Рішення № 57465642, 25.04.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2016 р.Справа № 924/157/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Д, с. Кам'янка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства „Дживальдіс, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область

про витребування на користь позивача - Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група (код ЄДРПОУ 32813331, місцезнаходження: вул. Барикадна, будинок 5/7, місто Дніпропетровськ, 49000) у Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІАДА Д (код ЄДРПОУ 39323502, місцезнаходження 32300, Хмельницька область, Камянець-Подільський район, с. Кам'янка, вул. Вокзальна, буд. 2) майно, яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вулиця Гагаріна, 68 б та складається з: нежитлової будівлі виробничого цеху з прибудовою загальною площею 1069,8 кв.м.; нежитлової будівлі гаражу загальною площею 241,3 кв. м., прохідної „А загальною площею 95,8 кв.м., нежитлової будівлі котельні загальною площею 277,1 кв.м.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 адвокат згідно Ордеру №273696 від 11.02.2016р. (свідоцтво №4414 від 17.02.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №13 від 25.01.2016р.;

від третьої особи: ОСОБА_4 за довіреністю №10 від 25.01.2016р.

В засіданні суду 25.04.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, а саме: витребувати у ТОВ „ДІАДА Д (код ЄДРПОУ 39323502, місцезнаходження 32300, Хмельницька область, Камянець-Подільський район, с. Кам'янка, вул. Вокзальна, буд.2) на користь позивача - Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група (код ЄДРПОУ 32813331, місцезнаходження: вул. Барикадна, будинок 5/7, місто Дніпропетровськ, 49000) майно, яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вулиця Гагаріна, 68 б та складається з: нежитлової будівлі виробничого цеху з прибудовою загальною площею 1069,8 кв.м.; нежитлової будівлі гаражу загальною площею 241,3 кв. м., прохідної „А загальною площею 95,8 кв.м., нежитлової будівлі котельні загальною площею 277,1 кв.м.

В обґрунтування поданого позову, позивачем зазначено, що у провадженні господарського суду Хмельницької області перебувала справа №924/1096/14 за позовом ПП „Дживальдіс до ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група, третя особа ПП „Енергосистема про стягнення заборгованості за векселем.

Позивач вказує, що передумовою до заявлення позовних вимог у справі №924/1096/14 було укладення 01.06.2011р. між ПП „Енергосистема (постачальник) та ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група (покупець) договору поставки товару №1/06-11 з можливістю розрахунку за товар векселем, здійсненням переводу боргу.

На виконання своїх зобов'язань по договору поставки від 01.06.2011р., ПП „Енергосистема поставило, а ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група прийняло товар та видало на користь ПП „Енергосистема простий вексель АА №2329451 на суму 627 600,00 грн. зі строком платежу 02.06.2011 року.

12.07.2012 року ПП „Енергосистема відступило ПП „Дживальдіс право вимоги по договору поставки №1/06-11 від 01.06.2011р., про що сторонами укладено договір №12-07 та 19.07.2012 року підписано акт приймання-передачі простого векселю АА №2329451 на суму 627 600,00 грн.

За умовами договору №12-07 від 12.07.2012 року новий кредитор (ПП „Дживальдіс) отримало право замість первісного кредитора (ПП „Енергосистема) вимагати від боржника належного виконання своїх зобов'язань за основним договором, а саме: повернення фінансової заборгованості у сумі 627 600,00 грн.

03.06.2014р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за заявою та на прохання ПП „Дживальдіс було опротестовано вексель АА №2329451 від 01.06.2011р. про несплату в сумі 627 600 грн. проти ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група.

У зв'язку із неможливістю урегулювати спір у досудовому порядку, 30.07.2014р. ПП „Дживальдіс звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовними вимогами до ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група про стягнення заборгованості за простим векселем у розмірі 627 600,00 грн.

13.08.2014 року представниками позивача та відповідача в судовому засіданні подано спільну заяву про затвердження мирової угоди у справі на умовах, що відповідач (ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група) зобовязується передати у власність позивача (ПП „Дживальдіс) в рахунок повного погашення заборгованості, яка складає 640 152 грн. (сума за векселем та судові витрати) нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна буд. 68 б.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.08.2014 року було затверджено укладену між сторонами мирову угоду на умовах, визначених у тексті мирової угоди.

Одним із пунктів, затвердженої мирової угоди, зокрема було визначено, що відповідач (ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група) зобов'язується передати у власність позивача (ПП „Дживальдіс), а ПП „Дживальдіс, в рахунок повного погашення заборгованості що складає 640 152 грн., зобов'язується прийняти у власність: нежитлова будівля адмінбудинку пл. 169,8 кв.м. з прибудовою приміщення прохідної пл. 97.8 кв.м., нежитлова будівля виробничого цеху з прибудовою пл. 1069,8 кв.м., нежитлова будівля гаражу пл.241.3 кв.м., нежитлова будівля котельні пл. 277.7 кв.м, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна буд. 68 б та перебувають у власності ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Провадження по справі №924/1096/14 судом припинено на підставі п.7 ст.80 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.08.2014р. встановлено, що подана на затвердження суду мирова угода укладена сторонами в межах поданого позову, підписана уповноваженими особами і стосується лише прав та обов'язків сторін даного спору, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, остання підлягає затвердженню судом.

Наслідком затвердження даної мирової угоди стало те, що ПП „Дживальдіс на підставі вказаної ухвали суду зареєструвало своє право власності на виробничу базу, а в подальшому відчужило відповідачу у справі (ТОВ „ОСОБА_1 Д) на підставі договору купівлі-продажу від 05.08.2015р., який посвідчений приватним нотаріусом Камянець-Подільського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Проте, 03.02.2016р. Рівненський апеляційний господарський суд скасував ухвалу господарського суду Хмельницької області у справі №924/1096/14 як таку, що винесена із грубим порушенням норм процесуального права.

