Рішення № 57464972, 07.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2016Справа №910/1641/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Авто»

до Приватного акціонерного товариства «СК «Уніка»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «ОТП Банк»

про стягнення 462 351,26 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Пилипець А.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-Авто» (далі - позивач, ТОВ «Омега -Авто») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «СК «Уніка» (далі - відповідач, ПрАТ «СК «Уніка») про стягнення страхового відшкодування в сумі 456 765,25 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 132,11 грн. та 3% річних у розмірі 3 453,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/2060/16 та призначено розгляд справи на 10.03.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2016 розгляд справи відкладено до 23.03.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2016 до участі у розгляд справи залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ «ОТП Банк», розгляд справи відкладено на 07.04.2016.

В судове засідання з'явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання 07.04.2016 не з'явився, проте, 05.04.2016 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки додаткових пояснень по справі.

В судовому засіданні 07.04.2016 заслухавши думку присутнього представника відповідача щодо заявленого клопотання, дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи процесуальні строки розгляду господарського спору, визначені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи містять обсяг документів, достатній для вирішення спору, представник позивача був присутній 23.03.2016 в судовому засіданні по справі, надавав суду пояснення по справі, і його неявка в судове засідання 07.04.2016 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 та ст. 979 Цивільного кодексу України, ст.ст. 17, 26, 27 Закону України «Про страхування» не здійснено виплату страхового платежу за страховим випадком (крадіжкою майна) в сумі 456 765,25 грн. Крім того, за прострочення виплати страхового платежу позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 2 132,11 грн. та 3% річних в сумі 3 453,90 грн. з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.06.2016 проти заявленого позову заперечував, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень на позов відповідач у письмовому відзиві вказував на те, що відсутні підстави для виплати страхового відшкодування, оскільки п. 3.2.1 договору страхування страховик звільнений від обов'язку виплатити страхове відшкодування у випадку усякого роду воєнних дій (незалежно від того була оголошена війна чи ні). Застраховане майно знаходилось за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Первомайська, 98-а, і місто Лисичанськ в період з 23-28.07.2014 знаходилось під контролем незаконних збройних формувань, силами АТО у наведений період проводилась операція щодо звільнення міста, і саме в цей період майно позивача було викрадено. До того ж, згідно п.3.1.4 договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 страховим випадком є крадіжка зі зломом, проте, з відомостей досудового розслідування СВ Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області № 120141302400001694 заявлену позивачем подію кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України: таємне викрадення чужого майна, що не входить до переліку страхових випадків. Крім того, позивачем не дотримано обов'язок з охорони та збереження застрахованого майна.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2013 між відповідачем - ПрАТ «СК «Уніка», як страховиком, та позивачем - ТОВ «Омега-Авто», як страхувальником, та третьою особою - ПуАТ «ОТП Банк», як вигодонабувачем, укладено договір страхування майна № 013058/2211/0000003 (далі - договір страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013), за умовами якого страховик зобов'язується за обумовлену у договорі плату (страховий платіж), при настанні передбаченого в договорі страхового випадку відшкодувати згідно з умовами цього договору заподіяні збитки (сплатити страхове відшкодування) в межах обумовленої договором страхової суми (п. 1.1).

Страхування майна здійснюється страховиком на підставі заяви страхувальника відповідно до умов Правил добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту, вантажів та багажу) (далі - Правила) (п. 1.2).

Згідно з пунктом 1.2 договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, що зазначено у додатку № 1 до договору, яке передано в заставу/іпотеку вигодонабувачу відповідно до договору застави № PL12-405/901 від 27.12.2012, укладеного між вигодонабувачем та страхувальником з метою забезпечення зобов'язань страхувальника за договором про надання банківських послуг № CrL-SME901/001/2012 від 29.02.2012.

Відповідно до п. 2.2 договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 загальна дійсна вартість застрахованого майна складає 1 299 546,86 грн.

Пунктом 2.4 договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 сторони узгодили, що страхове покриття діє на території: Україна, Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, 68 та Україна, Луганська обл., м.Лисичанськ, вул. Первомайська, 98а.

Згідно з п.п. 3.1.4 пункту 3.1 договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013, страховим випадком за цим договором є протиправні дії третіх осіб, серед яких: пошкодження чи знищення застрахованого майна в результаті крадіжки зі зламом, грабежу, розбою, актів вандалізму та навмисного пошкодження або знищення майна третіми особами.

Згідно з п.п. 3.2.1 п. 3.2 договору № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 страховик звільняться від виплати страхового відшкодування у випадку війни, вторгнення військ, усякого роду воєнних дій, незалежно від того чи була оголошена війна чи ні, дії засобів ведення війни, громадянської війни, заколоту, революції повстання, бунту, страйку, локауту, народних заворушень терористичних актів, тощо.

