Рішення № 57471138, 18.04.2016, Оболонський районний суд міста Києва

18.04.2016 Справа № 756/11534/15-ц

№756/11534/15-ц

№2/756/1375/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Тітова М.Ю.

за участю секретаря - Іванової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: Національний банк України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: Національний банк України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обгрунтовує наступним, а саме 02 листопада 2007 року між відповідачем з одного боку та ним з іншого боку було укладено договір про надання споживчого кредиту № 06-2144К-07 про отримання кредиту в сумі 100000,00 доларів США. У нього немає жодного документу (меморіального ордеру, заяви про видачу готівки, платіжного доручення, тощо), які б вказували про перехід права власності на 100000,00 доларів США. Він стверджує, що право власності на 100000,00 доларів США від банку до нього не перейшло, валютний рахунок на який ці 100000,00 доларів США б поступали на його ім'я не відкривався, заявки на конвертацію 100000,00 доларів США в грошову одиницю України він не подавав, заяви про перерахування цих коштів в оплату нерухомості не подавалась. Він та його представник надіслали запит від 18 серпня 2015 року, де просили надати наступну інформацію: 1.Повідомити чи подавалась заява на Міжбанківську валютну біржу від Відкритого акціонерного товариства «Банк Універсальний» від 02 листопада 2007 року конвертацію в сумі 100000,00 доларів США від заявника через Банк і купівлю української гривні; 2.Повідомити чи направлялась заявка від 02 листопада 2007 року про продаж на Міжбанківській валютній біржі в сумі 100000,00 доларів США позичальником через банк на купівлю української гривні; 2.1. Якщо направлялась заявка, про продаж на Міжбанківській валютній біржі валюти то просив вказати по якому курсу була проведена продаж валюти на гривню, яка була знята комісії і скільки коштів зараховано в гривні після продажі вказаної суми валюти; 2.2. Повідомити номер валютного рахунку на який банк зарахував 100000,00 доларів США кредитних коштів.; 2.3. Надати копії меморіальних ордерів (заяви про видачу готівки) та/або платіжних доручень на оплату 100000,00 доларів США - на споживчі цілі.; 3.Надати такі розрахунки: суму погашеного кредиту; сума нарахованих відсотків (комісії); сума сплачених відсотків (комісії); сума нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій; сальдо розрахунків на дату надання інформації; 4. Підтвердити повноваження особи, яка підписала генеральний договір про надання кредитних послуг № 06-2144К- 07 від 02 листопада 2007 року від імені банку. Відповіді на даний запит банк не надіслав.

Просив суд визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати відповідача надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 18 серпня 2015 року.

У судове засідання позивач не з'явився, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Від представника відповідача надійшли заперечення, в яких він просив у задоволенні позову відмовити.

Від представника третьої особи надійшла заява про вирішення справи відповідно до чинного законодавства України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

02.11.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» (правонаступником якого є відповідача) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06/2144К-07, за яким позивачу було надано у тимчасове користування грошові кошти в розмірі 100000 доларів США, термін кредиту - 240 місяців, дата погашення кредиту - 01.11.2027 року, процентна ставка - 13% річних.

Позивачем надано суду копію запиту на інформацію, який підписаний представником позивача, та копію фіскального чеку КМД УДППЗ «Укрпошта». Так, в своєму запиті представник позивача просив надати наступну інформацію, а саме:

18.08.2011 року позивач звернувся до відповідача із запитом щодо надання наступної інформації, а саме: повідомити чи передавались права кредитора по даному кредитному договору третім особам, якщо передавались, то направити правові підстави такої передачі; надати розрахунки суми погашеного кредиту, суми нарахованих відсотків (комісії), суми оплачених відсотків (комісії), суми нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій, сальдо розрахунків на дату надання інформації; надати положення (інструкцію) про кредитування, що діяла на дату спірного правочину; підтвердити повноваження особи, яка підписала кредитний договір №06-2144К-07 від 02 листопада 2007 року від імені банку; повідомити чи направлялась заявка 08 листопада 2007 року про продаж на Міжбанківській валютній біржі 100000 доларів США від позичальника через банк на купівлю української гривні, якщо заявка направлялась, то вказати по якому курсу було проведено продаж валюти на гривню, яка була знята комісія і скільки коштів зараховано в гривні після продажу вказаної суми валюти; повідомити номер валютного рахунку, на який банк зарахував 100000 доларів США, надати копії меморіальних ордерів (заяви про видачу готівки) та/або платіжних доручень на оплату 100000 доларів США на споживчі цілі.

Представником відповідача надана суду копія відповіді банку від 28.09.2015 року на адресу ОСОБА_2 , в якій з посиланням ст.ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, які затверджені постановою Правління БУ від 14.07.2006 року №267 повідомляється, що письмовій запит оформлений неналежним чином, а саме не підписаний безпосередньо позивачем, а інша інформація відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 21 Закону України «Про інформацію», внутрішньобанківського Порядку збереження відомостей, що становлять банківську таємницю та конфіденційну інформацію у ПАТ «Універсал Банк» - є інформацією з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про банки та банківську діяльність» клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію: відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан; перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку; перелік послуг, що надаються банком; ціну банківських послуг; іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг; щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про осіб, частки яких у Статутному капіталі банку перевищують 5 відсотків.

Згідно ст. 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

За змістом ч.ч.1, 3 ст. 21 цього ж Закону інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті б цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; коди, що використовуються банками для захисту інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 цього ж Закону банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 62 цього ж Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.

Відповідно до п.3.1 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених Постановою Правління Національного банку України №267 від 14.07.2006 року, письмовий запит та/або дозвіл клієнта про розкриття інформації, що містить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, складається за довільною формою. Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку має бути підписаний цією особою. Її підпис має бути засвідчений підписом керівника банку чи уповноваженою ним особою та відбитком печатки банку або нотаріально. Письмовий запит (дозвіл) юридичної особи - клієнта банку має бути підписаний керівником або вповноваженою ним особою та скріплений печаткою юридичної особи. Запит та/ або дозвіл клієнта може бути включений до договору про надання банківських послуг, що укладається між клієнтом і банком. У договорі також можуть бути визначені підстави та межі розкриття банком інформації, що становить банківську таємницю клієнта. На письмовий запит власника Інформації, що становить банківську таємницю або з його письмового дозволу, банк розкриває таку інформацію в обсязі, визначеному в письмовому запиті або дозволі.

Таким чином, зі змісту запиту вбачається, що він не відповідає вищезазначеним вимогам чинного законодавства. Зокрема, його підписано представником позивача за довіреністю, а не особисто позивачем з засвідченням підпису позивача керівником банку чи уповноваженою ним особою та відбитком печатки банку або нотаріально, а тому у банку не було підстав надавати запитувану інформацію.

Крім того, позивачем не надано суду належних доказів направлення вказаного запиту на адресу банку. Зокрема, з наданої позивачем копії фіскального чеку про оплату направлення рекомендованого листа неможливо встановити зміст рекомендованого листа, направлення якого оплачено, та адресу, на яку лист направлено. Також, доказів отримання банком запиту від 18 вересня 2015 року позивачем також не надано.

Аналогічно як і відповідачем не надано суду доказів направлення відповіді банку від 28.09.2015 року

З викладеного, керуючись ст.ст. 1-11, 60, 61, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: Національний банк України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: М.Ю. Тітов