Таким чином, як вказує позивач, суд апеляційної інстанції підтвердив незаконність переходу права власності від позивача до третьої особи ПП „Дживальдіс, а відтак ПП „Дживальдіс не мало права відчужувати майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Д.

Таким чином, позивач із огляду на існуючу судову практику, позиції Верховного суду та норми цивільного законодавства, зазначає, що на сьогодні між позивачем та відповідачем нинішнім власником майна існують речово-правові відносини щодо права на спірне майно, то і способом захисту є відповідний цим правовідносинам речово-правовий - витребування майна (ст.ст.387, 388 ЦК України).

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, крім скасованої ухвали вибуття майна поза волею власника підтверджується наступним.

На момент затвердження мирової угоди директором ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група був ОСОБА_7, який одночасно являвся власником Приватного підприємства „Дживальдіс, що підтверджується витягами по даним підприємствами та іншими документами.

Саме директором була видана довіреність на представника ОСОБА_8, який підписав мирову угоду.

Аналізуючи довіреності на представників сторін, які містяться у матеріалах господарської справи на а.с.77,83, на думку позивача, вбачається наступне:

- У довіреності на представника ОСОБА_4, який діє від імені ПП „Дживальдіс не зазначено дату її видачі, відтак дана довіреність відповідно до ч. 3 ст. 246 ЦК України є нікчемною.

- У довіреності на представника ОСОБА_9, який діє від імені ДП „ХФПГ також не зазначена дата її видачі, відтак і дана довіреність є нікчемною.

Як зазначає позивач, саме дані представники підписали мирову угоду від 12.08.2014 року на підставі нікчемних довіреностей.

Крім того, відповідно до статуту ДП „ХФПГ, власником компанії є юридична особа - Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії - приватна компанія з обмеженою відповідальністю „Філл Трейд Лімітед.

Відповідно до статті 14 Розділу IV Статуту, в редакції, яка діяла на момент затвердження мирової угоди було визначено, що поточне керівництво діяльністю Підприємства здійснює Генеральний директор, однак підпункт л ч.4 ст.14 Статуту визначає, що Генеральний директор „погоджує відчуження основних засобів, що відображені на балансі Підприємства з Власником.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Позивач при цьому зазначає, що власник підприємства не приймав жодних рішень щодо можливості відчуження основних засобів підприємства, відтак директор, видаючи таку довіреність, а представник укладаючи мирову угоду діяв з перевищенням повноважень.

Відтак, майно фактично вибуло поза волею власника, адже його представники діяли з перевищенням повноважень всупереч інтересам власника майна.

Позивач також зазначає, що не можна вважати також, що юридична особа прийняла правочин, оскільки підприємством вживались заходи щодо оскарження вищевказаної ухвали суду.

А тому, враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та витребувати на його користь майно, яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт Нова Ушиця, вулиця Гагаріна, 68 б, та складається із: нежитлової будівлі виробничого цеху з прибудовою загальною площею 1069,8 кв.м.; нежитлової будівлі гаражу загальною площею 241,3 кв. м., прохідної „А загальною площею 95,8 кв.м., нежитлової будівлі котельні загальною площею 277,1 кв.м.

Відповідач у направленому відзиві на позов за вих.№11/17 від 02.03.2016р. вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, із таких підстав. ОСОБА_10 із ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

05.08.2015р. на підставі оплатного договору купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_6М, ТОВ „ДІАДА Д набуло право власності на нерухоме майно: нежитлової будівлі адмінбудинку пл. 169,8 кв.м. з прибудовою приміщення прохідної пл. 97.8 кв.м., нежитлову будівлю виробничого цеху з прибудовою пл. 1069,8 кв.м., нежитлову будівлю гаражу пл.241,3 кв.м., нежитлову будівлю котельні пл. 277.7 кв.м., що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна буд. 68 б, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, яке було зареєстровано на підставі ч.1 ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (що діяв на момент правовідносин).

Під час оформлення договору купівлі-продажу від 05.08.2015р. були дотримані всі вимоги передбаченні ст.203 ЦК України, а саме: сторони мали необхідний обсяг цивільних прав, правочин вчинений вільно з реальним настанням прав та обов'язків, за вільного волевиявлення сторін.

ОСОБА_10 витягу із реєстру №453696588233 від 05.08.2015р. єдиним власником нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна буд. 68 б, було ПП „Дживальдіс.

Як вбачається із вище вказаного витягу станом на 05.08.2015р. були відсутні будь-які договірні чи судові обтяження на нерухоме майно.

Як вказує відповідач, лише після отримання позовної заяви позивача (лютий 2016 року), ТОВ „ОСОБА_1 Д дізналося про судові спори між позивачем та третьою особою.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.08.2014р. у справі №924/1096/14 затверджено мирову угоду, укладену між ПП „Дживальдіс та ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група. Провадження у справі №924/1096/14 припинено на підставі п.7 ст.80 ГПК України.

З аналізу вище вказаної ухвали від 13.08.2014 року, вбачається, що станом на день укладення договору (05.08.2015р.) остання у відповідності до ст.ст. 85, 93 ГПК уже як 12 місяців набрала законної сили, а провадження припинено на підставі п.7 ст.80 ГПК України.

