Ухвала суду № 57471560, 22.04.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/365/16

ун. № 759/4409/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Новик В.П.,

за участю секретаря: Мельник Ю.О.,

провівши підготовче судове засідання в залі Святошинського районного суду міста Києвау кримінальному провадженні № 22016101110000013 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України,

сторони кримінального провадження - прокурор: Сибіряков О.О., обвинувачена: ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України, з угодою про визнання винуватості, надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 24.03.2016.

У даному кримінальному провадженні 24.03.2016 укладено угоду про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури м. Києва Сибіряковим О.О. та обвинуваченою ОСОБА_1

В судовому засіданні прокурор та обвинувачена не оспорювали кваліфікації дій, узгодженого покарання і просили суд затвердити угоду і винести на підставі угоди вирок.

Обвинувачена ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні стверджувала, що повністю розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки невиконання угоди.

Вислухавши думку учасників провадження та дослідивши обвинувальний акт, угоду про визнання винуватості, суд приходить до висновку щодо необхідності відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення кримінального провадження прокурору на підставі п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України для продовження досудового розслідування, при цьому виходить із наступного.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, кримінальних правопорушень невеликої чи середньої тяжкості, тяжких кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно із положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України суд перед затвердженням угоди має перевірити на відповідність її вимогам чинного законодавства. Пунктами 1, 2 вказаної частини передбачений обов'язок суду відмовити у її затвердження у разі суперечності умов угоди вимогам цього Кодексу та/або закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 305, ч.2 ст.309, ч.3 ст. 309 КК України, які згідно ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжкі.

Даною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_1:

- за ч.1 ст. 305 КК України у виді 5 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 309 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 309 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі. Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

Тобто, сторони погодились на призначення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 305 та ч. 3 ст. 309 КК України однакового за видом і розміром покарання - у виді 5 років позбавлення волі.

Проте, зазначена в угоді міра покарання не відповідає вимогам Кримінального кодексу України, оскільки однакові за видом і розміром покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим не підлягають.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей (санкцій частин статей) КК України.

Таким чином, судом встановлено, що дана угода суперечить вимогам КК України, а тому дана угода відповідно до вимог ст. 474 КПК України не може бути затверджена судом, у зв'язку з чим кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України.

При цьому, слід роз'яснити, що згідно з частиною 8 ст. 474 КПК України повторне звернення з угодою у цьому кримінальному провадженні не допускається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 474, 370 - 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В затвердженні угоди між прокурором відділу прокуратури м. Києва Сибіряковим О.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22016101110000013 з одного боку, та обвинуваченою ОСОБА_1, з іншого боку, про визнання винуватості від 24.03.2016 року - відмовити.

Кримінальне провадження № 22016101110000013 відносно ОСОБА_1 повернути прокурору відділу прокуратури м. Києва Сибірякову О.О. для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Ухвала про відмову у затвердженні угоди оскарженню не підлягає.

Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що згідно з ч. 8 ст. 474 КПК України повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Суддя Новик В.П.