2015 року про збільшення Приватному підприємству «Матеріал-Сервіс» грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 367748 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 91937 грн., разом на суму 459685 грн.

Як вбачається з акту перевірки, ПП «Матеріал-Сервіс» за період з 01.01.2014 року по 31.03.2015 рік мало фінансово-господарські взаємовідносини з ДП «Таксі-Сервіс» ВАТ «Автопромінь».

Згідно договору про надання послуг від 01.04.2014 року №289, узгодженого між ПП «Матеріал-Сервіс» (Виконавець) та ДП «Таксі-Сервіс» ВАТ «Автопромінь» (Замовник), виконавець зобов'язується надати послуги Замовнику пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів та водіїв для здійснення пасажирських перевезень.

Згідно бухгалтерських документів (актів надання послуг, оборотно сальдових відомостей по рахунку 361, актів звірок, договорів), наданих для перевірки ПП «Матеріал-Сервіс», по договору від 01.04.2014 року №289 про надання послуг медичного огляду водіїв автотранспортних надано послуг на загальну суму 8060,00 грн., в т.ч. ПДВ 1343,33 грн., в тому числі:

за 2014 рік на загальну суму 4310 грн., в тому числі ПДВ у сумі 718,33 грн.;

за І квартал 2015 року, на загальну суму 3750 грн., в тому числі ПДВ у сумі 625 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за вищевказані послуги за перевіряємий період не проводилися.

Станом на 31.03.2015 року між суб'єктами господарювання (рахунок 361) по договору від 01.04.2014 року №289 враховується дебіторська заборгованість у сумі 8060 грн.

На момент перевірки встановлено, що податкові накладні по наданим послугам ПП «Матеріал-Сервіс» по договору від 01.04.2014 року №289 у адресу ДП «Таксі-Сервіс» ВАТ «Автопромінь» відсутні.

При аналізі баз даних АІС «Податковий блок» співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.01.2014 року по 31.03.2015 року по договору від 01.04.2014 року №289 ПП «Матеріал-Сервіс» не декларувало.

У деклараціях з податку на додану вартість та розшифровках податкових зобов'язань з ПДВ в розрізі контрагентів (Додаток 5) ПП «Матеріал-Сервіс» по договору від 01.04.2014 року №289 за періоди квітень, травень, червень, липень, жовтень, грудень 2014 року, січень, лютий, березень 2015 року податкові зобов'язання з ПДВ по фінансово-господарським взаємовідносинам з ДП «Таксі-Сервіс» ВАТ «Автопромінь» не декларувало. В реєстрах виданих податкових накладних, податкові накладні у адресу ДП «Таксі-Сервіс» ВАТ «Автопромінь» за вищевказаний період, по договору 01.04.2014 року №289, відсутні.

На спростування вищевказаного позивачем доказів не надано.

Також, згідно акту перевірки, у перевіряємому періоді позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Гіденіт» та ТОВ «Прогрес ЮА».

Згідно бухгалтерського та податкового обліку підприємства (оборотно - сальдових відомостей, видаткових накладних, податкових накладних, декларації з податку на додану вартість підприємства, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5), реєстрів отриманих та виданих податкових накладних) ПП «Матеріал-Сервіс» відображено фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Гіденіт» на загальну суму 295000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 49166,65 грн.

Згідно бухгалтерського та податкового обліку підприємства (оборотно - сальдових відомостей, видаткових накладних, податкових накладних, декларації з податку на додану вартість підприємства, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5), реєстрів отриманих та виданих податкових накладних) ПП «Матеріал-Сервіс» відображено фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Прогрес ЮА» на загальну суму 317000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 49166,65 грн.

Згідно пошукової системи ГУ ДФС у Дніпропетровській області «Перегляд податкових накладних» встановлено, що вищевказані податкові накладні не зареєстровані ТОВ «Прогрес ЮА» та ТОВ «Гіденіт» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, позивачем не спростовано вищевказані обставини відповідними доказами.

Також, при проведенні перевірки встановлено, що ПП «Матеріал-Сервіс» задекларовано фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Баріум Стіл».

Згідно бухгалтерського та податкового обліку (декларація з податку на додану вартість за березень 2015 року, видаткової накладної, податкової накладної, оборотно-сальдової відомості по рахунку 631) ПП «Матеріал-Сервіт» відображено фінансово-господарські взаємовідносини з придбання ТМЦ (дизельне паливо) у ТОВ «Баріум Стіл» на загальну суму 600000,12 грн., в тому числі ПДВ у сумі 100000,02 грн.

Розрахунки за отриманий товар між суб'єктами господарювання за товар (дизельне пальне) не проводилися. Станом на 31.03.2015 року (рахунок 631) враховується кредиторська заборгованість.

Суд зазначає, що як на момент перевірки, так і під час судового розгляду справи, відсутні: акти приймання нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП; товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) при транспортуванні придбаного пального автомобільним транспортом; товарно-транспортні накладні на відпущені зі складу нафтопродукти; відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП; журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП (додаток 6).

Будь-яких інших документів по вказаним господарським операціям позивачем не надано.

Крім того, за даними ПП «Матеріал-Сервіс» задекларовано податковий кредит по ПДВ у сумі 57039,57 грн. по ТОВ "НПО Енергія" (код 37375794), яким задекларовано податкові зобов'язання по ПДВ у сумі 58527,17 грн., розбіжність складає - (-) 1487,60 грн. Для проведення перевірки підприємством надано податкові накладні на загальну суму ПДВ у сумі 58527,17 грн.

При проведенні перевірки, встановлено, що податкова накладна від 30.04.2014 року №19 у сумі ПДВ 18720,58 грн., коригування до неї від 30.04.2014 року №19 на загальну суму ПДВ (-) 18720,58 грн. та податкова накладна від 30.04.2014 року №49 на загальну суму ПДВ 17503,32 грн. на підприємстві відсутні.

