Ухвала суду № 57469818, 29.04.2016, Млинівський районний суд Рівненської області

566/31/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2016 року смт. Млинів Рівненської області

Слідчий суддя Млинівського районного суду Феськов П.В.

при секретарі Мельничук Т.Ю.,

за участю: начальника слідчого відділення Млинівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Гутюка Т.С.

розглянувши клопотання начальника слідчого відділення Млинівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Гутюка Т.С. про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015180160000071 від 09.02.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 191 та ч. 2 ст. 358 КК України, погоджене прокурором начальником Млинівського відділу Дубенської місцевої прокуратури 28.04.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2016 року до слідчого судді Млинівського районного суду з клопотанням про арешт майна звернувся начальника слідчого відділення Млинівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Гутюка Т.С.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, заслухавши пояснення слідчого, суд вважає, що клопотання про накладання арешту на майно підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскацію у юридичної особи ядл забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За приписом частини 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна, зокрема повинні бути зазначені підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 171 КПК України у клопотанні не зазначено правову підставу для арешту майна з урахуванням вимог чинного кримінального процесуального закону на момент звернення з клопотанням.

В клопотанні слідчим вказано всі пункти ч.2 ст.170 КПК України без будь-яких обґрунтувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищезазначене, вважаю, що клопотання про арешт майна обґрунтовано лише формально, містить недоліки та недотримання норм кримінально-процесуального законодавства та не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, що є підставою для повернення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 117, 170-173, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника слідчого відділення Млинівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Гутюка Т.С. про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015180160000071 від 09.02.2015 року - повернути слідчому, встановивши строк в сімдесят дві години після отримання ухвали для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: П.В. Феськов