Відповідач при цьому зазначає, що з огляду на вище сказане, ПП „Дживальдіс у відповідності до статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції 2015 року) правомірно здійснив державну реєстрацію прав, на підставі ухвали господарського суду Хмельницької області від 13.08.2014 року, що набрала законної сили.

ОСОБА_10 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Пункт 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №5 „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав визначає, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Під час оформлення договору купівлі-продажу (05.08.2015р.), позивач мав усі правовстановлюючі документи на нерухоме майно, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна буд. 68 б., що в подальшому були передані ТОВ „ОСОБА_1 Д.

Таким чином, 05.08.2015 року ТОВ „ОСОБА_1 Д набула права власності на нерухоме майно у законного власника ПП „Дживальдіс, що підтверджується відповідним витягом з реєстру та наявності у останнього всіх правовстановлюючих документів на майно.

За таких обставин у ТОВ „ОСОБА_1 Д були відсутні підстави для сумніву, що ПП „Дживальдіс, не мало права відчужувати нежитлові будівлі за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна буд. 68 б.

Відповідач вказує, що з огляду на наведене, ТОВ „ОСОБА_1 Д є добросовісним набувачем спірного майна та може набути право власності з огляду на приписи ст.330 ЦК України.

Зі змісту ст.12 ЦК України добросовісність набувача призюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Правомірність та добросовісність набуття права власності на майно, може бути поставлено під сумнів виключно через обізнаність набувача про відсутність у відчужувача прав на таке відчуження та внаслідок можливості витребування у набувача майна.

Відповідач також зазначає, що не зрозумілим залишаються позовні вимоги позивача до ТОВ „ОСОБА_1 Д, оскільки до відносин позивача та третьої особи товариство не має жодного відношення, нерухоме майно придбане у відповідності до норм ЦК України. В матеріалах справи відсутні будь-які посилання на протиправну поведінку ТОВ „ОСОБА_1 Д.

Також відповідач вказує, що у позовній заяві відсутні будь-які посилання на докази щодо вибуття майна не із волі позивача, або іншим шляхом, в матеріалах справи наявні тільки посилання на судову справу №924/1096/14, що не дає підстав вважати відчуження майна позивача без його волі.

При цьому, відповідач зазначає, що скасування ухвали господарського суду Хмельницької області від 13.08.2014р. про затвердження мирової угоди є процесуальною дією апеляційної інстанції, і жодним чином не заперечує (не скасовує) факт волевиявлення сторін під час підписання мирової угоди та подання на розгляд суду.

Суд має встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника або особи, якій він передав його у володіння, за наявності на це згоди законного розпорядника такого майна (постанова Верховного Суду України від 12.02.2013 року у справі № 3-3гс13).

Оскільки ТОВ „ОСОБА_1 Д є добросовісним набувачем спірного майна, то як вказує відповідач, будівлі вибули з володіння ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група за її волею, то відповідно до положень статті 388 ЦК України це майно не може бути витребуване у ТОВ „ДІАДА Д, яке набуло право власності на спірні будівлі відповідно до статті 330 ЦК України.

Враховуючи вище викладене, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа у поданих суду письмових поясненнях (запереченнях) щодо поданого позову за вих.№2/03 від 02.03.2016р. зазначає, що не погоджується із позовними вимогами із таких підстав.

Так, 31.07.2014р. ухвалою господарського суду Хмельницької області було порушено провадження №924/1096/14 за позовом Приватного підприємства „Дживальдіс до ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група про стягнення 627 600,00 грн. боргу за векселем АА2329451 від 01.06.2011р. за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство „Енергосистема.

13.08.2014р. ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі №924/1096/14 затверджено мирову угоду, укладену між ПП „Дживальдіс та ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група. Провадження у справі №924/1096/14 припинено на підставі п.7 ст.80 ГПК України.

05.08.2015 року (тобто через рік з моменту набрання ухвалою законної сили) на підставі оплатного договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6, ПП „Дживальдіс були відчужені нежитловові будівлі, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна буд. 68 б.

Третя особа зазначає, що 30.12.2015р., тобто через півтора року ПП „Енергосистема, безпідставно, звернулася до апеляційного суду із скаргою на ухвалу господарського суду у справі №924/1096/14 із клопотанням про поновлення строку для подання апеляційної скарги.

Як вказує 3-я особа, 19.01.2016р. Рівненський апеляційний господарський суд із порушенням норм процесуального права постановив ухвалу про поновлення строку на апеляційне оскарження. 03.02.2016р. постановою Рівненського апеляційного господарського суду по справі №924/1096/14 було скасовано ухвалу від 13.08.2014р. господарського суду Хмельницької області, а справу направлено на новий розгляд.

ПП „Дживальдіс не погоджуючись з вказаною постановою, звернулося до Вищого господарського суду України з відповідною касаційною скаргою.

Третя особа також зазначає, що 15.08.2014р., актом прийому-передачі документів №55, директором ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група було передано правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна буд. 68 б.

При цьому третя особа звертає увагу на те, що 28.05.2014р. ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група у відповіді на лист ПП „Дживальдіс від 22.05.2014 року повідомив, що протягом трьох років фактично не здійснює фінансово-господарську діяльність та не має можливості оплатити вищевказаний вексель через відсутність грошових коштів.

Таким чином, у зв'язку із неможливістю належного виконання грошового зобов'язання, з метою мирного врегулювання спору, сторони домовились про добровільне погашення заборгованості шляхом передачі майна, що це є лише способом виконання зобов'язання та те, що ПП „Дживальдіс не заперечує проти такого способу виконання зобов'язання.

