Вирок № 57487242, 20.04.2016, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1860/16-к

1-кп/705/214/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2016 м. Умань Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Кімстачова О.С.,

секретар судового засідання Власова Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016250250000122 від 22.01.2016, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Польща, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, на утриманні дітей не має, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч. 2 ст.185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Печенюк Л.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11.01.2016, в період часу з 08 год. 30 хв. по 17 год., перебуваючи в магазині «Стандарт Будівельний», який розміщений за адресою: м.Умань, вул. Деревянка, 7А, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно, шляхом вільного доступу, з прилавку викрав три електричні лампочки «Максус 10W», кожна вартістю по 166,60 гривень, загальною вартістю 499,80гривень, спрей «ВД-40», вартістю 122,90 гривень, одну упаковку міні пальчикових батарейок «Максус», вартістю 24,00 гривні, подвійний електровимикач «Viko», вартістю 49,35гривень, упаковку клею для стиків шпалер «Метилан», вартістю 45,45 гривень, упаковку клею «Лакрасил», вартістю 15,50 гривень, електророзетку «Viko», вартістю 41,15гривень, чим спричинив ТОВ «Стандарт Будівельний» матеріального збитку на загальну суму 798,15гривень.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

ОСОБА_1 20.01.2016, приблизно о 15 год. 30 хв., перебуваючи в торговій залі магазину «Стандарт Будівельний», який розміщений за адресою: м. Умань, вул. Деревянка, 7 А, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно, шляхом вільного доступу, з прилавку намагався викрасти електричну лампочку «Максус LED 6 W», вартістю 96,50гривень, два електровимикачі «Viko», вартістю по 33,25 гривень кожен, загальною вартістю 66,50гривень, ліхтарик 9 світодіодів, вартістю 14,80 гривень, дезодорант део-стік «Lady Speed stick», вартістю 38,40 гривень, однак зробивши всі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, свій злочинний умисел не довів до кінця, з причин, які не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками охорони вказаного магазину. Своїми діями ОСОБА_1 міг завдати ТОВ«Стандарт Будівельний» матеріального збитку на загальну суму 216,20 гривень.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачене ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

З урахуванням визнання обвинуваченим повністю вини у вчиненні наведених вище суспільно небезпечних діянь, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч.3 ст.349КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються часу, місця, способу, предметів вчинення кримінального правопорушення, причин недоведення злочину до кінця, зазначених у обвинувальному акті, форми вини і мотивів кримінального правопорушення та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого, містять відомості про речові докази і вартість товару, що був предметом злочину.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів відповідно до пред'явленого йому обвинувачення визнав повністю, показав, що дійсно вчинив ті діяння, в яких його обвинувачено; сказав, що щиро розкаюється у вчиненому. Зазначив, що цивільний позов визнає частково, оскільки частину викраденого товару по першому епізоду потерпілій стороні повернуто, а по другому епізоду все майно було вилучене в нього та передане потерпілому. Тому згоден відшкодувати вартість того майна, яке було використане чи приведене у нетоварний стан. Вважав, що розрахована потерпілим сума втраченої вигоди в розмірі 3288,00 грн. є необґрунтованою.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час допиту в суді показав, що, перебуваючи на роботі в магазині «Стандарт Будівельний», що по вул. Деревянка, 7 А, м.Умань Черкаської області, на протязі робочого дня 11.01.2016 з 08год. 30 хв. до 17год. 00 хв., маючи доступ до товарів, що в торговому залі, коли ніхто не бачив, брав товар та відносив його у роздягальню, де поклав їх у свій рюкзак, зверху замаскувавши пустими пакетами, та в куртку. Після закінчення робочого дня він виніс викрадений товар лампочки, спрей «ВД-40», батарейки, дві упаковки клею, електророзетку з магазину та відніс до себе додому для використання в ремонті квартири, де проживає. 20.01.2016 він робив те саме: на протязі дня брав товар з вітрин і відносив до роздягальні, де клав у свою куртку. Однак наприкінці робочого дня, коли вже перевдягнувся і мав йти додому, його позвав начальник охорони магазину до кабінету директора, де і були в нього виявлений та вилучений товар, який він хотів винести з магазину. Про свій вчинок шкодує.