П.п. 3.3.6 п. 3.3. договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 визначено, що страхуванням не відшкодовуються збитки від крадіжки та розкрадання майна безпосередньо після настання страхових випадків згідно договору, за умови, що страхувальник не забезпечив належну охорону застрахованого майна.

Відповідно до п. 5.1 договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 договір набуває чинності на повну страхову суму з 00 годин 00 хвилин 27.12.2013 та діє до 24 години 00 хвилин 26.12.2014 за умови виплати страхових платежів згідно договору.

Підпунктом 6.2.3 п. 6.1 договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 визначено, що страхувальник зобов'язаний у разі настання страхового випадку або страхової події, яка може призвести до відповідальності страховика, страхувальник зобов'язаний:

а) негайно, але не пізніше 48 годин (не враховуючи офіційно визначених вихідних та святкових днів) після страхового випадку будь-яким способом, включаючи документований засіб зв'язку (телеграф, факсимільне повідомлення, передача кур'єром) або повідомити страховика про настання страхового випадку;

б) подати страховикові письмову заяву встановленої форми на виплату страхового відшкодування;

в) негайно проінформувати відповідні органи, виходячи х їх компетенції (органи внутрішніх справ, пожежної охорони, аварійні служби та інші) про настання страхового випадку;

г) зберігати пошкоджене майно (якщо це не суперечить інтересам безпеки або зменшенню збитків) до огляду його представником страховика у тому вигляді, в якому майно опинилось після настання страхового випадку, але не більше 5 днів;

д) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

е) надавати представнику страховика можливість безперешкодно оглядати та обстежувати пошкоджене майно, встановлювати причину, розмір збитку та інші обставини страхового випадку;

є) надавати страховику будь-яку необхідну інформацію, що стосується обставин настання страхового випадку (якщо це буде потрібно - то в письмовому вигляді), а також надавати йому документи, необхідні для проведення розслідування страхового випадку;

ж) без письмової згоди страховика не підписувати документів, що стосуються страхового випадку, які тягнуть його (страхувальника) майнову відповідальність, чи унеможливлюють притягнення до відповідальності інших осіб; така згода або відмова повинна бути надана страховиком протягом 5 робочих днів після звернення страхувальника;

з) при настанні страхового випадку, вчинити необхідні дії для реалізації права вимоги до винної у збитках сторони та передати страховикові усі документи та повноваження для реалізації ним права регресу при отриманні страхувальником страхового відшкодування згідно з умовами цього договору.

Підпунктом 6.4.3 п. 6.4 договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 встановлено, що страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування страхувальнику в розмірі прямого дійсного (див. п. 3.3.1) збитку в межах страхової суми згідно договору.

Пунктом 7.1 договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 встановлено, що у разі настання страхового випадку, виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком згідно з умовами цього договору на підставі таких документів: заяви страхувальника, протоколу огляду місця події, акту незалежної експертизи, висновків спеціалістів щодо оцінки розміру збитків (у разі необхідності); документів з компетентних органів, що підтверджують факт, причини та обставини настання страхового випадку; страхового акту (аварійного сертифікату), бухгалтерських та фінансових документів, що підтверджують розмір збитку (чеки, рахунки - фактури, квитанції, виписки з інвентарних книг, накладні, кошториси, калькуляції і т.п.); акту про списання пошкодженого майна; при настанні страхового випадку по ризику «протиправні дії третіх осіб» подається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про початок судового розслідування; постанова про закриття кримінального провадження, якщо така постанова винесена у строк, що не перевищує 2 календарні місяці з моменту настання страхового випадку; копії матеріалів досудового розслідування на поточну дату (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протокол, тощо) та/або процесуальні рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого, судді, суду, за додатковою вимогою страховика та лише у разі,якщо такі копії матеріалів досудового розслідування, прокурора, слідчого, судді, суду винесені/оформлені/складені у строк, що не перевищує 2 календарні місяці з моменту настання страхового випадку. Така письмова вимога страховика до страхувальника щодо надання документів, зазначених в цьому абзаці договору може бути пред'явлена страховиком у строк не більше ніж 2 календарних місяці з моменту настання страхового випадку.

Пунктом 10.1 договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 визначено, що вигодонабувачем за цим договором є банк.

Крім того, сторонами договору було погоджено перелік та вартість застрахованого майна в сумі 1 299 546,86 грн.

