Рішення № 57465064, 25.04.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 рокуСправа № 912/593/16

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/593/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

про стягнення 304 188,57 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 30Д-10 від 01.10.2015 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 05.02.2016 р. № 17/16 про стягнення з приватного акціонерного товариства "Креатив" заборгованості за договором поставки № 8 від 18.02.2013 р. в розмірі 358 587,40 грн., з яких: 229 910,00 грн. основний борг, 84 244,14 грн. пеня, 11 495,50 грн. штраф, 32 937,76 грн. 20% за користування коштами, з покладенням на відповідача судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 8 від 18.02.2013 року щодо своєчасної та повної поставки товару.

В ході розгляду справи, позивачем подано заяву від 24.03.2016 р. № 47/16 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 309 129,24 грн., з яких: 229 910,00 грн. основний борг, 62 783,07 грн. пеня, 11 495,50 грн. штраф, 4 940,67 грн. 3% за користування коштами.

Дана заява прийнята судом відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 12.04.2016 р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 304 188,57 грн., з яких: 229 910,00 грн. основний борг, 62 783,07 грн. пеня, 11 495,50 грн. штраф.

Дана заява прийнята судом відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача участь в судовому засіданні 25.04.2016 р. не приймав, направив до суду телеграму, за змістом якої просив розгляд справи провести без участі представника за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на пункт 6.5 Договору зазначивши про передчасність заявлення вимог про стягнення пені та 5% штрафу.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" (далі-Покупець, Позивач) та приватним акціонерним товариством "Креатив" (далі-Постачальник, Відповідач) був укладений договір поставки № 8 (далі-Договір, а.с. 10-15).

Відповідно до пункту 1.1 Договору на умовах і в порядку, передбаченим даним договором, Постачальник зобов"язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов"язується прийняти товар і своєчасно здійснити його оплату.

Предметом договору є шрот соняшниковий, що далі іменується - "Товар" і зазначається на кожну окрему партію товару у рахунках - фактурах та/або Специфікаціях, що є невід"ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно пункту 2.1 Договору одиниця виміру, кількість, асортимент товару вказуються у рахунках - фактурах та/або специфікаціях, що є невід"ємною частиною даного Договору, а також документах на кожну окрему партію Товару.

Поставка товару на об"єкт Покупця здійснюється Постачальником на умовах терміну EXW, а саме: м. Кіровоград, проспект Промисловий, 19, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів міжнародної торгової палати Інкотермс-2010 з урахуванням положень даного Договору (п. 3.1 Договору).

Пунктами 3.3, 3.4 Договору сторони погодили, що покупець на кожну партію товару складає Заявку у письмовій довільній формі із зазначенням кількості, асортименту, строків поставки товару, а також інших положень щодо яких має бути досягнуто згоди між сторонами. Заявка вважається погодженою сторонами та прийнятою постачальником до виконання, якщо сторони дійшли згоди щодо кількості, асортименту, строків поставки товару, а також щодо інших положень, щодо яких за заявою хоча б однієї сторін мало бути досягнуто згоди, що засвідчується вставленням Постачальником Покупцю рахунок - фактуру засобами факсимільного або електронного зв"язку з наступним направленням оригіналу поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Договору строк поставки товару визначається за взаємною домовленістю Сторін та/або у Специфікаціях, що є невід"ємною частиною даного Договору.

Згідно пункту 4.2 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Покупця в повному обсязі на умовах 100% передоплати за першу партію товару та на умовах зазначених у специфікації.

Пунктом 8.1 Договору сторони домовились, що у випадку виникнення будь-якого спору між ними з питань виконання умов даного Договору, такий спір буде вирішуватись шляхом переговорів, а якщо таке неможливо - шляхом звернення до суду. При цьому досудове врегулювання спору не є обов"язковим.

Згідно з пунктом 10.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за Договором.

У специфікації № 20 до вищезазначеного договору сторони погодили найменування (шрот соняшниковий (ДСТУ 4638-2006), кількість (40,000 тон) та ціну товару (яка склала 214 000,00 грн.), умови поставки, порядок розрахунків, термін відвантаження товару до 30.04.2015 р. (а.с.18).

У специфікації № 21 до вищезазначеного договору сторони погодили найменування (шрот соняшниковий), кількість (80,000 тон) та ціну товару (яка склала 436 000,00 грн.), умови поставки, порядок розрахунків, термін відвантаження товару до 15.05.2015 р. (а.с.19).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем перераховано на користь відповідача - 29.04.2015 р. - 214 000,00 грн., 20.05.2015 р. 218 000,00 грн., 21.05.2015 р. 218 000,00 грн., всього 650 000,00 грн. оплати за товар, що підтверджується банківськими виписками від 29.04.2015 р. 20.05.2015 р., 21.05.2015 р., а.с.20-22, відповідно до умов договору; а відповідач в свою чергу зобов"язався поставити товар (шрот соняшниковий) на адресу позивача на вищезазначену суму.

