Рішення № 57472400, 26.04.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

26.04.2016 227/621/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.,

за участю:

секретаря Коцур О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

прокурора Паскала М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області та Управління Державної казначейської служби України у м.Добропіллі Донецької області, про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся о суду з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області, заступника начальника відділу ОСОБА_2 та Управління Державної казначейської служби України у м.Добропіллі Донецької області, про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своєї заяви вказує на визнання ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2015 року, справа №227/870/15-ц, яка залишена в силі ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2015 року, неправомірною бездіяльності державного виконавця Лашиної Ганни Володимирівни відносно реалізації всіх заходів, наданих законом для організації виконання рішення суду. Як вказує позивач до теперішнього дня рішення Апеляційного суду Донецької області №22-ц/775/12/2015 від 17 червня 2015 року, яким визнано бездіяльність ФОП ОСОБА_3 щодо не усунення причин протікання каналізаційного стояка в квартирі АДРЕСА_1 неправомірною, зобовязано ФОП ОСОБА_3 усунути причини протікання каналізаційного стояка у перекритті між поверхами на зєднанні чавуна та пластику квартир 4 та 8 в будинку 20 по вул.Московській в смт.Новодонецьке, не виконано відділом державної виконавчої служби, зокрема, державним виконавцем Лашиною А.В. (далі ВДВС). По причині бездіяльності ВДВС з 03 січня 2015 року по грудень 2015 року в квартиру позивача проливались нечистоти з верхнього поверху. Анти - санітарія, постійна присутність запаху нечистот, яким просочені стіни, стеля і підлога квартири позивача спричиняли його сімї глибокі моральні та фізичні страждання. Кожен день, в тому числі і вночі позивач повинен був чергувати біля відра, в яке стікали нечистоти з верхнього поверху, з метою його своєчасного випорожнення, а що не потрапляло у відро, збирати ганчіркою у відро, і так протягом 11 місяців. Вказує, що у звязку з цими обставинами у нього змінився повсякденний ритм життя, він змушений шукати захисту його прав у всіх державних інстанціях, в судах, вивчати законодавчу базу, брати консультації у адвокатів і юристів, відвідувати судові засідання, доводити своє громадянське право. 04 лютого 2016 року померла дружина позивача по причині атеросклеротичний кардіосклероз. Позивач вважає, що по причині бездіяльності ВДВС, він та його дружина тривалий час постійно знаходились в стані стресу, що і погіршило стан здоровя його дружини. Розуміючи свою безвихідь, розуміючи безвідповідальне ставлення органів державної влади до його проблем і посадових обовязків, він та його дружина почували себе приниженими і безправними, що наносило їм великі душевні страждання і принижувало їх людську гідність як членів суспільства. У звязку із вказаним протіканням майно позивача пошкоджено. Згідно висновку судово-технічної експертизи вартість від залиття квартири склала 1984,98грн. Позивач просив суд стягнути на його користь з ВДВС 10000,00грн. моральної шкоди у звязку з неправомірною бездіяльністю державного виконавця а також компенсувати йому витрати на проїзд до суду згідно долучених підтверджуючих проїзних документів. У подальшому позивач збільшив свої позовні вимоги та просив додатково стягнути з ВДВС за відрив його від звичайних занять у звязку з неправомірною бездіяльністю державного виконавця 1378грн. за 2015 рік та 1378грн. за 2016 рік.

Відповідач по справі - Управління Державної казначейської служби України у м.Добропіллі Донецької області до суду свого представника не направило, надало письмову заяву про розгляду справи без їх участі.

Відповідач по справі ВДВС, в особі заступника начальника відділу ВДВС Добропільського МУЮ Донецької області ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності №112 від 18.03.2016року) направила суду письмові заперечення у яких просить суд відмовити у задоволенні позову по причині його необґрунтованості. У запереченнях ВДВС вказує на ту обставину, що ВДВС вчинив всі передбачені законом дії щодо виконання рішення. Також вказує про відсутність розрахунку моральної шкоди та доведеності факту погіршення здоровя позивача, не додано виписок з історії хвороби, довідок про перебування на стаціонарному лікуванні, чеків з аптеки про вартість медикаментів. Зауважує, що карта №124 хворого денного стаціонару позивача з 29.01.2015р. по 09.02.2015 року не має ніякого відношення до даної справи, оскільки виконавчий лист находився на виконанні з 07.07.2015 року, а довідка про смерть №55 ОСОБА_4А, (причина смерті атеросклеротичний коронарокардіосклероз) не підтверджена спеціалістом в галузі медицини, щодо наслідків виникнення даної хвороби та періоду її протікання, а публікація в соціальних мережах не є доказом по даній справі.