Також ОСОБА_1 пояснив, що весь товар, який хотів викрасти 20.01.2016 електричну лампочку, два електровимикачі, ліхтарик, дезодорант були в нього вилучені і повернуті власнику ТОВ «Стандарт Будівельний», тому підстав для стягнення з нього вартості цього товару за цивільним позовом немає. Також власнику в непошкодженому стані були повернуті електрична лампочка, спрей «ВД-40», які він викрав 11.01.2016, тому їх вартість також потрібно виключити із суми матеріальної шкоди, завданої потерпілому.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище діянні доведена.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які характеризуються посяганням на право приватної власності, яке згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України є непорушним; особу винного, який за місцем проживання характеризується формально позитивно, неодружений, непрацюючий; ступінь здійснення злочинного наміру щодо злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 2 ст.185 КК України, а саме: те, що обвинувачений скоїв закінчений замах на вчинення крадіжки; причини, внаслідок яких цей злочин не було доведено до кінця, тобто те, що злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі обвинуваченого: він був затриманий в час, коли мав намір залишити приміщення магазину, і тому не зміг розпорядитися викраденим майном; та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.

Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України помякшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття.

Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, в суді не встановлено.

Враховуючи наведені вище обставини, а саме: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, ступінь здійснення злочинного наміру, причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, наявність обставини, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до статей 50, 65 КК України, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання, не пов'язане з його ізоляцією від суспільства, призначене в межах санкцій ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України. При призначенні остаточного покарання суд вважає необхідним застосувати положення ч. 1 ст.70КК України про поглинення менш суворого покарання більш суворим. Суд також дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та про можливість застосування до нього положень статті 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і встановивши йому іспитовий строк. При цьому суд вважає необхідним, для забезпечення належної поведінки засудженого під час іспитового строку, покласти на нього обов'язки, що передбачені пунктами 2, 3 частини 1 статті 76 КК України.

Під час досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Прокурор клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу суду не подавав, тому підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.

Наявність процесуальних витрат, передбачених ст. 118 КПК України, не встановлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов потерпілого ТОВ «Стандарт Будівельний» до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 992,97грн. та втраченої вигоди в сумі 3288,00грн. підлягає задоволенню частково, враховуючи такі обставини.

Відповідно до норм ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, згідно з ч. 1 ст.1166 ЦК України відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина викраденого 11.01.2016 майна, вартість якого потерпілий просить стягнути з обвинуваченого, була повернута Товариству в непошкодженому стані, придатному для подальшого продажу. Так, були повернуті: одна електрична лампа «Максус LED 10W», роздрібна ціна якої 163,20 гривень; один спрей «ВД-40» 400 мл, ціною 159,75 гривень, на загальну суму 322,85грн. У зв'язку з цим вартість лампи та спрею не підлягає відшкодуванню обвинуваченим. Вартість іншого майна, яке було викрадене 11.01.2016 і не було повернуте потерпілому, підлягає відшкодуванню обвинуваченим ОСОБА_1 в загальній сумі 670,02грн. Вказану суму обвинувачений визнав у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_2 на підставі поданих суду доказів не обґрунтувала належним чином та не підтвердила допустимими доказами розрахунок «втраченої вигоди» в сумі 3288,26грн., яка була розрахована потерпілими як добуток облікової вартості викраденого 11.01.2016 товару 713,30грн. помноженої на розмір націнки магазину в 39,2%, помножених на кількість днів за період з дати викрадення майна до дати пред'явлення цивільного позову 30 днів з 11.01.2016 до 15.02.2016. Тобто потерпілий не довів під час судового розгляду, що він міг би реально одержати за 30 днів доходи в сумі 3288,26грн., якби в нього не було викрадене майно ОСОБА_1 вартістю 713,30грн. У зв'язку з вказаним позовна вимога про стягнення з обвинуваченого суми втраченої вигоди задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 127, 129, 369-371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт на строк сто двадцять годин;

-за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до обмеження волі на строк один рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 1(один)рік.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов ТОВ «Стандарт Будівельний» до ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «Стандарт Будівельний» (код ЄДРПОУ 33872747») відшкодування матеріальної шкоди в сумі 670,02гривень. У задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 втраченої вигоди в сумі 3288,00гривень відмовити.

Речові докази у справі: електричну лампочку «Максус LED 10W» 1 шт., спрей «ВД-40» 1шт., клей герметик, а також електричну лампочку «Максус LED 6W», два електровимикачі «Viko», ліхтарик 9світодіодів, дезодорант део-стік «Lady Speed stick», передані представнику потерпілого ОСОБА_2 під зберігальні розписки, залишити за належністю потерпілому ТОВ «Стандарт Будівельний» (код ЄДРПОУ 33872747).

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз'яснити потерпілому, що він має право отримати в суді копію вироку.

Суддя: О.С. Кімстачов