Водночас, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов"язань поставку продукції на суму отриманої від позивача передплати в повному обсязі не здійснив, а поставив товар лише на суму 420 090,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № КР-00003034 від 29.04.2015 р. на суму 198 057,00 грн., № КР-00003417 від 21.05.2015 р. на суму 222 033,00 грн. (а.с. 16-17).

Оскільки в обумовлені у специфікаціях строки товар не був переданий позивачу, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача 229 910,00 грн. (650 000,00 грн. - 420 090,00 грн. = 229 910,00 грн.).

Згідно з частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлений обов"язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до частини 1 статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов"язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як свідчать матеріали справи, з боку позивача зобов"язання за Договором були виконані належним чином, оплачено суму попередньої оплати в розмірі 650 000,00 грн., виконавши зі свого боку зобов"язання, прийняте перед відповідачем згідно до умов п. 4.2 договору поставки.

Відповідачем товар на суму 229 910,00 грн. в обумовлений в специфікаціях строк поставлений в повному обсязі не був.

Як зазначено в позовній заяві, сума попередньої оплати складає 229 910,00 грн.

Згідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому слід зазначити, що у відповідності до висновку постанови Верховного суду України від 28.11.2011 р. у справі № 43/308-10, зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Верховний Суд України встановив, що оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Обмеження заявників у праві на судових захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини 2 статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов"язком особи, яка потребує такого захисту.

Представник позивача в письмових поясненнях від 11.04.2016 р. № 57/16 зазначив, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати, так як згідно з пунктом 8.1 Договору сторони домовились, що у випадку виникнення будь-якого спору між ними з питань виконання умов даного Договору, такий спір буде вирішуватись шляхом переговорів, а якщо таке неможливо - шляхом звернення до суду; при цьому досудове врегулювання спору не є обов"язковим.

Таким чином, оскільки відповідач у встановлений Договором строк, обов'язок по поставці товару не виконав, тому позовна вимога позивача про стягнення суми 229 910,00 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач при зверненні до суду (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.04.2016 р. № 56/16) просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 62 783,07 грн. та 11 495,50 грн. штрафу за порушення строків поставки товару, обумовлені сторонами в договорі згідно норм статті 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає свободу договору.

Згідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Виходячи із змісту пункту 1 статті 230 та пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Розділом 6 Договору визначено відповідальність сторін. Так, відповідно до пункту 6.2 Договору Постачальник за даним Договором відшкодовує завдані збитки в повному обсязі (в тому числі ті, що завдані внаслідок поставки товару неналежної якості, несвоєчасної поставки Товару тощо) та несе наступну відповідальність:

- п. 6.2.1 Договору - за порушення умов даного Договору щодо поставки Товару, а також його заміни/допоставки, сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості неналежно поставленого Товару, рахуючи від дати, коли Товар мав бути поставлений Покупцю;

- п. 6.2.2 Договору - у разі якщо товар не був поставлений протягом 10 (десяти) календарних днів з дати запланованої поставки, в тому числі внаслідок необґрунтованої відмови від поставки Товару, сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості Товару щодо якої було здійснено відмову.

Водночас, пунктом 6.5 Договору сторони погодили, що суми, передбачені Розділом 6 Договору, винна сторона зобов"язана сплатити протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги від іншої Сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи позивач з письмовою вимогою про сплату на протязі 10 (десяти) днів з дня отримання відповідної вимоги про нарахування пені та штрафу за недопоставку товару, як то передбачено пунктом 6.5 Договору до відповідача не звертався.

Отже, з урахуванням викладених обставин станом на час розгляду справи у відповідача не виникло зобов"язання щодо сплати пені та штрафу за Договором, а у позивача не виникло право щодо стягнення з відповідача відповідних сум, тому звернення про стягнення пені та штрафу є передчасним.

В той же час, позивач не позбавлений права на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення пені та штрафу передбачених Договором при умові дотримання пункту 6.5 Договору.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 229 910,00 грн.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 22, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, просп. Промисловий, буд. 19, ідентифікаційний код 31146251) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" (01010, м. Київ, вул. Миколи Гайцана, 2-А, ідентифікаційний код 32708265) 229 910,00 грн. основного боргу, а також 4 065,38 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 29.04.2016 р.

Суддя С. Б. Колодій