Ухвала суду № 57474967, 26.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №335/9600/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Соболєва І.П.

Провадження №22-ц/778/1721/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кримської О.М.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

секретаря Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до концерну «Міські теплові мережі» про порушення законодавства про працю та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що з 5 лютого 2014 року він працює на посаді провідного інженера-енергетика філії концерну «МТМ» Шевченківського району, є членом професійної спілки працівників «Теплоенергетик», а також є її головою та особою, що очолює профспілковий комітет.

25 серпня 2015 року ОСОБА_3 виявив бажання звільнитися з роботи в звязку з порушенням керівництвом відповідача трудового законодавства, яке полягає в тому, що наказом відповідача № 631 від 31 липня 2015 року позивачу знизили премію за липень 2015 року на 75% на підставі того, що ним не виконано розпорядження №59 від 31 липня 2015 року.

Зазначав, що дійсно, до нього надходило розпорядження №59 від 31 липня 2015 року, в якому позивача зобовязали вияснити причини виявлених порушень з охорони праці на підприємстві на підставі припису № 4 від 6 липня 2015 року головного енергетика концерну «МТМ» ОСОБА_4. Наполягав на тому, що вказане розпорядження ним було виконано, про що свідчить пояснювальна записка від 03 серпня 2015 року.

Наказом № 631 від 31 липня 2015 року ОСОБА_3 зменшена премія, яка є частиною заробітної плати, з тих підстав, що ним не надано пояснення про усунення недоліків. Але в отриманому позивачем службовому документі йшлося про необхідність вияснення причини виявлених порушень згідно припису № 4 від 6 липня 2015 року, а не про усунення вказаних недоліків та порушень і не надання письмових пояснень з цього питання.

У звязку з викладеним, позивач звернувся до профкому професійної спілки із заявою про порушення його прав, як працівника підприємства та члена виборного органу професійної спілки, згідно з статутом профспілки.

Профком професійної спілки на загальних зборах 17 серпня 2015 року розглянув заяву ОСОБА_3 і прийняв рішення звернутись до відповідача з листом № 18-08/15 від 18 серпня 2015 року про надання відповідачем письмових розяснень з вищевказаних питань. Також профком вимагав наказ № 631 від 31 липня 2015 року визнати нікчемним та в поточному місяці нарахувати і виплатити провідному інженеру-енергетику ОСОБА_3 премію у розмірі на який була зменшена, згідно наказу № 631 від 31 липня 2015 року.

Позивач зазначав, що на вказане звернення концерн «МТМ» ніяк не відреагував.

25 серпня 2015 року ОСОБА_3 подав заяву про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України та передав вказану заяву про звільнення та вимогу про видачу копії наказу про його звільнення в прийомну концерну «МТМ» секретарю, на копіях яких вона зробила відмітки про їх отримання. Цього ж дня ОСОБА_3 направлено на лікування до стаціонару комунального закладу Центральної лікарні Комунарського району м. Запоріжжя, в якому він проходив лікування у період з 25 серпня 2015 року по 10 вересня 2015 року.

10 вересня 2015 року позивач прийшов на прийом до генерального директора концерну «МТМ» ОСОБА_5 і надав останній лікарняний лист та в усній формі, а також письмово, повторно вимагав видачі трудової книжки, та копії наказу про звільнення, а також проведення повного розрахунку у відповідності з положеннями ст. 47, ст. 116 КЗпП України.

На зазначену заяву позивач отримав відповідь про те, що заява від 25 серпня 2015 року відхилена.

Крім того, позивач зазначав, що порушення відповідачем трудового законодавства та нехтування його законними правами призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суму заподіяної моральної шкоди позивач визначив в 1000000 гривень.

З урахуванням доповнень, остаточно просив суд: наказ № 631 від 31 липня 2015 року визнати нікчемним; зобовязати концерн «МТМ» нарахувати і виплатити премію у розмірі, за який вона була зменшена згідно наказу № 631 від 31 липня 2015 року; зобовязати концерн «МТМ» звільнити позивача на підставі частини 3 ст. 38 КЗпП України та зобовязати зробити належний запис у трудовій книжці, видати належним чином заповнену копію наказу про звільнення; виплатити вихідну допомогу згідно ст. 44 КЗпП України; зобовязати концерн «МТМ» відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1000000 грн..

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від Концерну «МТМ» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначали, що судом першої інстанції належним чином та в повному обсязі досліджено надані позивачем докази та доводи, правомірно, обґрунтовано та з дотриманням норм діючого цивільного, трудового та процесуального законодавства прийнято судове рішення, просять суд апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2016 року залишити без змін (т.2 а.с.64-73).

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_3 з 05 лютого 2014 року працював на посаді провідного інженера-енергетика філії концерну «МТМ» Шевченківського району.

Розпорядженням заступника директора філії концерну «МТМ» Шевченківського району № 59 від 31.07.2015 року «Про надання пояснень по виявленим порушенням», складеного на підставі Припису головного енергетика концерну «МТМ» ОСОБА_4 № 4 від 06 липня 2015 року з приводу перевірки підрозділів філіалу з питань охорони праці, пожежної безпеки, провідного інженера-енергетика ОСОБА_3 зобовязано пояснити причини виявлених порушень та надати пояснювальну записку до 12-00 години 31 липня 2015 року. Із вказаним розпорядженням ОСОБА_3 ознайомився 31 липня о 09-00 години, про що свідчить його підпис (т. 1 а.с.14, 71-93)

Пояснювальну записку ОСОБА_3 у визначений строк надано не було, така записка була складена ним 03 серпня 2015 року, що підтверджується текстом записки та актом № 3 від 31 липня 2015 року (т.1 а.с.13, 68).

Наказом генерального директора концерну «МТМ» №619 від 31 липня 2015 року «Про оформлення результатів перевірки та виконання вимог приписів» передбачено директорам філій, керівникам структурних підрозділів філій та дирекції результати проведення внутрішніх перевірок стану охорони праці, електробезпеки, пожежної безпеки та інші оформлювати приписами із зазначенням строків усунення порушень. У разі виявлення суттєвих порушень, або великої кількості порушень, та при недотриманні строків виконання приписів зазначених у п.1 наказу, посадові особі, які здійснювали відповідну перевірку мають право вносити на розгляд керівництву концерну «МТМ» питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності або позбавлення премії за підсумками роботи місяця осіб, які допустили такі порушення. У відповідності до п. 2 наказу цей наказ вважається невідємною частиною посадових інструкцій директорів філій та керівників структурних підрозділів філій та дирекції концерну «МТМ» (т. 1 а.с.156).

Наказом генерального директора концерну «МТМ» №631 від 31 липня 2015 року, виданим на підставі службової записки заступника директора філії концерну «МТМ» Шевченківського району, зменшено розмір премії за липень 2015 року на 75% ОСОБА_3, провідному інженеру-енергетику філії Концерну «МТМ» Шевченківського району, за порушення п.п. 2.15, 2.17, 2.21, 2.24, 2.27 посадової інструкції інженера-енергетика (т.1 а.с.12).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

За змістом ст. 2 названого закону структуру заробітної плати, зокрема, складає основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців та додаткова заробітна плата, яка є винагородою за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Нарахування та виплата премії працівникам Концерну здійснюється у відповідності до Порядку організації нарахування премії працівникам Концерну «МТМ» та Колективного договору.

Посадовий оклад позивача не зменшувався, а інші виплати, які здійснювалися на підприємстві, зокрема, премія, відноситься до додаткової заробітної плати та не є обовязковою до нарахування.

Отже, оскаржуваним наказом №631 від 31 липня 2015 року не змінювалися умови трудового договору або оплати праці, зменшення розміру премії не є дисциплінарним стягненням у розумінні ст.. 147 КЗпП .

Таким чином, доводи апелянта про те, що зменшення розміру премії є зміною умов праці та потребує відповідно до ст.. 252 КЗпП України попередньої згоди профкомітету, не ґрунтуються на нормах закону та фактичних обставинах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

25 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до генерального директора концерна «МТМ» із заявою про звільнення його з посади на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України з 25.08.2015 року (т.1 а.с.10)

Листом №4378/25 від 25.08.2015 року ОСОБА_3 запропоновано надати інформацію та документи, що підтверджують порушення законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору концерном «МТМ» (т. 1 а.с.113)

Актом від 11 вересня 2015 року, складеним за результатами перевірки фактів, викладених ОСОБА_3 в заяві про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України від 25.08.2015 року, встановлена відсутність фактів невиконання законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору з боку адміністрації концерну «МТМ» по відношенню до провідного інженера-енергетика філії концерну «МТМ» Шевченківського району ОСОБА_3 (т.1 а.с.126-128).

Наказом № 620 від 11 вересня 2015 року ОСОБА_3 був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням), що підтверджується витягом з трудової книжки (т.1 а.с.184-185).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржуваним наказом №631 від 31 липня 2015 року умови трудового договору та оплати праці не змінювались, а тому порушення ст. 252 КЗпП України, на яку посилався позивач не відбулось, а отже відсутні підстави для його звільнення саме за п. 3 ст. 38 КЗпП України.

Висновок суду першої інстанції про дотримання відповідачем норм трудового законодавства при звільненні позивача на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України є обґрунтованим, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, а також районний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та виплати вихідної допомоги згідно ст. 44 КЗпП України, оскільки останнім не доведено наявність порушень у сфері трудових відносин.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, які б могли бути підставою для звільнення позивача за ч.3 ст. 38 КЗпП України.

Будь - яких інших належних та допустимих доказів для спростування висновків суду першої інстанції, передбачених статтями 57,58,59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст.309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування або зміни судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: А.В. Дашковська

ОСОБА_2