На підставі повідомлення про вступ прокурора у розгляд справи №05-90 від 3066вих 16 від 17.03.2016 року та ст.45 ЦПК України, судом, було допущено у справу прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_5

У свою чергу, прокурор надав суду свої письмові заперечення проти позову, у яких зазначив про незгоду з позовними вимогами по причині недоведеності причинного звязку між діями відповідачів та стверджуваною позивачем шкодою. Прокурор вказав, що звязок між погіршенням стану здоровя та діями державного виконавця не доведено. За твердженням самого позивача він хворіє на гіпертонію, має вік 57 років. Позивачем не доведено, що погіршення здоровя сталося саме внаслідок протікання каналізаційного стояка, а не через його вікові особливості організму або попередні хронічні захворювання. Як вбачається з інформації, отриманої від КЗ «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги» позивач перебуває на обліку «Д», з приводу гіпертонії, з 2005 року, також дружина позивача була інвалідом 3 групи з приводу «хронического вертебранного пояснично-кресцового радикулита, распространенного остеохондроза с компрессией переднего дуального пространства», перебувала на обліку з приводу ішемічної хвороби серця атеросклеротичного кардіосклерозу СН1 Гіпертонічна хвороба 2 ступеню ризик високий, післяопераційний гіпотеріоз. Прокурор вважає, що позивачем усупереч ст.ст.10,60 ЦПК України не доведено заподіяну шкоду та її причинний звязок з діями відповідачів, тому підстави для задоволення позову відсутні

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Відповідач ВДВС та прокурор під час розгляду справи проти позову заперечували, посилаючись на їх письмові заперечення щодо недоведеності нанесення моральної шкоди та необґрунтованості розміру її розрахунку.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2015 року, справа №227/870/15-ц у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про визнання бездіяльності субєкта господарювання неправомірною, визнання акту обстеження недійсним, зобовязання усунути причини аварійного протікання, відшкодування моральної шкоди, було відмовлено у повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17 червня 2015 року (далі Рішення суду) рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2015 року, справа №227/870/15-ц, було скасовано і позов ОСОБА_1 було задоволено частково, а саме: визнано бездіяльність ФОП ОСОБА_3 щодо не усунення причин протікання каналізаційного стояка в квартирі АДРЕСА_2 неправомірною; зобовязано ФОП ОСОБА_3 усунути причини протікання каналізаційного стояка у перекритті між поверхами на зєднанні чавуна та пластику квартир 4 та 8 в будинку 20 по вул.Московській в смт.Новодонецьке; стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 140,55грн. та судовий збір 243,60грн. в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання Рішення суду 07.07.2015р. було видано виконавчий лист №227/87/15-ц (далі виконавчий лист) про зобов'язання ФОП ОСОБА_3 усунути протікання каналізаційного стояка у перекритті між поверхами на з'єднанні чавуна та пластику квартир 4 та 8 в будинку 20 по вул.Московська в смт.Новодонецьке.

Виконавчий лист надійшов на виконання до ВДВС 07.07.2015 року, і згідно заяви позивача було відкрито виконавче провадження за №4807503 від 07.07.2015 року.

Постановою від 07 липня 2015 року, якою відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №227/87/15-ц від 07.07.2015р., було постановлено: боржнику добровільно виконати вимоги до 14.07.2015 року. При невиконанні у вказаний строк вимог державного виконавця виконати в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних із провадженням виконавчих дій.

Боржнику в порядку ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» від 29.07.15 вих.№7192, була направлена вимога із попередженням про відповідальність за ст.89 вказаного Закону.

Постановою від 05.08.2015р. на боржника ФОП ОСОБА_3 був накладений штраф за невиконання вимог державного виконавця.

13 серпня 2015 року державним виконавцем направлений запит боржнику відносно виконання рішення суду.

17 серпня 2015 року державним виконавцем за адресою стягувача складено акт про невиконання боржником рішення суду.

Постановою від 19.08.2015 на боржника ФОП ОСОБА_3 накладений подвійний штраф за невиконання вимог державного виконавця.

Державний виконавець, своєю постановою від 27 серпня 2015 року закінчив виконавче провадження №48075031 щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_3 усунути протікання каналізаційного стояка у перекритті між поверхами на з'єднанні чавуна та пластику квартир 4 та 8 в будинку 20 по вул.Московська в смт.Новодонецьке. Підставою закінчення провадження, згідно вказаної постанови є те,що державним виконавцем проведено всі виконавчі дії передбачені ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», направлено подання до Добропільського МВ УМВС України в Донецькій області про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, тому виконавче провадження закінчено на підставі п.11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду від 17.09.2015 року постанову від 27 серпня 2015 року про закінчення виконавчого провадження №48075031 визнано неправомірною та зобов'язано підновити виконавчі дії. Не погодившись з рішенням першої інстанції ВДВС було подано апеляційну скаргу, якою ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16.12.2015 року було відхилено і ухвалу Добропільського міськрайонного суду від 17.09.2015 року, залишено без змін.