Третя особа вказує, що згідно правової позиції Вищого господарського суду, від 02.03.2012 року у справі 37/200-10 (н.р.29/12-10), передача майна, яка передбачена умовами мирової угоди - є лише способом виконання зобов'язань.

ОСОБА_11 вказаного випливає, що на момент укладення між сторонами мирової угоди (13.08.2015 року) не існувало спору щодо майна, яке ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група добровільно зобов'язався передати ПП „Дживальдіс в рахунок заборгованості.

З огляду на наведене, третя особа зазначає, що ТОВ „ДІАДА Д є добросовісним набувачем будівель, що вибули з володіння ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група за її волею, то відповідно до положень статті 388 ЦК України це майно не може бути витребуване у ТОВ „ДІАДА Д, яке набуло право власності на спірні будівлі відповідно до статті 330 ЦК України.

За таких обставин, третя особа не погоджується із позовними вимогами та вважає їх безпідставними.

Представник позивача в засідання суду 25.04.2016р. прибув, позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позовних вимог. Також, представник позивача не погоджується із клопотаннями відповідача та третьої особи про витребування додаткових доказів, які подані в судовому засіданні 25.04.2016р., оскільки вважає, що такі докази знаходяться в матеріалах справи і представники вправі знайомитись із ними. Також представник позивача стверджує, що докази, про необхідність витребування яких вказує відповідач та третя особа, не можуть вплинути на вирішення справи та лише затягнуть її вирішення по суті.

Представник відповідача в засідання суду 25.04.2016р. прибув та подав суду письмове клопотання, відповідно до якого просить суд витребувати у ПП „Дживальдіс та від ДП з ІІ „Хмельницька фінансово-промислова група наступні докази: мирову угоду укладену між ПП „Дживальдіс чи ДП з ІІ „Хмельницька фінансово-промислова група, акт приймання передачі від ДП з ІІ „Хмельницька фінансово-промислова група до ПП „Дживальдіс від 18.08.2014р.

При цьому, відповідач просить суд оглянути текст мирової угоди, довіреності, виписані ДП з ІІ „Хмельницька фінансово-промислова група ОСОБА_1 та ПП „Дживальдіс ОСОБА_4 та інші документи, що підтверджують повноваження сторін в місці їх знаходження, а саме в матеріалах господарської справи № 924/1096/14, яка розглядається господарським судом Хмельницької області.

Крім того, відповідач просить суд витребувати у УМВСУ у Хмельницькій області витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12015240190000162 від 03.06.2015р., яке розслідується слідчим управлінням СУ УМВСУ у Хмельницькій області щодо підробки документів ПП „Енергосистема.

Додатково, відповідач надав суду письмовий відзив від 25.04.2016р., згідно якого просить суд врахувати, що позивач безпідставно намагається створити враження, що майно вибуло виключно за рішенням суду, і відповідно поза волею власника - ДП з ІІ „Хмельницька фінансово-промислова група, внаслідок чого ПП „Дживальдіс не мало право його відчужувати, однак такі твердження не відповідають дійсності, оскільки майно передано ПП „Дживальдіс не за рішенням суду, а на підставі мирової угоди, яка лише затверджена господарським судом.

Вказує, що ст.216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

За таких обставин, взагалі не має підстав заявляти позов за відповідно до ст.388 ЦК України, а якщо позивач вважає, що при укладенні мирової угоди порушені його права, то наслідками її скасування може бути застосовано інший спосіб захисту - двостороння реституція.

Захистити своє право позивач має можливість і під час розгляду відновленої господарської справи №924/1096/14 про стягнення з ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група на користь ПП „Дживальдіс боргу в сумі 627 600,00 грн., наявність боргу ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група в сумі 627 600,00 грн. перед ПП „Дживальдіс і є гарантією відшкодування вартості майна.

Вказує, що позивач не надав доказів, що майно належить йому, тому, на думку відповідача, не має права на його повернення.

В пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №5 „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав вказано, що відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Зазначає, що факт знаходження майна на балансі особи сам по собі не є доказом права власності чи законного володіння, однак навіть доказів знаходження майна на балансі ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група не надано.

Стверджує, що позивач не надав жодного доказу, яким би підтверджував право власності; не надано жодних оригіналів (чи навіть копій) документів щодо джерела походження даного майна, підстав виникнення права власності, його реєстрації та розпорядження ним хоча б певний час на законних підставах. Єдиним аргументом та доказом позивача є факт передачі майна ПП „Дживальдіс в оплату свого боргу.

На виконання ухвал суду у цій справі від 18.03.2016р., 01.04.2016р. жодних доказів придбання майна позивач не надав, а в представив суду лише дублікат свідоцтва виданий 15.03.2016 року. Ненадання оригіналів документів (чи хоча б копій) на підставі яких виникло право власності на майно свідчить про відсутність доказів законності набуття майна, а відповідно про безпідставність позову, та відсутність права витребувати майно у добросовісного набувача.

Вказує, що твердження позивача про вибуття майна поза його волею не відповідає дійсності, у зв'язку із чим відсутні підстави для його витребування в порядку п.3 ч.1 ст.388 ЦК України.

Положення ч.1 ст.388 ЦК України, передбачає вичерпний перелік підстав витребування майна від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідач вказує, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016р., якою лише скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13.08.2014р. про затвердження мирової угоди, ще не свідчить автоматично про відсутність волі власника на укладення угоди та передачу майна.

В постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №5 „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав вказано, що відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

ОСОБА_10 ч.3 ст.26 ЦК України передбачено, що недійсність правочину, на виконання якого передано майно, сама по собі не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі. При цьому суд має встановити, чи була воля власника на передачу права володіння іншій особі.

