Ухвала суду № 57484853, 19.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/125/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Плавич Н.Д.

суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

при секретарі - Ліснік Н.П.

у відкритому судовому засіданні у присутності позивача ОСОБА_2, її представника,

розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2015р.

по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю « Кей - Колект»

про скасування заборони на відчуження, -

ВСТАНОВИЛА:

в жовтні 2015р. позивач ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси до відповідача, ПАТ «УкрСиббанк» з позовом про скасування заборони продажу квартири АДРЕСА_1 від 26 травня 2008 р, який застосований приватним нотаріусом до припинення або розірвання договору іпотеки; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону щодо квартири АДРЕСА_2 від 26 травня 2008 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що між Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» ( змінена назва ПАТ «УкрСиббанк» ) та ОСОБА_3 ( позичальник) 26.05.2008р. був укладений договір про надання споживчого кредиту №11350096000, на підставі якого позичальнику було надано кредит на суму 242500,00грн., що. дорівнювалося 50000доларів США.

26.05.2008р. між Банком та ОСОБА_4 (майновий поручитель) було укладено договір іпотеки. 26.05.2008р. між майновим поручителем та Банком також укладено договір поруки.

26.08.2013р. ОСОБА_4 помер, позивач вважає, що договір поруки є припиненим, внаслідок смерті майнового поручителя. Також позивач посилалася на те, що після смерті ОСОБА_4 17.12.2014р. вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_3, вважає, що заборона відчуження, що застосована нотаріусом, порушує її права як власника житла. Посилаючись на вказані обставини, просила про задоволення її позову.

На підставі ухвали суду від 08.12.2015р. за клопотанням представника Банку в якості його правонаступника було залучено ТОВ « Кей- Колект»(а.с.41,42). 13.02.2012р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено Договір факторингу № 2, за умовами якого всі права та обов'язки за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11350096000 від 26.05.2008 р., укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, перейшли від ПАТ «УкрСиббанк» до ТОВ «Кей-Колект». Представник правонаступника позов не визнав.

Рішенням суду першої інстанції від 08.12.2015р. в позові ОСОБА_2 відмовлено в повному обсягу вимог (а.с.45-48).

В апеляційній скарзі апелянт, позивач ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на порушення місцевим судом вимог матеріального і процесуального права.

В апеляційному суді позивач, її представник доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи скарги, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються вимогами ст. ст. 546,572,575,512,514 ЦК України, Законом України « Про іпотеку», Законом України «Про нотаріат».

Матеріалами справи підтверджується, що між Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» ( на теперішній час ПАТ «УкрСиббанк» ) та ОСОБА_3 ( позичальник) 26.05.2008р. був укладений договір про надання споживчого кредиту на підставі якого позичальнику було надано кредит на суму 242500,00грн., що. еквівалентно 50000доларів США. 26.05.2008р. між Банком і ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 206106, за умовами якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання позичальником усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту.(а.с.15). 26.05.2008р. між Банком та ОСОБА_4 (поручитель) укладено Договір іпотеки, за умовами якого майновий поручитель в забезпечення виконання зобов'язань позичальником перед Банком передав в іпотеку нерухоме майно, АДРЕСА_2 (а.с.13-14). Вказане нерухоме майно належало Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріусом 19.08.1993 року, р № 1-6542. Звертається увага, що в Розділі 7 Договору іпотеки є підпис майнового поручителя, ОСОБА_4, в Договорі міститься інформація про те, що на час укладання договору іпотеки перевірено, що майновий поручитель та позивач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.13-14).

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв'язку із посвідченням договору іпотеки приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу було накладено заборону відчуження зазначеного у договорі іпотеки майна, квартири, що зареєстрована в реєстрі за № 2484 від 26.05.2008р.(а.с.13-14).

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. На підставі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України). Ст.1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

13.02.2012 р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено Договір факторингу № 2, за умовами якого всі права та обов'язки за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11350096000 від 26.05.2008 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, перейшли від ПАТ «УкрСиббанк» до ТОВ «Кей-Колект». За умовами вказаного договору Новий кредитор одержав право вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань. До Нового Кредитора перейшли права Первісного кредитора у зобов'язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не передбачено договором або законом.

Встановлено, що 26.08. 2013 р. майновий поручитель ОСОБА_4 помер, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу заведено спадкову справу № 29/2013, згідно якої єдиним спадкоємцем є позивач, як спадкоємець першої черги. 17.12.2014р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого позивач ОСОБА_2 стала власником нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 (а.с. 12)

При зверненні до суду позивач ОСОБА_2 посилається на те, що внаслідок смерті майнового поручителя ОСОБА_4, договір поруки, який укладений між ним та Банком є припиненим. Також позивач посилається на те, що вона як спадкоємець набула право власності на квартиру, що була предметом договору іпотеки, існування заборони порушує її права як власника.

Суд першої інстанції вказані доводи до уваги не прийняв посилаючись на наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Пунктом 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 р.» Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснюється, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Статтею 27 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

По матеріалам справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2014р. стала власником квартири АДРЕСА_5. Вказаний об'єкт нерухомості був предметом договору іпотеки щодо якого було застосовано обтяження, заборона. До позивача ОСОБА_2 перейшло право власності на предмет іпотеки, відповідно, вона набула статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. З урахуванням зазначеного відсутні підстави скасовувати заборону щодо нерухомого майна, яке є предметом договору іпотеки. Дав оцінку доказам, що зібрані по справі, суд першої інстанції відмовив ОСОБА_2 в позові. Враховуючи правову позицію по справам та спорам, що виникають з кредитних правовідносин, колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосуються взаємовідносин між позичальником та новим кредитором, тому не дають підстав для скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п1,308,315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2015р. по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю « Кей - Колект» про скасування заборони на відчуження залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Н.Д. Плавич

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков