Постанова № 57488289, 04.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 р. Справа № 804/16045/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій А.В. за участю: представника позивача представника відповідача Норочевський О.О. Гагарський А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фермерське господарство "Ріо-С" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Фермерського господарства «Ріо-С» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року № 0000451500.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Фермерського господарства «Ріо-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2014 року по 31.05.2015 року, за результатами якої складено акт №43/04-83-22-02/37890534 від 03.04.2015 року. На підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000451500 від 23.04.2015 року, яким ФГ «Ріо-С» збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за основним платежем 53665,02 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 13416,25 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в період з 23.03.15 року по 27.03.15 року Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Фермерського господарства «Ріо-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2014 року по 31.05.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення:

1) п. 286.4 ст. 286, п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податкове зобов'язання з орендної плати за землю на 53665,02 грн., за період з 01.01.2014 року по 31.01.2015 року, в тому числі:

- за 2014 рік - 47124,75 грн.;

- за січень 2015 року - 6540,27 грн.

За результатами перевірки складено акт №43/04-83-22-02/37890534 від 03.04.2015 pоку на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000451500 від 23.04.2015 року, яким ФГ «Ріо-С» збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за основним платежем 53665,02 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 13416,25 грн.

Такі висновки податкового органу зроблені на підставі того, що збільшилась ставка земельного податку (орендної плати) відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, між Фермерським господарством «Ріо-С» та Криворізькою районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки від 07.07.2011 року, за умовами якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 22769 грн. за 1 га за багаторічні насадження та 2653 грн. за 1 га за пасовища, а орендна плата вноситься у формі та в розмірі земельного податку за 1 га в рік з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі згідно чинного законодавства України.

Згідно укладеного договору позивачем здійснено нарахування орендної плати та подано податкові декларації з плати за землю до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, де у 2014 році ставка податку становить 0,1% за пасовища загальною площею 2,7 га та 0,03% за багаторічні насадження площа яких становить 92,6 га.; у 2015 році ставка податку за 2,7 га пасовища становить 0,1% та за 92,6 га багаторічних насаджень - 0,03%.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.269.1 ст.269 названого Кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 названого Кодексу встановлено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пунктів 288.1, 288.2, 288.3 ст.288 названого Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Суд зазначає, що підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Водночас, з 01.04.2014 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 27.03.2014 року №1166VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", зокрема, до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, згідно яких річна сума орендної плати не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Проаналізувавши вищенаведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що з набранням чинності змінами до Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в частині зміни розміру орендної плати, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Таким чином, незалежно від установленого договором розміру орендної плати, річна сума платежу не може бути меншою від розміру, встановленого чинним законодавством, що регулює дані правовідносини.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших законодавчих актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 названого Кодексу, до моменту внесення до такого договору оренди відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Дана правова позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2014 року у справі № 21-274а14.

За таких обставин, річна сума орендної плати за орендовану позивачем земельну ділянку має становити з розрахунку 3% нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність дій податкової інспекції по донарахуванню позивачу орендної плати за період з 01.01.2014 року по 31.01.2015 року в сумі 53665,02 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 13416,25 грн.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 лютого 2016 року

Суддя О.В. Єфанова