На підтвердження зазначеного, відповідач надав суду наступні докази: копію договору купівлі-продажу від 05.08.2015р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 між ІШ „Дживальдіс та ТОВ „ОСОБА_1 Д, копію акту приймання-передачі від ПП „Дживальдіс до ТОВ „ОСОБА_1 Д від 07.08.2015р., копії витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №41810488, 41809604, № 418109669, №41810026 від 05.08.2015р., копія платіжного доручення №126 від 17.08.2015р. про оплату ТОВ „ОСОБА_1 Д майна, рішення від 07.04.2015р. Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ (копія), рішення апеляційного суду Дніпропетровській області від 11.04.2016р., ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2015р (копія).

Подані докази оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи в засідання суду 25.04.2016р. прибув, із позовними вимогами не погодився та надав суду письмове клопотання від 25.04.2016р., відповідно до якого просить витребувати у ПП „ОСОБА_12А. у м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, 18 а оф.528 передані ОСОБА_7 на зберігання наказу про призначення директора ПАК „ФІЛЛ ТРЕЙД ЛІМІТЕД, контракт з генеральним директором ДП з ІІ „Хмельницька фінансово-промислова група, довіреність ПАК „ФІЛЛ ТРЕЙД ЛІМІТЕД, журнал вхідної документації за 2014 рік.

Також, третя особа також просить суд витребувати у компанії ПАК „ФІЛЛ ТРЕЙД ЛІМІТЕД, а саме: накази про призначення директорів ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група за період 01.01.2010 року по теперішній час, контракти з генеральними директорами ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група за період 01.01.2010 року по теперішній час, довіреності, які видавались ПАК „ФІЛЛ ТРЕЙД ЛІМІТЕД, директорам ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група за період 01.01.2010 року по теперішній час.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про витребування додаткових доказів третя особа посилається на те, що 13.08.2014 року у справі №924/1096/14 господарським судом Хмельницької області затверджено мирову угоду, укладену між ПП „Дживальдіс та ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група, на виконання якої було складено акти прийму-передачі майна на нерухомі будівлі.

Таким чином, вказує, що процес відчуження майна ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група було почато 02.06.2010р. директором підприємства ОСОБА_13, а закінчено 18.08.2014р. директором ОСОБА_7 Звертає увагу на те, що за період 2010-2015р.р. було змінено п'ять директорів ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група.

Таким чином, тертя особа вважає, що для розгляду даної справи має значення дослідження повноважень представник ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група ОСОБА_1 та генерального директора ОСОБА_7 на вчинення правочину щодо відчуження майна ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Хмельницька фінансово-промислова група, м. Дніпропетровськ як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно ОСОБА_10 із ЄДР від 10.02.2016р. №100063383, є самостійним господарюючий субєкт, що володіє правами юридичної особи і здійснює юридичну, виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою отримання прибутку (ст.1 Статуту ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група від 22.04.2015р.).

Приватне підприємство „Дживальдіс, м. Кам`янець-Подільський як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно із Витягом із ЄДР від 13.08.2014р. №1000606803.

ОСОБА_10 наявного в матеріалах справи Свідоцтва про право власності від 09.07.2004р. №155284 серія НВС (дублікат, що має силу оригіналу) слідує, що Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група належить на праві власності майно, яке складається із виробничої бази, яке знаходиться за адресою: смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 68, Хмельницька область.

Вказане свідоцтво видане державним нотаріусом Новоушицької державної нотаріальної контори від 09.07.2004р., зареєстроване в реєстрі №965 на підставі ОСОБА_11 про проведення торгів (затверджений відділом ДВС Новоушицького райуправління юстиції від 07.07.2004р.).

ОСОБА_11 про проведення торгів від 07.07.2004р. (затверджений відділом ДВС Новоушицького райуправління юстиції від 07.07.2004р.) вбачається що переможцем торгів, згідно протоколу №77 від 21.06.2004 року, які відбулися в смт. Нова Ушиця вул. Українська, 28, по реалізації майна, яке належало ВАТ „Новоушицький маслозавод стало ДП з II „Хмельницька фінансово-промислова група, якою було сплачено всю суму продажної ціни в розмірі 390 000,00 грн. ОСОБА_4 придбаного на торгах, зокрема, були і обєкти нерухомості (виробнича база), що знаходиться за адресою вул. Гагаріна, 68, смт. Нова Ушиця, Хмельницької обл. в складі:

1 Адміністративна будівля, двухповерхова ( перший поверх - 70,6 м. кв., другий поверх - 99,2 м. кв.) розмір - 23,7 м. кв. х 5,20м. кв. фундаменти - блочні, стіни - цегляні, перекриття-залізобетонне, покриття - шиферне, підлога - плитка, лінолеум, вікна, двері дерев'яні, опалення - централізоване, електроосвітлення - загальна площа - 169,8 м. кв.

2. Невиробнича будівля (гараж, сауна, майстерня), фундаменти - бетонні стрічкові, стіни-цегляні, перекриття - залізобетонне збірне, покриття - шиферне, підлога - плитка, бетонна, вікна, двері деревяні, металеві, опалення - централізоване, електроосвітлення, водопровід, каналізація, загальною площею - 241,3 м. кв.

3. Виробничий цех, фундаменти - стрічкові, стіни - цегляні, перекриття - залізобетонне збірне, покриття - шиферне, підлога - цементна, плитка, бетонна, вікна, двері - деревяні, опалення - централізоване, електроосвітлення, каналізація, водопровід, загальною площею - 1069,8 м.кв.

