Постанова № 57488313, 16.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ16 лютого 2016 р. Справа № 804/15614/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій А.В. за участю: позивача відповідача Свінухов О.В. Зінкевич О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпротрансмаш" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дії неправомірними

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Дніпротрансмаш» з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа - Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд:

визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо неподання до Управління державного казначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 8302707,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ПрАТ «Дніпротрансмаш»;

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надати до Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 8302707,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ПрАТ «Дніпротрансмаш».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п.15 ст.200 Податкового кодексу України та зазначає, що в порушення вказаної норми відповідачами не відшкодовано суму податку на додану вартість у строки встановлені податковим законодавством.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що податковий орган діяв правомірно, згідно вимог чинного законодавства та не подав до управління державного казначейства висновку про відшкодування сум податку на додану вартість, у зв'язку з тим, що в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання подання відповідного висновку позивачу було відмолено. Також, відповідач зазначає, що податкове відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених ст.200 Податкового кодексу України, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у 5-денний термін з дня надходження від податкового органу.

Третя особа надала до суду заперечення, у яких зазначила, що законодавством покладено на податковий орган обов'язок визначати законні підстави для відшкодування податку на додану вартість згідно податкових декларацій за відповідні періоди, виходячи з усього комплексу правовідносин, що виникають у зв'язку із сплатою та нарахуванням податку певним платником.

Представник позивача до початку судового розгляду подав заяву про зменшення позовних вимог, виключивши вимоги до відповідача - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, участь третьої особи - Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 року за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпротрансмаш" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа - Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000091501 від 18.04.2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року вищевказане судове рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2015 року Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 року та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року залишено без змін.

Отже, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 року набрала законної сили в розумінні вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України 23.12.2014 року.

Згідно зі ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Тобто, рішенням суду, яке набрало законної сили, було надано оцінку правомірності визначення позивачем сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України платнику податків за серпень - листопад 2012 року у сумі 8302707 грн.

Листом від 02.04.2015 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було повідомлено виконавчу службу про те, що станом на 02.04.2015 року податкове повідомлення-рішення форми «В3» №0000091501 від 18.04.2014 року опрацьовано та відображено в картці особового рахунку ІС «Податковий блок». Переплата в картці особового рахунку податку на додану вартість станом на 02.04.2015 року складає 8307158,87 грн.

Крім того, згідно акту звірки розрахунків №205-20 від 25.01.2016 року, який міститься в матеріалах справи, позитивне сальдо розрахунків за даними податкового органу та даними платника становить 8302707 грн.

Суд керується положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України.

Положеннями пункту 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Так, пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13 ст.200 ПК).

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо неподання до Управління державного казначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області висновку із визначенням суми податку на додану вартість у розмірі 8302707,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Приватного акціонерного товариства "Дніпротрансмаш" (код ЄДРПОУ 21882406).

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надати до Управління державного казначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 8302707,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Приватного акціонерного товариства "Дніпротрансмаш" (код ЄДРПОУ 21882406).

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1436,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Повернути на користь позивача надмірно сплачений судовий збір за рахунок зменшення позовних вимог в розмірі 159636,99 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 лютого 2016 року

Суддя О.В. Єфанова