Ухвала Апеляційною суду Донецької області від 16.12.2015 року набрала законної сили 16.12.2015 року та надійшла на адресу ВДВС 24.12.2015 року.

28.12.2015 року виконавче провадження на підставі ч.1 ст.51 ЗУ «Про виконавче провадження» постановою державного виконавця було відновлено. Вказану постанову було направлено сторонам виконавчого провадження та Добропільському міськрайонному суду за вих.№14310, оскільки виконавчий лист №227/87/15-ц від 07.07.2015р. надсилався до суду після закінчення виконавчого провадження.

Позивач не погодившись з відновленням провадження ВДВС подав до суду відповідну скаргу на дії державного виконавця. Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2016 року, справа №227/870/15-ц у задоволенні заяви позивача про поновлення строків звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця ВДВС Добропільського МУЮ ОСОБА_2 19.01.2016 року було відмовлено.

Заступник начальника ВДВС Добропільського МУЮ ОСОБА_2, листом №106 від 15.03.2016 року, направленим на імя голови Добропільського міськрайонного суду, повідомляв, що згідно п.4 ст.51 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган( посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобовязаний у тримісячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження предявити його до виконання до відповідного органу виконавчої служби. До теперішнього часу виконавчий лист №227/87/15-ц від 07.07.2015р. виданий Добропільським міськрайонним судом про зобов'язання ФОП ОСОБА_3 усунути протікання каналізаційного стояка у перекритті між поверхами на з'єднанні чавуна та пластику квартир 4 та 8 в будинку 20 по вул.Московська в смт.Новодонецьке. не надходив. Просив повідомити причини тривалого непредявлення вищевказаного виконавчого листа.

Надаючи юридичну оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1-4 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі Закон)(в редакції чинній на момент правовідносин) , після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

2.У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

3.У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Згідно ч.4 ст.51 Закону, у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Стаття 9 Закону передбачає, що сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

У відповідності до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п.5, п.9 своєї Постанови N4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі- Постанова), зокрема, п.5., що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Також, в п.9 вказаної Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.1, ч.2 ст.60 ЦПК України).

Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою (ч.4 ст.61 ЦПК України).

Як встановлено судом, і це не оспорюється сторонами у справі, ухвалою Добропільського міськрайонного суду від 17.09.2015 року постанову від 27 серпня 2015 року про закінчення виконавчого провадження №48075031 визнано неправомірною та зобов'язано підновити виконавчі дії, також визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Лашиної Ганни Володимирівни відносно реалізації всіх заходів, наданих законом, для організації виконання рішення суду.

Суд зазначає, що виконавче провадження №48075031 за виконавчим листом №227/87/15-ц від 07.07.2015р. виданим Добропільським міськрайонним судом про зобов'язання ФОП ОСОБА_3 усунути протікання каналізаційного стояка у перекритті між поверхами на з'єднанні чавуна та пластику квартир 4 та 8 в будинку 20 по вул.Московська в смт.Новодонецьке, триває з 07.07.2015 року (відкриття) до 27.08.2015 року (закінчення) та з 28.12.2015 року (поновлення провадження) і наразі не виконується по причині непредявлення вищевказаного виконавчого листа до ВДВС. Тобто, період виконавчого провадження складає не більше двох місяців, що є незначним часовим проміжком.

Між тим, позивачем в обґрунтування своїх вимог надано суду: довідку про причину смерті його дружини - ОСОБА_4, дата смерті 04.02.2016 року, причина: атеросклеротичний коронарокардіосклероз; свідоцтво про смерть ОСОБА_4 від 05 лютого 2016 року серії I-НО №933629; карту хворого денного стаціонару ОСОБА_1, початок лікування 29.08.85р. закінчення лікування 09.02.20154 року, діагноз: гіпертонічна хвороба 2ступеню, криза; довідку з Добропільського центру первинної медико-соціальної допомоги, амбулаторія №5 від 11.04.2014 року, про те що ОСОБА_1 звертався 21.02.2014 року до лікаря зі скаргами на головну біль та підвищений тиск, діагноз: гіпертонічна хвороба 2 ступеню; висновок Медичного діагностичного центру стосовно ОСОБА_4, про наявність у неї ознак атерокальциноза черевної аорти, подвздошних артерій; висновок терапевта від 21.07.2014 року відносно ОСОБА_4, діагноз:атеросклеротичний кардіосклероз, ст.1, гіпертонічна хвороба 2ст.

Вищевказані документи жодним чином не повязані з діями чи бездіяльністю ВДВС за період з 27.08.2015 по 28.12.2015 рік, а підтверджують лише хворобливий стан позивача та його дружини.