4. Котельня - одноповерхове приміщення, фундаменти - стрічкові, стіни - цегляні, перекриття залізобетонне збірне, покриття - шиферне, підлога - цементна, бетонна, вікна, двері - деревяні, опалення - централізоване, електроосвітлення, каналізація, водопровід, загальною площею-277,7 м. кв., Загальна площа обєкта - 1758,6 м.кв. Загальна вартість обєктів нерухомості -184 949 грн.

Вказані обєкти нерухомості належали ТОВ „Новоушицький маслозавод на підставі свідоцтва про право власності на виробничу базу, виданого на підставі рішення виконкому Новоушицької селищної ради № 37 від 28.08.2002 року та зареєстровано в Новоушицькому госпрозрахунковому архітектурно планувальному бюро за № 1-108 від 10.08.2002 року.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.06.2006р. у справі №11/2713 задоволено позов ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новоушицький молокозавод смт. Нова Ушиця про визнання права власності на майно. Визнано за Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5 (код ЄДРПОУ 32813331) право власності на наступні обєкти нерухомості: приміщення прохідної, загальною площею 97, 8 кв. м.; комплекс очисних споруд; приміщення вбиральні; башта „Рожновського, що знаходяться в смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 68.

ОСОБА_11 матеріалів справи даної справи слідує та встановлено ході вирішення справи №924/1096/14, що 01.06.2011 року ДП з іноземними інвестиціями Хмельницька фінансово-промислова група видано на користь ПП „Енергосистема простий вексель АА № 2329451 на суму 627 600,00 грн. зі строком платежу 02.06.2014 року.

19.07.2012р. зазначений простий вексель передано ПП „Дживальдіс, про що свідчить напис на звороті векселя „платити наказу ПП „Дживальдіс, підписаний директором ОСОБА_14 та скріплений печаткою ПП „Енергосистема.

22.05.2014р. ПП „Дживальдіс як векселедержатель звернувся до векселедавця ДП з іноземними інвестиціями Хмельницька фінансово-промислова група з вимогою про оплату заборгованості за векселем АА № 2329451 на загальну суму 627 600,00 грн.

28.05.2014р. відповідач ДП з іноземними інвестиціями Хмельницька фінансово-промислова група у відповіді на лист від 22.05.2014 року повідомив, що протягом трьох років фактично не здійснює фінансово-господарську діяльність та не має можливості оплатити вищевказаний вексель через відсутність грошових коштів.

03.06.2014 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за заявою ПП „Дживальдіс було опротестовано вексель АА № 2329451 від 01.06.2011р. про несплату коштів в сумі 627 600,00 грн. проти векселедавця ДП з іноземними інвестиціями Хмельницька фінансово-промислова група .

В липні 2014 року Приватне підприємство Дживальдіс звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Хмельницька фінансово-промислова група про стягнення 627 600,00 грн. боргу за векселем АА2329451 від 01.06.2011 року.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.08.2014 року у справі №924/1096/14 було затверджено мирову угоду, укладену між ПП Дживальдіс та ДП з іноземними інвестиціями Хмельницька фінансово-промислова група, а провадження у справі №924/1096/14 за позовом ПП „Дживальдіс до ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група про стягнення 627 600,00 грн. боргу за векселем АА2329451 від 01.06.2011р. припинено на підставі п.7 ст.80 ГПК України.

Відповідно до п.3 мировою угоди було встановлено, що відповідач (ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група) зобов'язується передати у власність позивача (ПП „Дживальдіс), а ПП „Дживальдіс в рахунок повного погашення заборгованості що складає 640 152 грн., зобов'язується прийняти у власність: нежитлова будівля адмінбудинку площею 169,8 кв.м. з прибудовою приміщення прохідної площею 97,8 кв.м., нежитлова будівля виробничого цеху з прибудовою площею 1069,8 кв.м., нежитлова будівля гаражу площею 241,3 кв.м., нежитлова будівля котельні площею 277,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна буд. 68 б, та перебувають у власності ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

ОСОБА_10 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно/Реєстру прав власності на нерухоме майно/ №453696588233 від 05.08.2015р. зареєстровано, що власником нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Хмельницька область Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, будинок 68 б (нежитлова будівля адмінбудинку площею 169,8 кв.м. з прибудовою приміщення прохідної площею 97,8 кв.м., нежитлова будівля виробничого цеху з прибудовою площею 1069,8 кв.м., нежитлова будівля гаражу площею 241,3 кв.м., нежитлова будівля котельні площею 277,7 кв.м.), є Приватне підприємство „Дживальдіс.

05.08.2015р на підставі Договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 вбачається, що ТОВ „ДІАДА Д набуло право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю адмінбудинку пл. 169.8 кв.м. з прибудовою приміщення прохідної пл. 97,8 кв.м., нежитлову будівлю виробничого цеху з прибудовою пл. 1069,8 кв.м. нежитлову будівлю гаражу пл.241,3 кв.м., нежитлову будівлю котельні пл. 277,7 кв.м, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна буд. 68 б., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, та було зареєстровано на підставі ч.1 ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, третя особа ПП Енергосистема звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського Хмельницької області від 13.08.2014 року у справі № 924/1096/14 та передати справу на розгляд господарського суду Хмельницької області для вирішення по суті.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016р. (залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016р.) ухвала господарського суду Хмельницької області від 13.08.2014 року у справі №924/1096/14 про затвердження мирової угоди була скасована із направленням господарської справи до місцевого суду для розгляду по суті.

Вважаючи своє право власності порушеним, позивач звернувся до суду із позовом про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІАДА Д майно, яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вулиця Гагаріна, 68 б та складається з: нежитлової будівлі виробничого цеху з прибудовою загальною площею 1069,8 кв.м.; нежитлової будівлі гаражу загальною площею 241,3 кв. м., прохідної „А загальною площею 95,8 кв.м., нежитлової будівлі котельні загальною площею 277,1 кв.м.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке:

Частиною 4 статті 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі субєкти права власності рівні перед законом.

В силу ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 321 ЦК України встановлено принципи непорушності права власності. Відповідно до цієї норми, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до Конституції України, статей 386, 387 ЦК України держава забезпечує захист права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, із чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

ОСОБА_11 матеріалів справи слідує, що позивач, звертаючись із даним позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння в порядку ст.ст.387, 388 ЦК України, вказує про позбавлення останнього права власності на нерухомість, яке відбулось внаслідок затвердження мирової угоди згідно ухвали суду від 13.08.2014р., відповідно до якої ПП „Дживальдіс зареєструвало своє право власності на виробничу базу за адресою: смт. Нова Ушиця, вулиця Гагаріна, 68 б, та в подальшому здійснило продаж зазначеного нерухомого майна ТОВ „ОСОБА_1 Д відповідно до договору купівлі-продажу від 05.08.2015р.

Судом встановлено, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016р. (залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016р.) ухвала господарського суду Хмельницької області від 13.08.2014 року у справі №924/1096/14 про затвердження мирової угоди була скасована із направленням господарської справи до місцевого суду для розгляду по суті.

При цьому, суд апеляційної інстанції у постанові від 03.02.2016р. по справі № №924/1096/14 (з яким погодився і ВГСУ у постанові від 13.04.2016р.) дійшов висновку про те, що згідно ч.3 ст.78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обовязків сторін щодо предмету позову. Предметом позову є спосіб захисту порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Пунктом 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. №18 розяснено, що умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

Нормами ст.330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

ОСОБА_10 із приписами ч.1 ст.388 цього ж кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, у відповідності до вимог статей 330, 388, 658 ЦК України право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника не набувається, у тому числі і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується, і не припиняється із втратою ним цього майна.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема і від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України.

Судом приймаються до уваги правові позиції, висловлені Верховним Судом України у постанові від 29.04.2015р. по справі № 3-62гс15, відповідно до яких: „у разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Аналогічну праву позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 11.12.2012 року у справі № 65гс12.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у постанові від 02.09.2015р по справі №6-1168цс15 встановлено таке: „відповідно до частини третьої статті 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що майно, яке вибуло із володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, і це судове рішення в подальшому було скасоване, то майно вважається таким, що вибуло із володіння власника поза його волею.

Судом встановлено, що майно, яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вулиця Гагаріна, 68 б, фактично вибуло із володіння власника (ДП з ІІ „Хмельницька фінансово-промислова група, м. Дніпропетровськ) поза його волею, та в подальшому було відчужено за договором купівлі-продажу, укладеним із іншим покупцем та без участі та згоди дійсного власника позивача.

При цьому, укладання таких угод не припиняє право власності позивача, а тому в момент їх укладання і до теперішнього часу саме він залишається власником цього майна і має право на його витребування із чужого незаконного володіння.

Також слід зазначити, що не є перешкодою для витребування майна власником і та обставина, що під час перепродажу спірного майна набувачі здійснювали реєстрацію права власності, оскільки статтею 346 ЦК України не передбачено припинення права власності дійсного власника, в зв'язку із реєстрацією договорів купівлі-продажу за іншими особами під час його неодноразового перепродажу (постанова ВГСУ по справі №5006/32/174пн/2012 від 22.05.2013р.)

Натомість, посилання відповідача у відзиві на те, що позивач не підтвердив своє право власності на спірне майно правовстановлюючими документами, судом до уваги не може бути прийнято, оскільки в матеріалах справи наявна архівна копія свідоцтва від 09.07.2004р., виданого державним нотаріусом Новоушицької державної нотаріальної контори від 09.07.2004р., зареєстроване в реєстрі №965 на підставі ОСОБА_11 про проведення торгів, затвердж. відділом ДВС Новоушицького рай управління юстиції від 07.07.2004р.

ОСОБА_11 змісту вказаного свідоцтва слідує, що Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями Хмельницька фінансово-промислова група належить на праві власності майно, яке складається із виробничої бази відповідно до зазначеного переліку, яке знаходиться за адресою: смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна,68, Хмельницька область. Відтак, право власності позивача на витребовуване ним майно матеріалами справи підтверджується та будь-якими іншими доказами не спростоване.

Також, посилання відповідача на те, що право власності на майно було набуто останнім правомірно, оскільки відбувалось на час набрання чинності ухвали від 13.08.2014 року у справі №924/1096/14, якою було затверджено мирову угоду, судом оцінюється критично та до уваги не може бути прийнято.

Судом враховується, що момент вирішення даного спору будь-яке чинне судове рішення, яке б в установленому законом порядку підтвердило право власності відповідача на спірне майно, що складається із нежитлової будівлі виробничого цеху з прибудовою загальною площею 1069,8 кв.м.; нежитлової будівлі гаражу загальною площею 241,3 кв. м., прохідної „А загальною площею 95,8 кв.м., нежитлової будівлі котельні загальною площею 277,1 кв.м. за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вулиця Гагаріна, 68 б, в матеріалах справи відсутнє.

Приймається до уваги також те, що Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 03.02.2016р. по справі №924/1096/14 (з яким погодився і ВГСУ у постанові від 13.04.2016р.) вказав, крім іншого, і на відсутність повноважень представників на підписання мирової угоди, зокрема зазначено, що „як слідує із оригіналів довіреностей, виданих ПП „Дживальдіс та ДП з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група уповноваженим особам від позивача ОСОБА_4, від відповідача - ОСОБА_9А, відсутні дати їх вчинення, лише зазначено строк протягом якого вони діють (зберігають чинність протягом 2014 року).

Відповідно до ч.3 ст.247 ЦК України довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною. Зважаючи на ч.2 ст.247 ЦК України, суд прийшов до висновку про нікчемність довіреностей, виданих ПП „Дживальдіс на ім'я ОСОБА_4 та ДП з іноземними інвестиціями Хмельницька фінансово-промислова група на ім'я ОСОБА_9. Таким чином, суду не надано доказів підписання мирової угоди від 12.08.2014р. повноважними представниками позивача - ОСОБА_4 та відповідача - ОСОБА_9А.

При цьому, судом враховується, що ст.35 ГПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Відтак, посилання відповідача на текст мирової угоди, на правомочності представників сторін, які її підписали, а також на ніби-то правомірні наслідки мирової угоди щодо зміни власника нерухомого майна, суд вважає безпідставним та немотивованим.

Також, не підлягає задоволенню заявлене в судовому засіданні 25.04.2016р. письмове клопотання представника відповідача про витребування письмових доказів, зокрема: тексту мирової угоди між ПП „Дживальдіс та ДП з ІІ „Хмельницька фінансово-промислова група, акта приймання передачі від 08.08.2014р., матеріалів кримінального провадження №12015240190000162 від 03.06.2015р., яке розслідується слідчим управлінням СУ УМВСУ у Хмельницькій області щодо підробки документів ПП „Енергосистема тощо.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що зазначені відповідачем документи та докази, які останній просить витребувати, не є новими та вже досліджувались судом в ході вирішення іншої справи №924/1096/14, а відтак представники сторін у разі потреби в порядку ст. 22 ГПК України вправі знайомитись із матеріалами справи, робити з них копії, виписки тощо.

Клопотання третьої особи про витребування у ПП „ОСОБА_12А. переданого ОСОБА_7 на зберігання наказу про призначення директора ПАК „ФІЛЛ ТРЕЙД ЛІМІТЕД, контракту з генеральним директором, довіреності ПАК „ФІЛЛ ТРЕЙД ЛІМІТЕД та журналу вхідної документації за 2014 рік, суд вважає немотивованим, оскільки зазначені докази не узгоджуються із предметом спору по даній справі та не можуть вплинути на вирішення справи по суті.

За таких обставин, подані відповідачем та третьою особою клопотання про витребування додаткових доказів відхиляються, зважаючи на їх безпідставність та необхідність дотримання судом строків вирішення спору в порядку ст.69 ГПК України.

ОСОБА_10 ч.3 ст.22 ГПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як визначає ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

ОСОБА_10 ст.ст.34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Приймаючи до уваги наведені вище положення законодавства, враховуючи встановлені судом фактичні обставини та матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі необхідно стягнути із відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Д, с. Кам'янка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства „Дживальдіс, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область про витребування на користь позивача - Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група (код ЄДРПОУ 32813331, місцезнаходження: вул. Барикадна, будинок 5/7, місто Дніпропетровськ, 49000) у Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІАДА Д (код ЄДРПОУ 39323502, місцезнаходження 32300, Хмельницька область, Камянець-Подільський район, с. Кам'янка, вул. Вокзальна, буд. 2) майно, яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вулиця Гагаріна, 68 б та складається з: нежитлової будівлі виробничого цеху з прибудовою загальною площею 1069,8 кв.м.; нежитлової будівлі гаражу загальною площею 241,3 кв. м., прохідної „А загальною площею 95,8 кв.м., нежитлової будівлі котельні загальною площею 277,1 кв.м. задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Д, 32300, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, с. Кам'янка, вул. Вокзальна, буд. 2 (код ЄДРПОУ 39323502) та передати на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, будинок 5/7 (код ЄДРПОУ 32813331) майно, яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вулиця Гагаріна, 68 б та складається із: нежитлової будівлі виробничого цеху з прибудовою загальною площею 1069,8 кв.м.; нежитлової будівлі гаражу загальною площею 241,3 кв. м., прохідної „А загальною площею 95,8 кв.м., нежитлової будівлі котельні загальною площею 277,1 кв.м., загальною вартістю 489 170,00 грн. (чотириста вісімдесят дев`ять тисяч сто сімдесят гривень 00 коп.)

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Д, 32300, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, с. Кам'янка, вул. Вокзальна, буд. 2 (код ЄДРПОУ 39323502).

Стягувач - Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, будинок 5/7 (код ЄДРПОУ 32813331).

Видати наказ.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Д, 32300, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, с. Кам'янка, вул. Вокзальна, буд.2 (код ЄДРПОУ 39323502) на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Хмельницька фінансово-промислова група, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, будинок 5/7 (код ЄДРПОУ 32813331) витрати по оплаті судового збору в сумі 7 337,55 грн. (сім тисяч триста тридцять сім гривень 55 коп.)

Видати наказ.

Повне рішення складено 29.04.2016р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Олегівська, 43 Д, м. Київ, 04071) згідно заяви;

3 - відповідачу (вул. Вокзальна, 2, с. Кам'янка, Кам'янець-Подільський р-н, Хмельницька обл., 32300) згідно заяви;

4 - третій особі - ПП „Дживальдіс (вул. Заводська, 2, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., 32300) згідно заяви.