Рішення № 57482968, 29.04.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/245/16-ц Провадження № 22-ц/772/1709/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 50 Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Нікушина В.П., Оніщука В.В.,

з участь секретаря Маркевич Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 29 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

встановила:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що з 31 липня 1993 року до 05 лютого 2008 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син проживає з нею і перебуває на її утриманні.

У даний час син навчається на першому курсі денної форми навчання спеціальності «Прикладна математика» факультету математики та інформаційних технологій Донецького національного університету.

Період навчання з 01 вересня 2015 року до 30 червня 2019 року.

Посилаючись на те, що син продовжує навчання і у звязку з цим потребує матеріальної допомоги, ОСОБА_2 просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі 750 грн. у твердій грошовій сумі щомісячно до закінчення навчання.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 29 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення місцевого суду й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач немає постійного доходу, доглядає за матірю інвалідом та її чоловіком, на його утриманні знаходиться малолітній син, немає постійної роботи, а тому не в змозі надавати допомогу повнолітньому сину, який продовжує навчання.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Статтею ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом установлено, що сторони з 31 липня 1993 року до 05 лютого 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-8).

З довідки виконкому Теплицької селищної ради Вінницької області № 236 від 03 лютого 2016 року слідує, що до складу сімї ОСОБА_2 входить її

син - ОСОБА_4, який перебуває на утриманні матері (а.с.10).

ОСОБА_4 є повнолітнім, навчається на першому курсі денної форми навчання спеціальності «Прикладна математика» факультету математики та інформаційних технологій Донецького національного університету (а.с.11).

Ці обставини сторонами визнаються, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідач є працездатною особою, однак офіційно не працює, що підтверджується копіє трудової книжки (а.с.25).

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від

15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розяснено, що обовязок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обовязкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у звязку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів на інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 198 СК України, батьки зобовязані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Частинами 1, 3 статті 199 СК України визначено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою сином (ст. 200 СК України).

Оскільки ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання спеціальності «Прикладна математика» факультету математики та інформаційних технологій Донецького національного університету, то має право на отримання аліментів у звязку з продовженням навчання і до його закінчення, такий обовязок поширюється на обох батьків за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Однак ці обставини залишилися поза увагою й відповідною правовою оцінкою суду першої інстанції, який на порушення вимогстатей213,214 ЦПК Українине звернув уваги, що позивач навчається у вищому навчальному закладі починаючи з 2015 року, термін навчання ? 5 років, а отже, навчатиметься до 2019 року.

При цьому місцевий суд дійшов помилкового висновку, що відповідач не може надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, оскільки, установивши, що на його утриманні перебувають: малолітній син, дружина, мати інвалід та її чоловік, залишив поза увагою, що відповідач є особою працездатного віку, має нерегулярний дохід, відсутність доказів безробіття, а також поза увагою суду залишилось те, що мати відповідача та її чоловік отримують пенсію, а дружина отримує щомісячну допомогу на дитину.

Ці обставини відповідачем визнаються, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

З урахуванням всіх зазначених обставин, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти в розмірі 400 грн., а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про судові витрати, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 551, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 29 березня 2016 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання на денній формі навчання спеціальності «Прикладна математика» факультету математики та інформаційних технологій Донецького національного університету, у твердій грошовій сумі 400 (чотириста) грн. щомісячно, починаючи з 29 лютого 2016 року на період його навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_6

Судді: /підпис/ ОСОБА_7

/підпис/ ОСОБА_8

Згідно з оригіналом: