Рішення № 57474823, 28.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Соборний,162

Суддя 1-ї інстанції Нікітіна В.В. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 317/115/16

28 квітня 2016 року Справа № 22-ц/778/1838/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Бєлка В.Ю., Онищенко Е.А.

секретар - Книш С.В.

при участі: прокурора - адвоката -

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 17.02.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про відшкодування моральної шкоди, спричинено затримкою виплати грошової допомоги по вагітності та пологам, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі-Рада) з позовом про відшкодування моральної шкоди, спричинено затримкою виплати грошової допомоги по вагітності та пологам, посилаючись на те, що вона працює у Григорівськїй сільській раді на посаді бухгалтера з 03.12.2012 року. У зв'язку з вагітністю та виходом у дискретну відпустку була непрацездатною й Фондом соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності (далі-Фонд) їй 16.11.2015 року перерахована на рахунок відповідача грошова допомога у сумі 13 548 грн. 78 коп.. Втім, зазначені кошти Рада виплатила лише 25.01.2016 року. Невчасна виплата належної грошової суми привела до спричинення їй моральних страждань, зокрема, втрати нормальних життєвих зв'язків, майнових сподівань, вимагала додаткових зусиль для організації свого життя, у зв'язку з неможливістю майнового забезпечення достатнього рівня життя та душевні переживання. Тому прохала стягнути на її користь 10 000 грн..

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 17.02.2016 року вимоги задоволені частково. На користь позивача присуджено 4 000 грн. на компенсацію моральної шкоди.

У скарзі Рада зазначала, що судом не правильно визначена сума компенсації моральних збитків, тому прохав змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру відшкодування заявленої суми.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції у разі невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що заявник має трудові відносини з відповідачем. У зв'язку з вагітністю та пологами була непрацездатною. Дирекцією Фонду їй нарахована грошова допомога у сумі 13 548 грн. 78 коп., яка була перерахована відповідачу 16.11.2015 року.

Однак, згадані кошти Григорівська сільська рада виплатила позивачу з затримкою лише 25.01.2016 року.

Наведені факти та обставини сторонами не оспорюються.

Свою позицію у апеляційній скарзі відповідач обстоює тим, що визначений судом до відшкодування розмір моральної шкоди не відповідає характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач.

Нормами ст.237-1 КзПП передбачено право працівника на отримання моральних збитків у разі порушення його законних прав.

Структура заробітної плати визначена у ст.2 Закону України "Про оплату праці".

Так, основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

До складових заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, грошова дорога у зв'язку з вагітністю та пологами за своїм характером відноситься до заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" документи призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (ч.2 ст.52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням").

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст.24 Закону "Про оплату праці").

Оскільки сплата позивачу належних їй платежів здійснена з порушенням строку їх виплати то працівник отримав право на компенсацію моральних втрат.

Як роз'яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.

Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також в інших, несприятливих для людини випадках психологічного дискомфорту.

Отже, під поняттям "моральна шкода" охоплюється негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов'язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Глибина переживань, викликаних ушкодженням здоров'я, ставиться в залежність від самої особи, тому призначення компенсації моральної шкоди полягає і в тому, аби певною мірою відновити втрату щастя особи і можливості насолоджуватися життям тепер і в майбутньому.

Надаючи грошову компенсацію за моральні втрати у сумі 4 000 грн., суд першої інстанції виходив із того, що визначена грошова сума здатна компенсувати негативні аспекти, викликані неправомірними діями відповідача.

З огляду на викладене та виходячи з негативних наслідків немайнового характеру про які йдеться у позові, поведінку відповідача, доказів на підтвердження розміру моральної шкоди, а також із засад розумності, поміркованості й справедливості, ураховуючи характер та обсяг моральних страждань, які зазнав позивач у зв'язку з затримкою спірних виплат, розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику, судоми визначено неправильно.

Як підсумок, визначена районним судом сума моральної шкоди є невиправданою, а тому дотримуючись принципів розумності й справедливості, апеляційний суд вважає, що на користь потерпілого має бути присуджено 2000 грн. на відшкодування моральних збитків.

В такому разі, рішення суду в частині задоволення вимог про стягнення моральної шкоди підлягає зміні.

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 17.02.2016 року у цій справі в частині стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 4000 грн. змінити на 2 000 грн..

Решту рішення залишити без змін.

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: