Ухвала суду № 57475001, 27.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 321/1529/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Олійник М.Ю.

Провадження № 22-ц/778/2096/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

ОСОБА_2

за участю секретаря: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Михайлівське вище професійне училище»

на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 03 березня 2016 року по справі

за позовом ОСОБА_3 до Державного навчального закладу «Михайлівське вище професійне училище», третя особа: Реєстраційна служба Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору оренди землі припиненим та зобовязання повернути земельну ділянку, за зустрічним позовом Державного навчального закладу «Михайлівське вище професійне училище» до ОСОБА_3, третя особа: Реєстраційна служба Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору оренди землі поновленим,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище», третя особа: Реєстраційна служба Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору оренди землі припиненим та зобовязання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування вимог зазначила, що відповідно до державного акту серії IV-ЗП № 007089 від 30.12.2003 року їй на праві власності належить земельна ділянка площею 11,41 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323355100:06:006:0018, розташована на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області.

26 березня 2005 року між нею та Михайлівським вищим професійним училищем № 52, яке у 2010 році наказом № 643 Міністерства освіти і науки України було реорганізоване у ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище», був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки та підписаний акт приймання-передачі об'єкту оренди. Державна реєстрація договору була проведена лише 31.03.2009 року у Михайлівському РВ Запорізької філії ДЗК під № 040927300284.

Вважає, що договір є чинним саме з моменту його укладання, а не реєстрації, оскільки сторони приступили до виконання умов договору з 26.03.2005 року, відповідач користувався земельною ділянкою, а вона отримувала орендну плату.

Вона як власник зазначеної земельної ділянки повідомляла листом, який відповідач отримав 27.08.2015 року, про небажання укладати з відповідачем угоди на оренду зазначеної земельної ділянки та повернення земельної ділянки, проте після закінчення строку дії договору відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою без її згоди та без достатніх правових підстав і відмовляється в добровільному порядку повернути земельну ділянку.

На підставі зазначеного просила визнати договір оренди землі від 26 березня 2005 року, укладений між нею та Михайлівським вищим професійним училищем № 52 та зареєстрований у Михайлівському РВ Запорізької філії ДЗК під № 040927300284, припиненим, зобов'язати ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище» повернути їй земельну ділянку площею 11,4122 га, кадастровий номер 2323355100:06:006:0018, розташовану на території Михайлівської селищної ради Запорізької області, судові витрати покласти на ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище».

В лютому 2016 року ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище» звернулось із зустрічним позовом до ОСОБА_3, третя особа: Реєстраційна служба Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору оренди землі поновленим.

В обґрунтування вимог зазначило, що 26 березня 2005 року між ОСОБА_3 та Михайлівським вищим професійним училищем № 52, яке у 2010 році наказом № 643 Міністерства освіти і науки України було реорганізоване у Державний навчальний заклад «Михайлівське вище професійне училище», був укладений договір оренди земельної ділянки площею 11,41 га, відповідно до п. 8 якого договір було укладено на 7 років, тобто з 26.03.2005 року по 26.03.2012 року. Договір було зареєстровано 31.03.2009 року у Михайлівському РВ Запорізької філії ДЗК № 040927300284.

З дня укладення договору та передачі земельної ділянки заклад користується нею, щорічно сплачує ОСОБА_3 оренду плату за оренду земельної ділянки відповідно до умов договору та відповідні податки.

26 березня 2012 року сплинув термін дії договору оренди землі, жодна із сторін не заявила про своє небажання продовжити термін дії договору оренди. Протягом місяця після спливу терміну дії договору оренди від орендодавця лист-повідомлення про заперечення продовження дії договору оренди на новий строк не надходив. Вимог щодо укладання додаткової угоди жодна із сторін не висловлювала.

На підставі зазначеного просило визнати договір оренди земельної ділянки від 26 березня 2005 року,укладений між Державним навчальним закладом «Михайлівське вище професійне училище» та ОСОБА_3 на оренду земельної ділянки площею 11,41га (кадастровий номер 2323355100:06:006:0018), поновленим на новий строк та на тих же умовах з 27 березня 2012 року по 26 березня 2019 року включно.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 09 лютого 2016 року зустрічну позовну заяву ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище» обєднано в одне провадження з позовом ОСОБА_3

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 3 березня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано договір оренди землі від 26 березня 2005 року, укладений між ОСОБА_3 та Михайлівським вищим професійним училищем № 52, припиненим.