За даними ПП «Матеріал-Сервіс» задекларовано податковий кредит по ПДВ у сумі 320,98 грн. по TOB "ТК АВТОТРЕНД" (код 38477915), яким задекларовано податкові зобов'язання по ПДВ у сумі 2224,72 грн., розбіжність складає - (-) 1903,74 грн.

При проведенні перевірки, встановлено, що податкова накладна від 02.06.2014 року №14 на загальну суму ПДВ у сумі 320,98 грн. на ПП «Матеріал-Сервіс» відсутня.

Також, вищевказані накладні позивачем суду не надані.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

В пункті 44.2 статті 44 Податкового кодексу України закріплено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9).

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами П.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В пункті 200.3 статті 200 Податкового кодексу України зазначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодекс.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг, які відображені в податкових накладних, із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

З аналізу матеріалів справи неможливо встановити реальність виконання господарських операцій, оскільки позивачем не надано суду документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання.

Також, з акту перевірки вбачається, що станом на 01.01.2014 року згідно первинних бухгалтерських документів, наданих для перевірки (оборотно-сальдові відомості по рахунку 631) за отриманий ТМЦ (дизельне пальне) у позивача враховується кредиторська заборгованість по суб'єктам господарювання:

ПП «Віва Актив» (код 36294909) на загальну суму 95086,80 грн. (дата виникнення кредиторської заборгованості II квартал 2011);

ТОВ «П'ятий фактор» (код 36981232) на загальну суму 435203,10 грн. (дата виникнення кредиторської заборгованості І квартал 2011).

При цьому, позивач в позові з посиланням на ст..264 ЦК України зазначає, що ним направлено на адресу вищевказаних підприємств лист з визнанням заборгованості, однак доказів щодо існування та направлення вказаних листів, позивачем не надано.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до пп. 135.5.4 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Крім того, згідно бухгалтерського обліку підприємства (оборотно-сальдова відомість по рахунку 3771) станом на 01.01.2014 року за договорами поворотної фінансової допомоги, отриманої ПП «Матеріал-Сервіс» у 2013 році від фізичної особи - засновника ПП «Матеріал-Сервіс» ОСОБА_5 враховується кредиторська заборгованість у сумі 3834420,00 грн.

У перевіряємому періоді, по вищевказаним договорам ПП «Матеріал-Сервіс» частково повернуто ОСОБА_5 поворотню фінансову допомогу у сумі 1102700,00 грн.

Станом на 31.12.2014 року за вищевказаними договорами поворотної фінансової допомоги, отриманої ПП «Матеріал-Сервіс» у 2013 році від фізичної особи - засновника ПП «Матеріал-Сервіс» ОСОБА_5, враховується кредиторська заборгованість у сумі 2731720 грн.

Згідно наданої до Дніпродзержинської ОДПІ декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 03 ІД Декларації «Інші доходи») включено суму отриманої та не повернутої фінансової допомоги за 2013 рік у сумі 961344 грн.

У перевіряємому періоді, по вищевказаним договорам ПП «Матеріал-Сервіс» частково повернуто ОСОБА_5 поворотню фінансову допомогу у сумі 1102700 грн.

Станом на 31.12.2014 року, за вищевказаними договорами поворотної фінансової допомоги, отриманої ПП «Матеріал-Сервіс» у 2013 році від фізичної особи - засновника ПП «Матеріал-Сервіс» ОСОБА_5 враховується кредиторська заборгованість у сумі 2731720 грн.

Згідно наданої до Дніпродзержинської ОДПІ декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 03 ІД Декларації «Інші доходи») включено суму отриманої та не повернутої фінансової допомоги за 2013 рік у сумі 961344 грн.

Відповідач вважає, що фактично підприємством повинно бути включено до складу доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування (рядок 03 ІД Декларації «Інші доходи») суму отриманої та не повернутої від фізичної особи - засновника ПП «Матеріал-Сервіс» ОСОБА_5 фінансової допомоги за 2013 рік у сумі 2731720 грн., але включено 961344 грн. Різниця становить 1770376 грн.

Також, підприємством за 2014 рік до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 03 ІД Декларації «Інші доходи») не включно процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги за 2013 рік, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, а саме 174688,03 грн.

Суд погоджується з позицією контролюючого органу, з огляду на наступне.

Згідно п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

У відповідності до п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Разом з тим, приписами п.п.135.5.5 п. 135.5 ст.135 ПК України визначено, що інші доходи включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені суми поворотної фінансової допомоги, отримані позивачем від фізичної особи у 2013р., залишилися неповерненими після закінчення 365 днів, а тому повинні включатись ним разом зі нарахованими умовними відсотками до складу іншого доходу підприємства. Тому, суд вважає, що відповідач дійшов до правомірного висновку про порушення позивачем п.п.135.5.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України.

Щодо посилань позивача на ту обставину, що Податковим кодексом України встановлено обмеження щодо винесення податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінально-процесуального закону.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка призначається у зв'язку з тим, що отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

При суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20 листопада 2012 року № 5503-VI (набрав чинності 4 січня 2013 року) пункт 89.6 статті 86 ПК викладено в наступній редакції «у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.».

Аналізовані нормативні положення свідчать на користь висновку про те, що у разі призначення податкової перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону щодо особи, відносно якої розслідується кримінальне правопорушення, податкове повідомлення-рішення, прийняте контролюючим органом до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі, є протиправним в силу його передчасності.

Враховуючи, що у розглядуваній справі перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, однак, саме кримінальне правопорушення розслідується відносно іншої особи, у відповідача наявні правові підстави для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2016 року

Суддя О.В. Єфанова