Вирок № 57485019, 29.04.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6833/15-к

Провадження № 1-кп/591/64/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2016 року м.Суми

Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого - судді Мальованої -Когер В.В.

з участю секретаря Чмуневич М.О.

прокурора Шаповал В.Г.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 12015200440003777 від 25.06.2015 року щодо обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, працює на посаді водія ТОВ «Юридичне обєднання Капітал Плюс», військовозобовязаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2015 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_5, рухаючись на технічно-справному автомобілі «Landrover Freelander 2» н.з. ВМ 4845 АТ по перехрестю проспекту Шевченка та вул. ОСОБА_6 та здійснивши поворот на вул. Набережної річки Сумки в м. Суми, перед початком зміни напрямку руху не впевнився в безпеці вказаного маневру, своєчасно не застосував гальмування та не надав переваги в русі пішоходу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка переходила проїзну частину по регульованому пішохідному переходу на зелений сигнал світлофора з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля, при цьому допустивши наїзд на неї.

Внаслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: «Закритий скалковий перелом середньої/нижньої третини правого стегна зі зміщенням», які відповідно до висновку судово медичної експертизи №916 від 12.08.2015, проведеної Сумським обласним бюро судово-медичних експертиз, кваліфікуються, як тілесні ушкодження середньої тяжкості та утворилися від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею, про що свідчить характер пошкодження і могли утворитися в результаті ДТП.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №43 від 09.09.2015 ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Landrover Freelander 2» н.з. ВМ 4845 АТ, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.01 (далі ПДР України), передбачених пунктами:

10.1.Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що цебуде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншимучасникам руху.

12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

18.2. На регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення п.п. 10.1, 12.2, 18.2 ПДР України допущені водієм ОСОБА_5 знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП і наслідками, що настали.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину в скоєнні зазначеного правопорушення визнав повністю і пояснив, що все відбувалося так, як зазначено в обвинувальному акті, і він повністю згоден з викладеними у ньому обставинами, матеріальна та моральна шкода відшкодована . У вчиненому щиро кається. Просить суворо не карати.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні підтримав думку ОСОБА_5, просив суд врахувати те, що він активно сприяв розкриттю злочину, відразу після ДТП знаходився поруч з потерпілою, надавав їй першу медичну допомогу, добровільно відшкодував шкоду, а також витрати на її лікування в Сумській обласній лікарні, позитивно характеризується за місцем роботи, досягнув примирення з потерпілою, розкаявся у вчиненому та вибачився перед потерпілою.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується наступним.

Судом під час розгляду справи була допитана потерпіла, яка зазначила, що 24.06.2015 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_5, рухаючись на автомобілі «Landrover Freelander 2» н.з. ВМ 4845 АТ по перехрестю проспекту Шевченка та вул. ОСОБА_6 та здійснивши поворот на вул. Набережної річки Сумки в м. Суми, перед початком зміни напрямку руху скоїв наїзд на неї в час коли вона переходила проїзну частину по регульованому пішохідному переходу на зелений сигнал світлофора з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної події вона отримала тілесні ушкодження та їй спричинено шкоду, яка ОСОБА_5 була відшкодована в повному обсязі, претензій до нього вона не має, однак цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ СК УНІКА, тому нею було заявлено цивільний позов до вказаної організації, який вона підтримала та просила задовольнити.

Захисник потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку потерпілої, та зазначив, що у звязку з тим,що обвинуваченим відшкодована шкода, а сам він активно сприяв розкриттю злочину є необхідність у призначенні йому не суворого покарання.

Вина обвинуваченого у скоєному також підтверджується і письмовими доказами наявними в матеріалах справи, підстав не довіряти яким у суду немає.

Таким чином суд вважає, що вина обвинуваченого повністю доведена, і його дії кваліфікує за за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження

Оскільки покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, а саме те, що ОСОБА_5 є особою раніше не судимою, щиро розкаявся , відшкодував збитки потерпілій , активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем мешкання, досягнув примирення з потерпілою та вибачився перед нею, суд відносить це до обставин, які помякшують покарання, передбачені ст.66 КК України.

