Ухвала суду № 57468307, 28.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/7001/15-ц Головуючий у І інстанції Селезньова Т. В.Провадження № 22-ц/780/1689/16 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 33 28.04.2016

УХВАЛА

Іменем України

28 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Олійника В.І.,

та секретаря Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з відповідачів 78 564 грн. в рахунок відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди, завданої пошкодженням її будинку внаслідок пожежі, обґрунтовуючи його тим, що 04 грудня 2014 року через необережне поводження з вогнем в господарчій будівлі по АДРЕСА_1, яка належить відповідачам, сталася пожежа, яка перекинулась на її частину будинку, через що внаслідок цієї пожежі її будинку було спричинено значних пошкоджень. Вказує, що у добровільному порядку відповідачі не хочуть відшкодувати їй зазнаних збитків, а тому змушена звернутися до суду із цим позовом за захистом її майнових прав.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_3 49 715 грн. у рахунок відшкодування майнової шкоди та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачкою не була доведена вина відповідачів у заподіянні шкоди її майну, а тому висновок суду про наявність підстав для стягнення з них зазначених коштів є безпідставним.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пожежа почалася з приміщення сараю, яке належить відповідачам, та те, що вони не довели відсутності їхньої вини у завданні майнової шкоди позивачці, то позовні вимоги про стягнення з відповідачів грошових коштів, з урахуванням їхнього майнового стану, підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_3 отримала у спадщину 3/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (а. с. 9).

На підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2008 року за ОСОБА_3 було визнано право власності на 2/10 частин житлового будинку, відповідних господарських споруд та будівель, що знаходяться за вищевказаною адресою в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 (а. с. 11-12).

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 у рівних частинах прийняли у дар від ОСОБА_8, ОСОБА_9 1/2 частку вищевказаного жилого будинку (а. с. 131).

З технічного паспорту на вказаний будинок вбачається, що власниками будинку в рівних частках є ОСОБА_3 (власниця 1/2 частки), ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (власники по 1/2 частки) (а. с. 14-20).

Згідно даних акту про пожежу від 05 грудня 2014 року, складеного комісією у складі інспектора групи ЗНС 5 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_10, постраждалих ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, встановлено, що пожежа виникла в господарчій будівлі по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, внаслідок чого було значно пошкоджено житловий будинок сторін. Акт підписаний всіма членами комісії, в тому числі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, разом з тим відповідачем ОСОБА_2 у акті було зауважено, що сума збитків завищена (а. с. 24). Аналогічні висновки містяться у висновку ДІМ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області підполковника міліції ОСОБА_12 від 10 грудня 2014 року про результати перевірки по факту пожежі, де вказано, що причиною горіння в приватній господарчій будівлі по АДРЕСА_1 стало необережне поводження з вогнем невстановленою особою. При розгляді даного повідомлення ознак кримінального правопорушення не було встановлено (а. с. 25-26).

З акту обстеження житлово-побутових умов від 24 січня 2015 року, складеного депутатом Броварської міської ради VІ скликання ОСОБА_13, вбачається, що згідно представлених документів, свідчень сусідів та огляду вказаного будинку підтверджується факт пожежі сараю в кінці 2014 року, внаслідок пожежі згорів сарай, що належав сусіду - власнику другої частини будинку - ОСОБА_2 Пожежею пошкоджено дерев'яну коробку, розташовану під покрівлею житлового будинку в частині, що належить ОСОБА_3, частину металевої покрівлі та два пластикові вікна ОСОБА_3 (а. с. 27)

Наявність аналогічних пошкоджень зафіксовано і в акті обстеження матеріально-побутових умов за зверненням доньки позивачки ОСОБА_14, до управління соцзахисту населення Броварської міськради від 05 січня 2015 року про матеріальну допомогу (а. с. 28-29).

З відповіді Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області від 15 грудня 2014 року на звернення ОСОБА_3 від 11 грудня 2014року вбачається, що за фактом звернення позивачки була проведена перевірка, в зібраних матеріалах якої не вбачається ознак кримінального правопорушення, також повідомлено, що причиною горіння в приватній господарчій будівлі стало необережне поводження з вогнем невстановленою особою. З приводу відшкодування збитків ОСОБА_3 рекомендовано звернутися до суду із відповідним позовом (а. с. 30).

Відповідно до висновку експерта від 02 березня 2015 року про матеріальні збитки від пожежі частини житлового будинку площею 76,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, вартість матеріальної шкоди завданої частині житлового будинку позивачки станом на 02 березня 2015 року становить 78 564грн. (а. с. 79-118).

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Умовами застосування цієї норми є завдання шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. Відсутність хоча б одного з елементів виключає цивільно-правову відповідальність.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України). Диспозиція наведеної норми у взаємозв'язку зі ст. 60 ЦПК України покладає на позивача обов'язок доказати факт заподіяння шкоди відповідачем та її розмір. Відсутність вини у заподіянні шкоди згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України має доводити відповідач (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 6-183цс14 від 03 грудня 2014 року).

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ЦПК України).

Факт завдання шкоди майну ОСОБА_3, що становить її частку у праві власності на будинок, відповідачами як власниками приміщення, яке стало джерелом пожежі, та розмір цієї шкоди суд встановив на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи, та належним чином оцінив докази за правилами ст. 212 ЦПК України, мотивував підстави прийняття та відхилення доказів, перевагу одних доказів над іншими, та, врахувавши майновий стан відповідачів відповідно до ст. 1193 ЦК України та відсутність заперечень позивачки щодо зменшення суми грошового відшкодування, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо відсутності його вини у виникненні пожежі зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди із висновками судів щодо їх оцінки і не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції. Крім того, посилання ОСОБА_2 на необґрунтованість розміру збитків, які встановлені у наданому позивачкою висновку експерта, колегія суддів знаходить безпідставними, оскільки відповідачами у порушення ст. 60 ЦПК України не було надано будь-яких інших розрахунків вартості шкоди як на обґрунтування своїх заперечень, а підстави вважати вказаний висновок експерта помилковим у апеляційного суду відсутні.

Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: