Рішення № 57464881, 19.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2016Справа №910/23250/15За позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святошино"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача - Яцько Р.М., за довіреністю; Волощук О.М., за довіреністю;

від відповідача - Косицька В.Ю., за довіреністю.;

від третьої особи - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк «Сбербанку Росії» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святошино" про звернення стягнення на предмет іпотеки, за договором іпотеки від 06.03.2012.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням третьої особи своїх зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012, у зв'язку з чим у позивальника утворилась заборгованість перед банком. Виконання зобов'язань третьої особи як Позичальника за Кредитним договором №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012 забезпечується іпотекою за договором іпотеки від 06.03.2012, у зв'язку з чим у банка виникло право звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на майно.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 10.11.2015 №8031(3)/4/28-3 позивач просив суд визнати за Публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії" право власності на:

- майновий комплекс, загальною площею 5 820,80 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кричевського Федора, буд. 19;

- майновий комплекс, загальною площею 291, 4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кричевського Федора, буд. 19;

- комплекс, нежитлові будівлі, що знаходиться за адресою: Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Лібкнехта Карла, буд. 162 за ціною, визначеною висновками про ринкову вартість об'єктів оцінки, що додаються.

Вказана заява розцінена судом як заява про зміну предмета позову, яка відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

04.02.2016 позивачем подані письмові пояснення, згідно яких позивач проінформував суд, що в статут ПАТ «Дочірній банк «Сбербанку Росії» внесені зміни в частині зміни найменування банку на Публічне акціонерне товариство «Сбербанк».

Відтак, судом врахована зміна назви банку позивача з Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк «Сбербанку Росії» на Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та внесеними змінами до статуту позивача.

Ухвалою суду від 10.11.2015 зупинено провадження у справі №910/23250/15 до розгляду Апеляційним судом Одеської області справи №523/8528/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯТОШИНО" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 11.01.2016 провадження у справі поновлено.

Відповідач у поданих письмових поясненнях вказав, що невиконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором спричинено обставинами непереборної сили, що стались з незалежних від учасників спірних правовідносин обставин та не могли бути ними передбачені, на підтвердження чого суду наданий висновок Торгово-промислової палати України №4833/05-5.4 від 02.07.2015. Також, відповідач зазначив, що відносно ТОВ «Торговий дім «Золотий урожай» порушена справа про банкрутство №098/130/15-г, про позивачем в порушення ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безпідставно включено до розрахунку заявленої суми позову, ще й суму пені, що нарахована в період вже після дати порушення справи про банкрутство третьої особи, що свідчить про те, що сума позову є завищеною та не відповідає фактичній сумі заборгованості третьої особи перед банком.

У задоволенні клопотань поданих відповідачем 04.02.2016 та 25.02.2016 про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної справи №523/8528/1-ц у зв'язку з поданням ТОВ «Хлібосервіс» касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України, судом відмовлено за недоведеністю підстав для зупинення та не встановлення обставин неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаною з нею справи, що розглядається іншим судом, виходячи з предмету позову по даній справі, в розумінні ч.1 ст. 79 ГПК України.

24.03.2016 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про призначення судової економічної та судової оціночно-будівельної експертизи, відповідно до ст. 41 ГПК України, з тих підстав, що оцінки іпотечного майна згідно звітів №28-10/2015/ХР2 та № 28-10/2015/ХРЗ від 28.10.2015 є неналежними та не відповідають реальній вартості оцінюваних об'єктів, оскільки оцінювачем не дотримано п.п. 51-53 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

У зв'язку з зазначеним, на думку відповідача звіти про оцінку майна є неналежними доказами у розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач заперечив проти призначення експертизи, вказав, що доводи про порушення оцінювачем при складанні звітів №28-10/2015/ХР2 та № 28-10/2015/ХРЗ від 28.10.2015 щодо дотримання п.п. 51-53 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» є безпідставними та спрямованими на затягування розгляду справи.

Також, позивач з метою встановлення дійсної та реальної вартості спірного майна на час розгляду справи на замовлення Банку проведено оцінку майна та виготовлено відповідні звіти станом на квітень 2016 року, які додані до заперечень, а саме звіт про оцінку майна Міжнародної оціночної групи «Аргумент» № 08-04/1 від 11.04.2016, згідно з яким вартість комплексу нежитлові будівлі, загальною площею 4 667,9 ка.м., що розташоване у м. Сквира по вул. Лібкнехта, 162 становить - 5 981 917 грн. без ПДВ; звіт про оцінку майна Міжнародної оціночної групи «Аргумент» №08-04/2 від 11.04.2016, згідно з яким вартість майнового комплексу загальною площею 5 820,8 кв.м. та майнового комплексу загальною площею 291,4 кв.м., що розташоване у м. Києві по вул. Кричевського Федора, 19 становить - 25 290 333 грн. без ПДВ.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. (абз. 2, 3 п. 2 вказаної постанови).

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Також, пленумом Вищого господарського суду України звернуто увагу на те, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Таким чином, за змістом процесуального законодавства судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування та у випадку наявності суперечностей у доказах, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Матеріали справи містять наступні звіти: №28-10/2015/ХР2 та № 28-10/2015/ХР3 від 28.10.2015, також звіти №08-04/1 від 11.04.2016 №08-04/2 від 11.04.2016 (здійснені станом на квітень 2016 року). В матеріалах справи наявні рецензії, складені 19.04.2016 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на вказані звіти (№08-04/1 від 11.04.2016 №08-04/2 від 11.04.2016), згідно яких рецензентом зроблено висновок про достовірність оцінки майна та те, що звіти у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не вплинуло на достовірність оцінки.

Відповідно до ст. 41 ГПУ України для роз'яснення питань що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу.

Виходячи з наявного предмета спору, враховуючи досліджені обставини справи, судом не встановлено дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, а відповідачем суду не доведено необхідності призначення у даній справі судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк «Сбербанку Росії» (назва змінена на ПАТ «Сбербанк», надалі - Позивач, або Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" (надалі - Позичальник, або Боржник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL з наступними змінами та доповненнями (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті - доларах США, що надалі іменується "Кредитна лінія", та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (траншами) надає Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) у порядку і на умовах, визна чених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати Кредит з метою, зазначе ною у пункті 1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користу вання Кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит у терміни, встановлені цим Договором та/або додатковими угодами до цього Договору.

Ліміт Кредитної лінії складає 20 000 000,00 доларів США (п. 1.2 Договору).

У п. 1.3 та розділі 6 Кредитного договору визначені проценти за кредитом та порядок їх нарахування.

Так, п. 6.1., 6.2 Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов'язується сплачувати Банку за користування Кредитом проценти у розмірі, передбаченому Кредитним договором. Проценти за Кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за Кредитною лінією в валюті заборгованості із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів у році.

Відповідно до п. 6.3 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №4 від 03.12.2013) проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1.-6.2. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 (трьох) робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.

При цьому, під періодом розуміється кожний з періодів, який починається з 16 числа кожного місяця і закінчується в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (15 числом відповідного місяця) (в тому числі проценти за Кредитом за такий день нараховуються). Сторони домовились, що в разі, якщо дата початку періоду припадає на вихідний день, сторони вважатимуть датою початку періоду наступний робочий день місяця.

Останній день дії Кредитної лінії - 03.03.2017 (п. 1.4 Договору).

Судом встановлено, що Банк прийняті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши 19.03.2012 Кредит в розмірі 20 000 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером №7939733 від 19.03.2012 та банківськими виписками за період з 06.03.2012 по 29.10.2015, які наявні в матеріалах справи.

Суд вказує, що меморіальний валютний ордер та виписки по рахунку є підтверджуючим документом первинного бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 41 Закону України «Про Національній банк України», Постанови Правління Національного банку України № 280 від 17.06.2004 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», інформація бухгалтерського обліку в банківських установах накопичується та зберігається на відповідних рахунках, повний перелік яких встановлений Планом рахунків.

Тобто, підтверджуючими документами первинного бухгалтерського обліку є в тому числі виписки з відповідних рахунків, відкритих для обліку наданих кредитів, нарахованих та несплачених відсотків, фактів надання кредитних коштів, наявності у відповідача за Кредитним договором заборгованості.

Отже, заперечення відповідача щодо ненадання первинних бухгалтерських документів судом відхиляються.

Однак, Позичальником були порушені умов Кредитного договору щодо своєчасного погашення кредитних коштів та нарахованих процентів.

Пунктом 8.3. Кредитного договору передбачено, що Банк має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за Кредитним договором у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Кредитним договором.

Банк, враховуючи невиконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором в частині належної сплати процентів за користування кредитом та сплати по Кредиту, направив ТОВ «ТД «Золотий Урожай» повідомлення-вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором №3468/5/28-2 від 10.04.2015. Відповідно до вимоги Позичальник повинен був сплатити Банку заборгованість за Кредитним договором у розмірі 22 452 575,57 дол. США та 8 367 500,04 грн.

Пунктом 8.5. Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов'язаний здійснити усі платежі за Кредитним договором на користь Банку в строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня відправлення такого повідомлення. Таким чином, Позичальник повинен був сплатити усю суму заборгованості за Кредитним договором не пізніше 20.04.2015.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, враховуючи дані норми та умови Кредитного договору (п. 8.3 Кредитного Договору), позивач правомірно просить стягнути з Відповідача достроково суму заборгованості за Кредитним договором.

У порушення умов п. 8.5. Кредитного договору, станом на 23.04.2015 ТОВ «ТД «Золотий Урожай» не здійснило погашення заборгованості за Кредитним договором.

У зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, а саме не повернення у строк, визначений Кредитним договором кредиту та сплати процентів за його користування, Банк вимагає погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТД «Золотий Урожай» свої зобов'язання за кредитним договором, щодо сплати процентів та суми кредиту належним чином не виконало, у зв'язку із чим станом на 31.08.2015 (так і на час винесення рішення) заборгованість Позичальника по кредиту складає 19 973 750,00 доларів США, по процентах за період 16.04.2014 до 27.08.2015 складає 3 585 315,82 доларів США.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, з урахуванням доведеності факту наявності заборгованості та відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 19 973 750,00 доларів США, заборгованості по процентах у сумі 3 585 315,82 доларів США - є обґрунтованими.

Крім того, розмір заборгованості (792 890 785,36 грн.) ТОВ «ТД «Золотий Урожай» перед ПАТ «Сбербанк» підтверджено ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі про банкрутство № 908/130/15-г від 02.06.2015, яка в цій частині є чинною.

Заперечення відповідача, викладені в поясненнях по суті спору, судом не приймаються до уваги, в силу наступного.

Представником Відповідача був поданий висновок Торгово-промислової палати України №4833/05-5.4 від 02.07.2015, виданий ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай», відповідно до якого зазначено, що унеможливлення виконання зобов'язань, передбаченого умовами Договору про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL, укладеного 06.03.2012 спричинено впливом форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема: актами тероризму на території Донецької області, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення терміну їх дії встановити неможливо.

Суд вказує, що в межах даної справи позовні вимоги пред'явлені до Іпотекодавця. В межах предмета та підстав позову суд встановив факт наявності заборгованості Позичальника перед банком, крім того, розмір заборгованості (792 890 785,36 грн.) встановлений ухвалою суду від 02.06.2015 №908/130/15-г. Судом також встановлено виникнення у Банку права на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Відповідно до п. 4.2.7. та п. 4.2.8. Договору іпотеки Банк має право вимагати від Іпотекодавця дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, а також за рахунок коштів, отриманих від реалізації Предмету іпотеки, погасити повну суму заборгованості за Кредитним договором. Іпотекодержатель, відповідно до п. 6.1. Договору іпотеки, має право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування.

Таким чином причини невиконання позичальником свого зобов'язання не спростовують права Банку на дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки.

Банком також нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 5 714 450,68 грн. (за кредитом з 04.02.2014-25.01.2015) та за несвоєчасну сплату процентів в сумі 2 653,049,36 грн. (за період з 19.04.2014 до 25.01.2015).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 10.1 (а,б) Кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Позичальника за цим Договором, банк має право вимагати сплати Позичальником пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який стягується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочення: за прострочення строку/ів повернення кредиту, за прострочення строку/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначили ст. 6 цього договору.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої до стягнення суми пені в розмірі 5 714 450,68 грн. та суми пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 2 653,049,36 грн., виходячи з наступного.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Позичальник зареєстрований в місті Донецьку.

Відповідно до листа Служби безпеки України від 13.06.2014 N33/2117 7 квітня 2014 року, на підставі ст.ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій, Луганській і Харківській областях.

Постановою Верховної Ради України від 16 квітня 2014 року N1215-VII "Про Заяву Верховної Ради України щодо захисту конституційних прав військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу та інших працівників органів внутрішніх справ України, які беруть участь у антитерористичній операції, направленій на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, мирного життя українських громадян" визнано проведення антитерористичної операції на сході України та закликано громадян України, які мають бажання, у цей скрутний час вступати до лав Збройних Сил України, Національної гвардії України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно Указу Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року, було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Позивачем нарахована пеня за період з 04.02.2014-25.01.2015, та пеня за процентами за період з 19.04.2014-25.01.2015.

Отже, в порушення вищевказаних імперативних норм закону, позивач безпідставно включив до розрахунку суми боргу за кредитним договором, суму пені за кредитом та процентами, що нараховані в період вже після 14.04.2014.

Щодо пені за кредитом нарахованої за період з 04.02.2014 до 14.04.2014, то суд вказаний період теж визнає необґрунтованим, оскільки банком в межах даного позову заявлена вимога про дострокове повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, а відтак відбулась зміна умов зобов'язання, що є правовим наслідком порушення зобов'язання (п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України) та у зв'язку з цим фактичною зміною строків погашення кредиту. Згідно умов Кредитного договору позивальник повинен сплатити усю суму заборгованості не пізніше 20.04.2015, а отже нарахування пені до 20.04.2015 є неправомірним.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором від 06.03.2012 №26-Н/12/24/ЮО/КL між Банком та ТОВ «Святошино» (далі - Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. та зареєстрований в реєстрі за №262, з подальшими змінами та доповненнями укладеними договорами про внесення змін та доповнень №1 від 22.03.2012, №2 від 18.05.2012, №3 від 23.05.2012, №4 від 29.05.2012, №5 від 30.05.2012, №6 від 03.12.201 (далі - Договір іпотеки) на повний розмір зобов'язань Позичальника за Кредитним договором.

Предметом забезпечення за Договором іпотеки (далі - Предмет іпотеки) є:

майновий комплекс, загальною площею 5 820,8 (п'ять тисяч вісімсот двадцять цілих і вісім десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кричевського Федора, буд.19:, а саме:

№п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)1АДвоповерхова будівля353,54ГЕксперименталь ний цех1 278,502ББудинок механічної майстерні785,85ДБудинок котельної405,33ВПриймально- мийне відділення274,36Евиробничий корпус сиркового цеху2 723 40- майновий комплекс загальною площею 291,4 (двісті дев'яносто цілих і чотири десятих) кв.м. що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Кричевського Федора, будинок 19, а саме:

№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)1Жбудівля компресорної250,22Кбудівля КПП41,2- комплекс, нежитлові будівлі, загальною площею 4 667,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Лібкнехта Карла, буд. 162, а саме:

№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)1Аголовний корпус 2 162,07Жсклад390,32Бпрохідна67,3083котельня268,73Вадмінпобутовий корпус, майстерня, склад660,409Ісклад77,404Ггараж47,010Ккомпресорна861,705дсклад85,811мнасосна27,306Етуалет15,312ннасосна4,70що належать Іпотекодавцю на праві власності.

Згідно з положеннями п. 4.2.7. та п. 4.2.8. Договору іпотеки Банк має право вимагати від Іпотекодавця дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, а також за рахунок коштів, отриманих від реалізації Предмету іпотеки, погасити повну суму заборгованості за Кредитним договором.

Іпотекодержатель, відповідно до п. 6.1. Договору іпотеки, має право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування.

Пунктом 6.3. Договору іпотеки встановлено, що Іпотекодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, зазначених в ст. 2 цього договору, а якщо його вимога не буде задоволена в 30-денний строк, звернути стягнення на Предмет іпотеки у разі (окрім іншого): невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем та/або Позичальником будь-якого із зобов'язань передбачених Кредитним договором.

В зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором Банком на адресу Іпотекодавця було надіслано повідомлення-вимогу від 24.04.2015 №3978/5/28-2, №3979/5/28-2 та №3980/5/28-2 щодо повернення повної суми заборгованості за Кредитним договором, докази направлення наявні в матеріалах справи (описи вкладення та чек).

Враховуючи наяву заборгованість Позичальника, Банк отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з статтею 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

Право звернення стягнення на предмет застави заставодержатель набуває у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою (частина 1 статті 589 ЦК України).

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 2 статті 590 ЦК України). (Аналогічні положення закріплені й в частинах перших статті 20 Закону України «Про заставу» та статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

Частиною 1 статті 583 ЦК України передбачено, що Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Майновий поручитель несе відповідальність перед Іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (частина 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Пунктом 4.2.3 Іпотечного договору передбачено право Іпотекодержателя задовольнити свої вимоги в тому числі шляхом прийняття предмета іпотеки у власність.

