Постанова № 57475256, 20.04.2016, Личаківський районний суд м.Львова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Львів Справа №463/815/16-а

Провадження №2-а/463/78/16

Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань Миличук У.Р.

позивача ОСОБА_2

представника відповідача Марадь С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною, зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, просить визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку позивачу пенсії на підставі його заяви від 25.01.2016 року та довідки військової прокуратури Західного регіону України №18/2-13 вих.16 від 13.01.2016 року, зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії згідно з довідкою військової прокуратури Західного регіону України №18/2-13 вих.16 від 13.01.2016 року, виходячи із розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку, доплати різниці між фактично отриманою позивачем пенсією та належною йому до сплати, починаючи з 01 грудня 2015 року без застосування будь-яких обмежень максимального розміру пенсії та на вказаних умовах здійснювати її подальшу виплату.

Свої вимоги мотивує тим, що 14.10.2011р. позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви від 31 серпня про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику прокуратури через відсутність на думку пенсійного органу необхідного 20-ти річного стажу вислуги років. Вказане рішення відповідача було оскаржено позивачем та на виконання прийнятих за позовами позивача рішень, залишених в силі касаційною інстанцією та відповідних судових наказів пенсійним органом у лютому 2015 року призначено та виплачено позивачу з 31 серпня 2011 року пенсію за вислугу років згідно з вимогами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми його місячного грошового забезпечення без обмеження розміру виплати такої пенсії.

13.01.2016 року військовою прокуратурою Західного регіону України позивачу виданна довідка про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням за займаною ним посадою станом на 1 грудня 2015 року із відповідними коефіцієнтами їх загального підвищення для надання її до пенсійного органу з метою коригування пенсійних виплат.

У січня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням даних, зазначених у вказаній довідці, однак відповідач у здійсненні перерахунку безпідставно відмовив, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом проведення, і з огляду на те, що закони та нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, під час проведення перерахунку слід керуватись тими нормами, які діяли на момент призначення пенсії, виходячи з розміру 90 % від місячної заробітної плати без обмежень в максимальному розмірі пенсії.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяву та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у поданих до суду письмових запереченнях (а.с.36-41). Вважає, що умови та порядок перерахунку пенсії повинен визначатись Кабінетом Міністрів України, який на даний час, на реалізацію цієї норми не прийняв відповідного нормативно-правового акту, що виключає можливість проведення перерахунку. Крім цього, як зазначено в ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» її положення поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею. Крім цього, обмеження максимального розміру пенсії встановлено Законом України «Про прокуратуру», після внесення змін до нього. Тому максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Крім цього, вважає безпідставними і позовні вимоги позивача про здійснення виплати в подальшому, оскільки такі вимоги спрямовані на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи не порушені, а тому і не підлягають судовому захисту.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне.

Позивачу призначено пенсію з 31.08.2011 за вислугу років, як працівнику прокуратури відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження по справі з виконання судового рішення від 27.02.2014 з врахуванням виплати різниці між розмірами, обчисленими відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Закону України «Про прокуратуру». Сума призначеної пенсії склала 11325,79 грн., тобто 90% від 12584,21 грн. (згідно із суми вказаної у довідці Управління західного Оперативного командування від 19.03.2014 №11/329). Згідно з листом управління Західного оперативного командування від 27.11.2014 та додаткових довідок про складові заробітної плати, грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій прокуратурі Західного регіону України від 27.11.2014 11/1005 про загальну суму отриманих виплат на посаді старшого помічника військового прокурора - 15079,31 грн., управління ПФ України в Личаківському районі м.Львова проведено перерахунок пенсії позивача з часу призначення, тобто 31.08.2011, після чого сума пенсії склала 13571,38 грн. (90% від 15079,31 грн.).

13.01.2016 року військовою прокуратурою Західного регіону України позивачу видана довідка №18/2-13вих-16, згідно з якою сума грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.12.2015 року становить 20701 грн. (а.с.16-17).

На підставі вказаної довідки позивач 25.01.2016 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням даних, зазначених у вказаній довідці (а.с.12).

05.02.2016 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії (а.с.13-14) з тих підстав, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначається пенсія відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Тому з 1 червня 2015 року по даний час пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в порядку та на умовах, визначених вказаним законом, не призначаються (не перераховуються).

Разом з тим, умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру», редакція якої неодноразово змінювалась.

Так, відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру», зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Крім цього, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності 01 квітня 2014р., у редакцію статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» були знову внесені зміни, а відсоток розміру пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, визначається на рівні 70 %.

Разом з тим, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на момент виходу позивача на пенсію, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ст.22 Конституції України, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Таким чином, виходячи із суті соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» щодо порядку проведення перерахунку пенсії стосуються тих працівників, які реалізували своє право на пенсійне забезпечення після набуття вказаними змінами чинності.

Таким чином, відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії не відповідає висновкам Конституційного Суду України, оскільки звужує права позивача, що існували у нього під час виходу на пенсію, що свідчить про порушення прав позивача на пенсійне забезпечення, які підлягають захисту в судовому порядку, шляхом визнання вказаної відмови відповідача неправомірною та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова здійснити позивачу перерахунок пенсії згідно з довідкою військової прокуратури Західного регіону України №18/2-13 вих.16 від 13.01.2016 року, виходячи із розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку, доплати різниці між фактично отриманою позивачем пенсією та належною йому до сплати, починаючи з 01 грудня 2015 року, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

З таких же підстав суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині проведення перерахунку без застосування будь-яких обмежень максимального розміру пенсії, оскільки зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які встановлюють граничний розмір пенсії працівника прокуратури на рівні десяти прожиткових мінімумів набули чинності лише 01.04.2015р. у зв'язку із прийняттям Закону України від 02.03.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», а тому стосуються тих працівників, які реалізували своє право на пенсійне забезпечення після 01.04.2015р., в той час як позивачу пенсію призначено з 31.08.2011 року.

Разом з тим, суд вважає обґрунтованими заперечення відповідача проти позовних вимог щодо здійснення виплати позивачу пенсії на вказаних умовах в подальшому, оскільки такі вимоги спрямовані на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи не порушені, відтак і не підлягають судовому захисту, а тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 160-163 КАС України, суд,-

постановив:

адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова у перерахунку ОСОБА_2 пенсії на підставі його заяви від 25.01.2016 року та довідки військової прокуратури Західного регіону України №18/2-13 вих.16 від 13.01.2016 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії згідно з довідкою військової прокуратури Західного регіону України №18/2-13 вих.16 від 13.01.2016 року, виходячи із розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку, доплати різниці між фактично отриманою ОСОБА_2 пенсією та належною йому до сплати, починаючи з 01 грудня 2015 року без застосування будь-яких обмежень максимального розміру пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст.186 КАС України.

Суддя: Р.Я. Головатий