Вирок № 57480129, 29.04.2016, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/200/16-к

Провадження № 1-кп/616/28/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2016 року Великобурлуцький районний суд Харківської області

в складі:

головуючого-судді - Малюкіна Ю.П.

при секретарі -Логвіновій М.В.

за участю прокурора -Караченцева Д.Ю.

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук кримінальне провадження № 12016220250000030за обвинуваченням ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Артільне, Великобурлуцького району Харківської області, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1, українки, освіта середня, не працюючої, громадянки України, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2016 р. близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки проникла до сараю домоволодіння ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрала чугунну двох камфорну плиту вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи К-86 від 12.02.2016 р. 543 грн. 00 коп..

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 визнаючи себе винуватою пояснила, що з метою вчинення крадіжки достовірно знаючи, що ОСОБА_2 не проживає в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, підійшла до сараю цього домоволодіння, зірвала замок, та викрала звідти чугунну плиту, яку перенесла до себе додому. Через деякий час плита була вилучена працівниками міліції та повернута потерпілій. Найменування та вартості викраденого не оспорювала. Щиро розкаювалася у вчиненому.

Крім того вина ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки чугунної двох камфорної плитки у ОСОБА_2 підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-протоколами огляду 08.02.2016 р. місця події із фотографіями(а.с.8-16);

-постановою про визнання викраденої плити речовим доказом(а.с.17);

-висновком №К-86 від 12.02.2016 р. судово-товарознавчої експертиза про вартість викраденої плити(а.с.46-48);

-протоколом проведення 24.03.2016 р. слідчого експерименту за участю обвинуваченої ОСОБА_1.(а.с.64-69).

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 повністю доведена, а її злочинні дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Призначаючи міру покарання обвинуваченій суд враховує, що ОСОБА_1 раніше не судима, позитивно характеризуються, щиро розкаюється у вчиненому, що визнається судом обставиною, яка пом'якшує її покарання (п.1 ст.66 КК України).

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи та відомості про особу обвинуваченої, суд відповідно до ст.65 КК України вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_1 може виправитись без ізоляції від суспільства, а тому згідно із ст.75 КК України вважає можливим звільнити її від призначеного основного покарання, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на обвинувачену обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти КВІ про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути понесені витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 184 грн. 14 коп. (а.с.48 ).

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України (а.с.17).

Цивільний позов у справі не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.100, ч.2 ст.124, ст.ст. 368, 373-376,395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та призначити їй покарання за даною статею - 3(три) роки позбавлення волі.

Згідно із ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо вона протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 184 грн. 14 коп. понесених витрат на проведення судових експертиз(код доходів-24060300, р/р-3141954400005, код банку-37999680, МФО-851011, установа банку-УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази у справі - чугунну двох камфорну плиту, залишити у власності потерпілої ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції через Великобурлуцький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.П. Малюкін