Зобовязано ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 11,41 га, що розташована на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області та належать їй на підставі державного акта серії IV-ЗП № 007089 від 30 грудня 2003 року, кадастровий номер 2323355100:06:006:0018.

Стягнуто з ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище» на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати на сплату судового збору в сумі 1768 грн. 84 коп.

В задоволенні зустрічного позову ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище» до ОСОБА_3, третя особа Реєстраційна служба Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору оренди поновленим відмовлено.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище».

В апеляційній скарзі ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище», посилаючись на продовження дії договору оренди діями сторін, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, зустрічним позов ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище» задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що 26 березня 2012 року закінчився 7-річний строк дії договору оренди землі, а питання його пролонгації на новий строк у порядку визначеному договором і законом не було вирішено, тому наявні правові підстави для припинення договору оренди землі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Суд встановив фактичну сторону справи з додержанням норм процесуального права, дав правильну юридичну оцінку встановленим обставинам, правильно застосував норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та невідповідності висновків суду щодо строку дії договору оренди є неприйнятними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЗП № 007089 від 30.12.2003 року є власником земельної ділянки 11,41 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області (а. с. 6).

26 березня 2005року між ОСОБА_3 та ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище» укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.7-10). Згідно з актом прийому-передачі від 26 березня 2005 року ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище» прийняло земельну ділянку площею 11,41 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с.11 зв.).

Договір оренди земельної ділянки було зареєстровано у Михайлівському районному відділ «Запорізької філії ДЗК» 31.03.2009 р., про що в державному реєстрі земель вчинено запис за № 040927300284 ( а.с.10).

У пункті 43 спірного договору оренди земельної ділянки зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначені підстави припинення договору оренди землі, зокрема унаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Такі ж підстави припинення договору оренди передбачені п. 37 договору оренди землі від 26 березня 2005 року.

Матеріали цивільної справи не містять доказів того, що сторони, відповідно до вимог ст. 651 ЦК України у зв'язку з затримкою державної реєстрації договору оренди досягли згоди щодо продовження строку дії укладеного ними 26 березня 2005 року договору оренди та узгодили інший кінцевий строк його дії.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір оренди землі припинив свою дію після закінчення 7-річного строку, який розпочинається з моменту його укладення -26 березня 2005 року, а не з моменту його державної реєстрації,на що посилався відповідач, оскільки державна реєстрація вказує на чинність договорів і не може змінювати момент його укладення.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 16 лютого 2014 року № 6-162цс13.

У п.8 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію ( а.с.7 звор.).

Суд встановив, що сторони договору оренди землі не дотримались вимог п.8 договору та вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо поновлення цього договору, оскільки орендар у встановлений договором строк не надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди. Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав визнавати договір оренди поновленим.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на факт продовження користування ним земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і відсутність заперечень у поновленні спірного договору оренди, що, на думку ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище», в силу положень ч.7 ст.33 Закону України «Про оренду землі», є підставою вважати, що договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Зазначені обставини були предметом розгляду суду та відхилені ним, оскільки наведені положення слід тлумачити у сукупності з усієї статтею, в тому числі, з імперативними приписами ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, які орендарем дотримані не були.

ОСОБА_3 з іншою особою договір оренди не укладала, вона заявляє про бажання самостійно обробляти належну їй земельну ділянку. На вимогу ОСОБА_3 повернути земельну ділянку у зв'язку із закінченням строку дії договору у листі №562 від 30.09.2015 р. відповідач не посилався на те, що договір поновлено, а відмову у поверненні земельної ділянки орендар обґрунтував тим, що договір оренди закінчує дію 31 березня 2016 р., обчислюючи строк його дії з моменту реєстрації. Зазначені обставини свідчать про відсутність у відповідача волевиявлення на поновлення договору, оскільки він вважав договір таким, що не закінчив свою дію, та спростовують доводи відповідача, що договір був сторонами поновлений ( а.с.14).

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, а доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Михайлівське вище професійне училище» відхилити.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 03 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: