Ухвала суду № 57465079, 28.04.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

28 квітня 2016 рокусправа № 912/604/16

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" від 20.04.2016 року про забезпечення позову у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України", м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Агро", м. Кіровоград

та відповідача 2: Приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

про стягнення 728 666,74 доларів США та 2 958 004,01 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 19/3-02/140 від 19.11.2015 року;

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 19/3-02/25 від 18.03.2016 року;

від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 19/3-02/147 від 19.11.2015 року;

від відповідача I - ОСОБА_4, довіреність № 150-Д від 20.04.2016 року;

від відповідача II - участі не брали;

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" (надалі - ПАТ "Державний Ощадний банк України") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Агро" (надалі - ТОВ "Креатив Агро") та Приватного акціонерного товариства "Креатив" (надалі - ПрАТ "Креатив") з вимогою про солідарне стягнення з останніх простроченої заборгованості за договором кредитної лінії № 6 від 19.10.2011 року, яка станом на 18.02.2016 року склала: 728 666,74 грн. доларів США заборгованості по процентам, що за курсом НБУ від 18.02.2016 року складає 19 472 677,92 грн., а також пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 2 773 044,23 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 184 959,78 грн., з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.

20.04.2016 року ПАТ "Державний Ощадний банк України" звернулось до суду с заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до змісту якої позивач просив суд вжити заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно в межах суми заявлених позовних вимог, яке належить ТОВ "Креатив Агро" та ПрАТ "Креатив".

Ухвалою суду від 20.14.2015 року розгляд вказаної заяви відкладався.

28.04.2016 року на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача № 55/2-08/645 від 25.04.2016 року відповідно до змісту яких позивач уточнив прохальну частину заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та просить суд вжити заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на кошти ТОВ "Креатив Агро" та ПрАТ "Креатив", які обліковуються на рахунках в усіх банківських або в інших кредитно-фінансових установах України у межах розміру сум позовних вимог ПАТ "Державний Ощадний банк України" та судових витрат у даній справі.

В обґрунтування звернення до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову позивач надав суду копію договору купівлі-продажу № 3811 від 01.04.2016 року, який, як вважає позивач, є підтвердженням спроб ПрАТ "Креатив" здійснити розтрату свого майна.

Як ТОВ "Креатив Агро", так і ПрАТ "Креатив" проти задоволення такого клопотання заперечили та зазначили про те, що з метою виконання кредитних зобов'язань за спірним договором кредитної лінії № 6 від 19.10.2011 року між ТОВ "Креатив Агро" та ПАТ "Державний Ощадний банк України" 19.10.2011 року укладено іпотечний договір № 16, за умовами якого вартість переданого в заставу майна склала 8 187 941 доларів США, що значно перевищує заявлену до стягнення суму заборгованості у даній справі.

Більш того, відповідачі зазначають, що накладення арешту на майно останніх негативно відобразиться на можливості виконання Товариствами перед іншими кредиторами своїх зобов'язань.

Також, ТОВ "Креатив Агро" та ПрАТ "Креатив" стверджують, що позивачем в порушення вимог норм чинного законодавства, що регулюють питання вжиття заходів до забезпечення позову, не довів того факту, що невжиття таких заходів утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення заявлених позовних вимог.

Розглядаючи заяву позивача господарський суд враховує наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вичерпний перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, серед яких накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна навести суду обґрунтування, належним чином доведене, необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (абз. 2 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

До заяви від 20.04.2016 року про забезпечення позову ПАТ "Державний Ощадний банк України" надало договір купівлі-продажу № 3811 від 01.04.2016 року, відповідно до умов якого ПрАТ "Креатив" зобов'язалось передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровське регіональне підприємство "Спецсервіс" майно на загальну суму 12 773 412,74 грн. Однак, вказаний договір сам по собі не є беззаперечним доказом того, що відповідачем ІІ вчиняються дії направлені на ухилення від виконання зобов'язання по спірному кредитному договору. Також, господарський суд враховує, що позивачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження передачі майна відповідачем ІІ Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровське регіональне підприємство "Спецсервіс", в тому числі акта прийому-передачі такого майна, або ж підтвердження перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровське регіональне підприємство "Спецсервіс" на користь ПрАТ "Креатив" відповідних грошових коштів. Крім того, копія договору купівлі-продажу № 3811 від 01.04.2016 року не засвідчена належним чином.

Враховуючи вище викладене, обставини викладені відповідачами у своїх запереченнях на заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів, як б містили фактичні дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду, а також, позивачем не подано до суду достатніх доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій спрямованих на ухвалення від виконання рішення суду у даній справі.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" від 20.04.2016 року, з врахуванням уточнень від 25.04.2016 року, про забезпечення позову у справі задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х ВАЛ И В:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" від 20.04.2016 року, з врахуванням уточнень від 25.04.2016 року, про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2. Копію ухвали надіслати ПрАТ "Креатив" за адресою: 25014, м. Кіровоград, проспект Промисловий, 19.

Ухвала набирає законної сили в день її винесення.

Суддя М.С. Глушков