Як зазначав позивач у позові, за період з липня по серпень 2014 року на території діяльності позивача у м.Лисичанську по вул. Першотравневій, 98-А стався ряд крадіжок належного позивачу майна, в тому числі і того, що було застраховано за договором страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013, а саме:

- 23.07.2014 на території діяльності позивача у м.Лисичанськ по вул. Першотравневій, 98-А, про що відкрито досудове розслідування СВ Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській обл. і внесено запис у реєстр досудових розслідувань за № 12014130240000001694 від 23.07.2014;

- 27-28.07.2014 на території діяльності позивача у м.Лисичанськ по вул. Першотравневій, 98-А, про що СВ Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській обл. внесені відомості до реєстру досудових розслідувань за № 1214130550000662 від 28.07.2014 та № 12014130240000001782 від 30.07.2014;

- 12.08.2014 на території діяльності позивача у м.Лисичанськ по вул. Першотравневій, 98-А, про що СВ Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській обл. внесені відомості до реєстру досудових розслідувань за № 12014130240000001980 від 13.08.2014.

Листом від 08.05.2015 № 11-2/1433 вих. 15 Військова прокуратура Луганського гарнізону Південного регіону України повідомила позивача про те, що Військовою прокуратурою Луганського гарнізону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження від 28.07.2014 № 1214130550000662 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Вказане кримінальне провадження об'єднано з кримінальним провадженням від 30.07.2014 № 12014130240000001782, за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, № 1204130240001934 від 09.08.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 та ч. 2 ст. 146 КК України, № 12014130240000001980 від 13.08.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 т. 190 КК України та № 12014130240002268 від 12.09.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Зокрема, у вказаному листі Військової прокуратури Луганського гарнізону Південного регіону України від 08.05.2015 № 11-2/1433 вих. 15 вказується про те, що:

- у ході досудового розслідування кримінального провадження № 1214130550000662 від 28.07.2014 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, встановлено, що бійці Національної гвардії скоїли крадіжку запасних частин до автомобілів з підприємства ТОВ «Омега-Авто», що розташоване за адресою: Луганська обл.., м.Лисичанськ по вул. Першотравневій, 98-А. У ході досудового розслідування кримінального провадження № 12014130240000001782 від 30.07.2014, за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України встановлено, що 28.07.2014 солдати Національної гвардії України з території ТОВ «Омега-Авто», що розташоване за адресою: Луганська обл.., м.Лисичанськ по вул. Першотравневій, 98-А, таємно викрали автозапчастини до автомобілів російського виробника;

- у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12014130240000001980 від 13.08.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, встановлено, що бійці Національної гвардії України 12.08.2014 шахрайським шляхом заволоділи робочим устаткуванням ТОВ «Омега -Авто»;

- особи, які вчинили вказані злочини не встановлені, про підозру нікому не повідомлено, досудове розслідування триває.

Згідно з листом Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 28.12.2015 № 33/2/2 -14812, за наявною у Штабі АТЦ при СБ України, м. Лисичанськ Луганської обл.. звільнено від представників терористичних угруповань 24.07.2014, з цього часу у м.Лисичанськ припинено активні військові дії.

Також позивачем до матеріалів справи було долучено копії первинних документів контрагентів на підтвердження збитку за страховою подією по Актам інвентаризації № Ф-С0000012 від 01.09.2014, № ФС-0000015 від 01.09.2014, № ФС-0000017 від 01.09.2014, № ФС00000014 від 01.09.2014, № ФС-0000013 від 01.09.2014, № ФС0000016 від 01.09.2014, копії договорів постачальників, первинних документів на придбане обладнання.

Крім того, позивачем до матеріалів позову було долучено наступні листи, адресовані відповідачу:

- лист № 111 від 29.06.2015, в якому позивач подав уточнені дані по кількості застрахованих ТМЦ, які перебували на складах підприємства у м.Лисичанськ, вул. Першотравнева, 98А, застрахованих на момент крадіжки, а також залишки згідно Акту інвентаризації станом на 01.09.2014, розмір збитків станом на 28.07.2014, сума збитку - 456 765,25 грн.;

- лист № 316 від 17.10.2014, в якому позивач наголошуючи на невиконанні відповідачем умов договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 щодо виплати страхового відшкодування, просив виконати відповідне зобов'язання та виплатити страхове відшкодування;

- лист № 327 від 31.10.2014, в якому позивач зазначав про те, що ним отримано лист відповідача № 6630 від 22.10.2014 щодо надання додаткових документів, а також вказується про те, що відповідачу надані повідомлення про початок досудового розслідування за випадками крадіжок майна;

- лист № 681 від 23.12.2014, в якому позивач пояснював на вимогу позивача у листі № 7870 від 18.12.2014 про те, що позивач надав балансову довідку в якій відображено лише застраховане майно, а також пояснював розбіжність між балансовою довідкою та актом інвентаризації;

- лист № 12 від 26.01.2015, в якому в якому позивач надав додаткові документи позивачу, а саме: балансові довідки по окремим видам майна;

- лист № 31 від 26.02.2015, в якому позивач повідомив відповідача про надання додаткових документів: акту оцінки збитків, переліт ТМЦ, що були виявлені в ході досудового розслідування та повернуті позивачу, акти оцінки збитків;

