Ухвала суду № 57477597, 29.04.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2972/16-ц

Провадження № 2/204/1461/16

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 квітня 2016 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України та наявні підстави для залишення її без руху.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Як вбачається з позовної заяви позивачем не зазначено місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі відповідачів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви в ній відсутня ціна позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до позовної заяви позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру, а саме про скасування реєстрації права власності, та про вселення власників нерухомого майна, а також позивачем заявлена позовна вимога майнового характеру про витребування майна. Тобто, у позовній заяві одночасно містяться вимоги як немайнового так і майнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати

Згідно п. 16 Постанови Пленуму № 10 від 17.10.2014 року розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. А відповідно до приписів п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року з наступними змінами і доповненнями, розяснено, що вартість спірного майнавизначається за згодою сторін, а при його відсутностіпо дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості. Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду, яке позивач просить повернути та повинна бути підтверджена відповідними відомостями.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

На 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати в Україні становить 1378,00 грн.

З огляду на наведене, розмір судового збору за подання заяви немайнового характеру становить 551,20 грн.

Позивачем до матеріалів справи долучена квитанція № 0.0.544763409.1 від 28.04.2016 року про сплату судового збору у розмірі 551,20 грн. грн.

Приймаючи до уваги сплату позивачем судового збору за позовними вимогами немайнового характеру про скасування реєстрації права власності у розмірі 551,20 грн., сума яку позивачу слід доплатити за вимоги немайнового характеру про вселення становить 551,20 грн.

Однак, оскільки Позивачем не зазначена ціна позову, суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору за позовними вимогами майнового характеру, який повинен становити 1% від ціни позову, яка визначається від дійсної ринкової вартості майна на момент звернення до суду.

Враховуючи наведене, позивачу слід визначити та зазначити ціну позову за вимогою майнового характеру та сплатити судовий збір у відповідному розмірі (1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати).

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів - Управління Державної казначейської служби України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, Банк отримувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, Код банку отримувача (МФО) 805012, Рахунок отримувача 31216206700008, Кодкласифікації доходів бюджету 22030001, Призначенняплатежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02891345 (суду, де розглядається справа)».

Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Як вбачається з позовної заяви в ній не зазначено дату її подання.

Відповідно дост. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях119і 120ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не має перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин,суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, а саме: привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 119 ЦПК України зазначивши ціну позову відповідно до дійсної вартості нерухомого майна; зазначити дату подання позовної заяви, зазначити місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі відповідачів, сплатити судовий збір у відповідному розмірі, розрахований у процентному відношенні від ціни позову, а також сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суд,

У х в а л и В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків пять днів з моменту отримання копії ухвали.

У випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Л. Черкез