Окрім того, позивач в судовому засіданні сам підтвердив, що основою причиною його звернення до суду було протікання каналізаційного стояка у перекритті між поверхами на з'єднанні чавуна та пластику квартири 4 та 8 в будинку 20 по вул.Московська в смт.Новодонецьке, і конфлікт з власником квартири АДРЕСА_3, гр.ОСОБА_7 На підтвердження цього надав суду: висновок за заявою ОСОБА_4 від 27.08.2015 року, щодо вжиття заходів до сусідки із квартири №8 гр.ОСОБА_7, яка систематично заливає її квартиру фекаліями та різними нечистотами; висновок про розгляд повідомлення від 13.08.2015р. за заявою гр.ОСОБА_1 з проханням прийняти міри до мешканки кв.№8, по вул.Московській, п.Новодонецьк, яка регулярно підтоплює його квартиру; висновок за заявою гр.ОСОБА_1 від 27.07.2015року, щодо прийняття заходів до гр.ОСОБА_8, яка змінила каналізаційний стояк із за чого заливає квартиру гр.ОСОБА_1 нечистотами; висновок за заявою гр.ОСОБА_1 від 30.07.2015року щодо прийняття заходів до гр.ОСОБА_8, яка змінила каналізаційний стояк із за чого заливає квартиру гр.ОСОБА_1 О.І.; висновок за заявою гр.ОСОБА_1І .від 26.08.2015р. щодо вжиття заходів до сусідки із квартири №8 гр.ОСОБА_7 із квартири якої протікають нечистоти; висновок за заявою гр.ОСОБА_1 від 11.08.2015р. щодо вжиття заходів до сусідки із квартири гр.ОСОБА_7

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22.02.2016 року, справа №227/3986/15-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди 1984,98грн., моральної шкоди 1000,00грн., а також витрат повязаних з явкою позивача до суду та за проведення експертизи. Рішення набрало законної сили 04.03.2016 року. Тож витрати позивача, що повязані з протіканням каналізаційного стояка, у тому числі і моральна шкода присуджені за рішенням суду з гр.ОСОБА_7

Варто зауважити, що ухвалою Добропільського міськрайонного суду від 17.09.2015 року не визначено, в чому конкретно полягає бездіяльність державного виконавця та які дії він ще міг вчинити на виконання Рішення суду, адже вказане рішення боржник повинен був виконувати тільки особисто, що передбачено главою 7 Закону, яка має назву «Виконання рішень, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення», окрім того, висновком судової будівельно-технічної експертизи №664 від 29.12.2015р. за матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, окрім вартості ремонтно-відновлювальних робіт з затоплення квартири ОСОБА_1, що складає 1984,98грн., експертом, в п.3,4 висновку зазначено про неможливість встановити причину течі, оскільки зєднання чавунної і пластикової труби знаходиться в перекритті.

При даних обставинах, виникає правова невизначеність, що полягає в тому, що Рішення суду щодо «усунути причини протікання каналізаційного стояка у перекритті між поверхами» підлягає обовязковому виконанню, при тому, що висновок експертизи вказує на неможливість встановити причину течі. Тобто, підлягає усуненню причина протікання, яка не встановлена (невідома).

Суд наголошує, що в судовому засіданні позивач підтвердив факт відсутності протікання каналізаційного стояка, з невідомих йому причин, на час судового розгляду справи.

На думку суду, ВДВС вчинив максимально можливі дії, зокрема, що передбачені ст.75 Закону (двічі накладення штрафу, подання до органів про притягнення до кримінальної відповідальності боржника), щодо примушення ФОП ОСОБА_3 усунути протікання каналізаційного стояка.

Згідно розяснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N4 від 31.03.95р., зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Між тим, у порушення вимог ч.1, ч.2 ст.60 ЦПК України позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності моральної шкоди (душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку із бездіяльністю державного виконавця Лашиної Г.В.), наявності причинного звязку між шкодою і протиправним діянням відповідача (доказів того, що саме бездіяльність ВДВС призвела до душевних страждань позивача), розміру моральної шкоди (відсутній будь-який обґрунтований розрахунок розміру моральної шкоди ).

Як пояснив в судовому засіданні сам позивач у нього немає жодних медичних документів, які можуть підтвердити зміну його фізичного стану здоровя у період здійснення виконавчого провадження №48075031 за виконавчим листом №227/87/15-ц від 07.07.2015р.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області та Управління Державної казначейської служби України у м.Добропіллі Донецької області, про відшкодування моральної шкоди, і як наслідок, відмови у задоволенні позовних вимог гр.ОСОБА_1

На підставі викладеного, ст.23 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області та Управління Державної казначейської служби України у м.Добропіллі Донецької області, про відшкодування моральної шкоди, - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена 26 квітня 2016 року.

Повний текст рішення виготовлено 29 квітня 2016 року.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Хоменко Д.Є.