- лист № 52 від 30.03.2015, в якому позивач надав додаткові пояснення по суті страхової події та повідомити про прийняте відповідачем рішення щодо виплати страхового відшкодування;

- листи відповідача № 6525-6 від 16.10.2014, № 6630 від 23.10.2014, № 7095 від 12.11.2014, № 7201 від 18.11.2014, № 7870 від 18.12.2014, № 168 від 13.01.2015, № 529 від 26.01.2015, № 647 від 28.01.2015, щодо уточнення обставин страхової події та необхідності подання додаткових документів;

- лист відповідача від 27.10.2015 № 6996, в якому відповідач повідомив про відмову у виплаті страхового платежу з посиланням на п. 2.1, 3.2.1, 3.1.4, 3.3.6, 7.1 договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013.

Відповідачем подано матеріали страхової справи, яка містить наступні документи:

- договір страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 та додатки до нього;

- заяву позивача про виплату страхового відшкодування по події 23.07.2014;

- пояснення посадових осіб позивача щодо страхової події;

- повідомлення СВ Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській обл. про початок досудового розслідування від 23.07.2014 за № 12014130240000001694;

- лист СВ Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській обл. від 07.11.2014 щодо наявності в провадженні СВ Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській обл. кримінального провадження № 12014130240000001694, за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;

- повідомлення щодо кримінального провадження № 12014130240002423;

- повідомлення щодо кримінального провадження № 12014130240000001782 від 30.07.2014;

- лист ГУ ВС правопорядку Збройних Сил України від 19.05.2015, в якому зазначається про те, що в період з 23 по 28 липня 2014 року м. Лисичанськ Луганської обл. знаходилось під контролем незаконних збройних формувань;

- Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості майна (обладнання СТО за переліком), що належить ТОВ «Омега-Авто», виконаний на замовлення відповідача, і згідно якого вартість оцінюваного обладнання станом на 20.12.2013 становила 47 189,00 грн., вартість викраденого обладнання станом на дату 12.08.2014 - 38 320,00 грн.;

- акт огляду від 23.08.2014;

- заяву позивача про виплату страхового відшкодування по події 27.07.2014;

- повідомлення про початок досудового розслідування № 12014130240000001694 від 23.07.2014;

- пояснення посадових осіб позивача;

- акти інвентаризації № ФС00000014 від 01.09.2014, № Ф-С0000012 від 01.09.2014, № ФС-0000015 від 01.09.2014, № ФС-0000017 від 01.09.2014, № ФС-0000013 від 01.09.2014, № ФС0000016 від 01.09.2014;

- Сюрвейєрський звіт №2.

Як вказував позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору страхування майна № 013058/2211/0000003 від 20.12.2013 та ст. 979 Цивільного кодексу України, ст.ст. 17, 26, 27 Закону України «Про страхування» не здійснено виплату страхового платежу за страховим випадком (крадіжкою майна) в сумі 456 765,25 грн. Крім того, за прострочення виплати страхового платежу позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 2 132,11 грн. та 3% річних в сумі 3 453,90 грн. з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про страхування» визначено, що у разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права і обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до закону покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про страхування» визначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

За умовами укладеного між сторонами та третьою особою договору страхування майна №013058/2211/0000003 від 20.12.2013 відповідач у разі настання страхового випадку зобов'язався здійснити виплату страхового відшкодування на користь вигодонабувача.

В той же час, підставою для звільнення страховика від здійсненні таких страхових виплат сторони визначили випадки війни, вторгнення військ, усякого роду воєнних дій, незалежно від того чи була оголошена війна чи ні, дії засобів ведення війни, громадянської війни, заколоту, революції повстання, бунту, страйку, локауту, народних заворушень, терористичних актів, тощо.

Сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи той факт, що протиправні дії стосовно майна позивача мали місце під час проведення антитерористичної операції у м. Лисичанську.

Відтак, навіть і за умови настання страхового випадку, документального доведення позивачем розміру матеріального збитку, в силу положень п.п. 3.2.1 п. 3.2 договору страхування відповідач, як страховик, від обов'язку виплатити страхове відшкодування звільнений.

Враховуючи викладене, твердження позивача про порушення відповідачем зобов'язань за договором страхування є безпідставними. Тому позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування залишається судом без задоволення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відсутні підстави вважати відповідача таким, що прострочив грошове зобов'язання, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 2 132,11 грн. та 3% річних у розмірі 3 453,90 грн. також задоволенню не підлягає.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Авто» про стягнення страхового відшкодування в сумі 456 765,25 грн., інфляційних втрат у розмірі 2132,11 грн. та 3% річних у розмірі 3453,90 грн. задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою в позові згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.04.2016

Суддя Ю.М.Смирнова