Обставин, які обтяжують покарання підозрюваного ОСОБА_5, передбачених ст.67 КК України, не встановлено

В той же час, потерпілою ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до ПрАТ СК «УНІКА» про стягнення на її користь 11026,89 грн. відшкодування витрат , повязаних з її лікуванням, 7750 грн. відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю санаторно-куротного лікування, 40000 грн. на відшкодування втраченого заробітку, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Так , розглядаючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, суд враховує наявність документально підтверджених доказів та наявності доказів відшкодування її обвинуваченим під час розгляду справи. Зокрема, що стосується позовних вимог про стягнення втраченого середньомісячного заробітку, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із змісту ч.1 ст.1195 ЦК України вбачається, що фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

Розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності (абз.1 ч.1 ст.1197 ЦК України).

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем не надано доказів наявності факту та ступеню втрати професійної або загальної працездатності.

Наведене свідчить про безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 про стягненню з ПрАТ СК УНІКА втраченого середньомісячного заробітку.

Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог в частині відшкодування вартості запланованого санаторно-курортного лікування в санаторно-курортному закладі цивільний позивач зазначила, що таке лікування їй необхідно пройти на підставі призначення лікаря для одержання путівки на санаторно-курортне лікування.

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю санаторно-курортного лікування. Згідно ч.2 ст.1202 ЦК України стягнення додаткових витрат, передбачених ч.1 ст.1195 ЦК України, може бути здійснене наперед у разі необхідності попередньої оплати послуг (придбання путівки).

Поряд з цим для стягнення цих витрат наперед цивільним позивачем не надано належних та беззаперечних доказів вартості санаторно-курортного лікування, а також того, що нею здійснено замовлення санаторно-курортної путівки. Тому, на думку суду, на стадії судового розгляду кримінального провадження суд не має підстав щодо стягнення на користь цивільного позивача майбутніх витрат на санаторно-курортне лікування в розмірі 7750,0 грн.

Водночас суд вважає ґрунтовними доводи потерпілого - цивільного позивача про те, що злочинними діями обвинуваченого їй було завдано моральної шкоди, яка полягає у його душевних та фізичних стражданнях, спричинених протиправними діями обвинуваченого, пережитим емоційним стресом, тривалим лікуванням внаслідок чого було порушено звичайний спосіб її життя, наслідками травмування і необхідності продовження реабілітації.

Тому, враховуючи відповідно до вимог ст.23 ЦК України характер та глибину перенесених потерпілою фізичних і душевних страждань, характер протиправних дій обвинуваченого та ступінь його вини, з урахуванням вимог розумності і справедливості суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у розмірі 551 грн. 30 коп., які на підставі ч.1 ст.1167 ЦК України стягує на користь потерпілого.

В іншій частині суд вважає вимоги цивільного позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи всі обставини, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, думки потерпілої, суд приходить до переконання про можливість призначити йому основне покарання у виді штрафу, без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Висновку про можливість не застосовувати додаткове покарання суд дійшов, враховуючи обставини вчиненого злочину, а саме те, підсудний має на утриманні дружину, яка хворіє, сам він працює водієм ТОВ «Юридичне обднання «Капітал Правіс», що є єдиним джерелом доходів його сімї. Таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових правопорушень.

Речові докази по справі відсутні .

Запобіжний захід не обирався.

Судові витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст.. 118 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_5, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.00 коп. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід під час судового розгляду не застосовувався.

Стягнути з ПрАТ СК «УНІКА» / код ЄДРПОУ 20033533/ на користь ОСОБА_3 551 грн. 30 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, повязані з проведенням експертизи в розмірі 1075,2 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Сум протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та іншим присутнім учасникам розгляду. Відсутнім учасникам розгляду направити копію вироку не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя В.В.Мальована-Когер