Ухвала суду № 57471343, 20.04.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18257/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київського квартирно-експлуатаційного управління про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2016 до суду надійшла вказана заява, у якій заявники, висуваючи вимогу до відповідача, просять суд встановити факт постійного проживання разом з ними ОСОБА_4 однією сім'єю за період часу з березня 2008 року по 24.01.2014 у будинку АДРЕСА_1

Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають справи, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, у порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Процесуальним законом ставиться низка вимог до форми та змісту заяв, які подаються до суду з метою реалізації вказаного права. Зокрема позовна заява, заява, згідно з ЦПК України, має містити правове обґрунтування вимог особи, яка звертається до суду.

У своїй спільній позовній заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись серед інших норм права на ст.ст. 109, 118, 119 ЦПК України (якими визначені загальні правила підсудності розгляду позовних заяв, пред'явлення позову та форма і зміст позовної заяви), просять суд встановити факт, що має юридичне значення - категорія справи окремого провадження. Одночасно, посилаючись на ст. 258 ЦПК України, заявники вказують про наявність спору між ними - як позивачами - та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням - відповідачем.

Частиною 1 ст. 234 ЦПК України надано визначення поняттю окремого провадження, що це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Саме до цього виду цивільного судочинства належить розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 234, ст. 256-259 ЦПК України), наприклад, про встановлення факту постійного проживання.

Справи позовного провадження характеризуються наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду. Позовне провадження є основним провадженням цивільного судочинства, правова природа якого визначається особливостями відповідних матеріальних правовідносин, що характеризуються рівністю суб'єктів, головною особливістю якого є наявність позову, тобто належно процесуально оформленої матеріально-правової вимоги позивача до відповідача про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що пред'являється через суд у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, заявникам необхідно уточнити вид цивільного судочинства, у порядку якого вони вважають за можливе розгляд справи судом, обравши для себе найбільш доцільний шлях захисту своїх прав та інтересів, у межах цивільного процесуального закону України, та змінити, відповідно до цього, свою (позовну) заяву, залучивши до розгляду відповідачів, третіх осіб, або заінтересовану особу, виклавши правове обґрунтування та вимоги, згідно з ст. 119 ЦПК України або ст. 258 цього Кодексу.

Зазначене є перешкодою для відкриття провадження у справі, тому судом застосовуються норма, передбачена ч. 1 ст. 121 цього Кодексу - заява залишається без руху, про що повідомляються заявники і їм надається строк для усунення недоліків. У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута заявникам.

Одночасно заявникам роз'яснюються положення ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якою встановлено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київського квартирно-експлуатаційного управління про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю - залишити без руху, надавши заявнику строк у 5 (п'ять) днів для усунення зазначених недоліків, який починає перебігати з дня отримання заявником ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвинова