Ухвала суду № 57484496, 28.04.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/11502/15-ц

Провадження №2-к/522/3/16

У Х В А Л А

28 квітня 2016 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши матеріали клопотання Уряду Республіки Молдови про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Вищої судової палати Республіки Молдови від 26 жовтня 2011 року,

В С Т А Н О В И В :

До суду 05.06.2015 року надійшло клопотання Уряду Республіки Молдови про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Вищої судової палати Республіки Молдови №2re-284/11 від 26 жовтня 2011 року «Про розірвання договору №17 купівлі-продажу IACS «Санаторій Молдова», м. Одеса, України, як єдиного майнового комплексу, укладеного 07.08.2008 року між Агентством публічної власності при Міністерстві економіки Республіки Молдова та ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ, м. Кишинів, з приведення сторін у первісний стан, яке набрало законної сили.

Зазначене клопотання на підставі авторозподілу від 05.06.2015 року надійшло до провадження судді Домусчі Л.В.

Листом від 10.06.2015 року суд повідомив боржника про надходження клопотання стягувача і запропоновано йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання. Також 25.08.2015 року Приморським районним судом м. Одеси направляв компетентному суду Республіки Молдови судове доручення, за яким просив повідомити ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ про розгляд справи №522/11502/15-ц.

У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до п. 5 ст.395 ЦПК України неявка у судове засідання будь-кого із сторін не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою зі сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду. Питань про перенесення розгляду даного клопотання до суду не надходило.

Відповідно до ч. ст. 395 ЦПК України розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

У відповідності до ст..1 Закону України «Про міжнародне приватне право», визнання рішення іноземного суду – це поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом;

Розгляд судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами-учасницями відповідних міжнародних договорів (постанова Пленуму ВСУ від 24.12.1999 р. №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України»).

Ст..81-82 вказаного Закону встановлено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили. Визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до ч.1 ст. 390 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до п.5.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України, ДСА України від 27.06.2008 № 1092/5/54, рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором України або за принципом взаємності у відносинах з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.

У відносинах між Україною та Республікою Молдови діє Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 13.12.1993 року, ст..48 якого передбачено, що за умов, передбачених цим Договором, Договірні Сторони визнають і виконують на своїй території рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони, а саме: рішення судів з цивільних справ.

Вищевказане відповідає положенням ст.. 54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, учасницями якої є Республіка Молдова та Україна.. Конвенцію ратифіковано Верховною Радою України із застереженням, що Україна бере на себе зобов'язання визнавати й виконувати рішення, постановлені на територіях держав-учасниць Конвенції за винятком визнання і виконання виконавчих написів та нотаріальних актів щодо грошових зобов'язань.

Згідно до ст.. 51 вказаного Договору визнання і виконання рішення належить до компетенції суду тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане. Для визнання і виконання рішення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане;

У відповідності до п.5.5. вказаної Інструкції , розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України, а стосовно рішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу - із Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж". У разі, якщо міжнародний договір містить інші норми, застосовуються положення міжнародного договору.

Процесуальний порядок визнання та виконання рішень іноземного суду на території держави України регулюються положеннями розділу VIII «Про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні» ЦПК України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 24.12.1999 р. №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» (пункт 12) клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Пунктом 10 вказаної Постанови ВСУ визначено, що під визначеним міжнародними договорами України судовим порядком розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) розуміється порядок провадження в цивільних справах, встановлений ЦПК. Тому при розгляді зазначених клопотань повинні застосовуватися відповідні інститути ЦПК, які згідно із засадами цивільного судочинства забезпечили б права стягувача та боржника, об'єктивне, правильне і своєчасне вирішення питання.

За вимогами ч. 1 ст. 392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Судом встановлено, що Вищою судовою палатою Республіки Молдови 26.10.2011 року по справі №2re-284/11 винесено ухвалу, якою задоволено касаційні скарги Генеральної прокуратури Республіки Молдови та Агентства публічної власності при Міністерстві економіки Республіки Молдови. Задоволено позов Генеральної прокуратури Республіки Молдови:

- Надано Розпорядження про розірвання договору №17 купівлі-продажу IACS «Санаторій Молдова», м. Одеса, Україна, як єдиного майнового комплексу, укладеного 07.08.2008 року між Агентством публічної власності при Міністерстві економіки Республіки Молдова та ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ, м. Кишинів, з приведення сторін у первісний стан;

- Зобов’язано ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ м. Кишинів, повернути Республіці Молдова, яка представлена Урядом Республіки Молдова, IACS «Санаторій Молдова», м. Одеса, Україна, який є придбаним на підставі договору купівлі-продажу №17 від 07.08.2008 року як єдиний майновий комплекс, відповідно додатку №1 до договору та акту прийому-передачі 07.08.2008 р.;

- Зобов’язано Уряд Республіки Молдова відшкодувати ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ суму 36 850 000 лей, переведену ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ на користь держави за рахунок оплати за майно, яке було придбане за договором №17 від 07.08.2008 року.

Згідно тексту ухвали від 26.10.2011 року відповідач ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ у встановленому порядку та своєчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи, за розглядом якої 26.10.2011 року Вищою судовою палатою Республіки Молдови було прийнято відповідне рішення.

На території Республіки Молдови вказана ухвала не виконувалась.

Ч. 6 ст. 395 ЦПК України передбачено, що розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали.

У відповідності до ст.396 ЦПК України підставами для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є наступне:

1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:

1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;

2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;

3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;

4) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;

5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;

6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;

7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;

8) в інших випадках, встановлених законами України.

Відповідності до ч. 1 ст. 391 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Згідно п.12 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 р. №12, пред'явлення для примусового виконання рішення іноземного суду чи арбітражу після закінчення трирічного строку з дня набрання ріннями законної сили є підставою для відмови у дозволі на виконання незалежно від того, чи такі наслідки прямо передбачені міжнародним договором, чи він містить загальне посилання на те, що порядок виконання рішень регулюється законодавством Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснено виконання.

Враховуючи, що рішення, стосовно якого Урядом Республіки Молдови подане до суду клопотання про його визнання та виконання на території України, було постановлено Вищою судовою Палатою Республіки Молдови 26 жовтня 2011 року, а з відповідним клопотанням заявник звернувся до компетентного суду України 05.06.2015 року, суд вбачає, що заявником пропущено трирічних строк для пред’явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання Уряду Республіки Молдови про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Вищої судової палати Республіки Молдови від 26 жовтня 2011 року.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена державами-членами Співдружності Незалежних Держав у м. Мінську 22.01.1993 року, Договором про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 13.12.1993 року, Законом України «Про міжнародне приватне право», ст..ст. 1-3, 14, 197, 209-210, 293, 390-396 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Уряду Республіки Молдови про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Вищої судової палати Республіки Молдови від 26 жовтня 2011 року – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України.

Суддя Домусчі Л.В.

28.04.2016