З представлених суду доказів - висновків по ринкову вартість об'єкта оцінки №08/041 та №08-04/2 визначені станом на 11.04.2016, здійсненого Міжнародною оціночною групою «Аргумент», вбачається, що:

- ринкова вартість об'єкта оцінки - комплексу, нежитлові будівлі, загальною площею 4 667,9 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. К. Лібкнехта, буд 162 складає 7 178 300 грн. з урахуванням ПДВ або 5 981 917 грн. без урахуванням ПДВ;

- ринкова вартість об'єкта оцінки - майнового комплексу загальною площею 5820,8 кв. та майнового комплексу загальною площею 291,4 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Київ, вул. Кричевського Федора, буд. 19, складає: (28 901 536 грн. з ПДВ або 24 084 613 грн. без ПДВ (площа 5 820,8к.в.м) та 1 446 864 грн. з ПДВ та 1 205 720 грн. без урахування ПДВ (площа 291,4 кв.м.).

Твердження відповідача про те, що ринкова вартість спірного об'єкту є більшою, ніж зазначено у висновках суд визнає необґрунтованими, оскільки в силу вимог ст. 33 ГПК України, ним не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставини.

Верховний Суд України у своєму листі від 07.10.2010 «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки)» виклав позицію щодо можливості звернення стягнення у спосіб набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, виходячи з наступного.

Нормами чинного законодавства України зокрема, статтями 36, 37 Закону України «Про іпотеку», не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, поряд з іншими, може застосовуватися, якщо його передбачено договором.

Отже, в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі, іпотекодержатель на підставі частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.

Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, ідентифікаційний код 25959784) за договором від 06 березня 2012 року №26-Н/12/24/ЮО/КL, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий Урожай» (код 36888079) та Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (код 25959784) в розмірі 23 559 065 (двадцять три мільйони п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч шістдесят п'ять) доларів США 82 центи, з яких:

- 19 973 750 (дев'ятнадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят) доларів США заборгованість за кредитною лінією;

- 3 585 315 (три мільйони п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч триста п'ятнадцять) доларів США 82 центи.

звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 06.03.2012, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Святошино» (03115, м. Київ, вул. Федора Кричевського, буд. 19, кімната 5, код 37378963) та Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, ідентифікаційний код 25959784), посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. та зареєстрований в реєстрі за №262:

- майновий комплекс, загальною площею 5 820,8 (п'ять тисяч вісімсот двадцять цілих і вісім десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кричевського Федора, буд.19, а саме:

№п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)1АДвоповерхова будівля353,54ГЕксперименталь ний цех1 278,502ББудинок механічної майстерні785,85ДБудинок котельної405,33ВПриймально- мийне відділення274,36Евиробничий корпус сиркового цеху2 723 40- майновий комплекс загальною площею 291,4 (двісті дев'яносто цілих і чотири десятих) кв.м. що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Кричевського Федора, будинок 19, а саме:

№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)1Жбудівля компресорної250,22Кбудівля КПП41,2- комплекс, нежитлові будівлі, що знаходиться за адресою: Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Лібкнехта Карла, буд. 162, а саме:

№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)1Аголовний корпус 2 162,07Жсклад390,32Бпрохідна67,3083котельня268,73Вадмінпобутовий корпус, майстерня, склад660,409Ісклад77,404Ггараж47,010Ккомпресорна861,705дсклад85,811Мнасосна27,306Етуалет15,312Ннасосна4,70шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, ідентифікаційний код 25959784).

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, ідентифікаційний код 25959784) право власності на

- майновий комплекс, загальною площею 5 820,8 (п'ять тисяч вісімсот двадцять цілих і вісім десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кричевського Федора, буд.19, саме:

№п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)1АДвоповерхова будівля353,54ГЕксперименталь ний цех1 278,502ББудинок механічної майстерні785,85ДБудинок котельної405,33ВПриймально- мийне відділення274,36Евиробничий корпус сиркового цеху2 723 40за ціною 24 084 613 (двадцять чотири мільйони вісімдесят чотири тисячі шістсот тринадцять) грн. (без ПДВ), згідно висновку про ринкову вартість об'єкта №08-04/2 визначеного станом на 11.04.2016.

- майновий комплекс загальною площею 291,4 (двісті дев'яносто цілих і чотири десятих) кв.м. що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Кричевського Федора, будинок 19, а саме:

№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)1Жбудівля компресорної250,22Кбудівля КПП41,2за ціною 1 205 720 (один мільйон двісті п'ять тисяч сімсот двадцять) грн. (без ПДВ), згідно висновку про ринкову вартість об'єкта №08-04/2 визначеного станом на 11.04.2016.

- комплекс, нежитлові будівлі, що знаходиться за адресою: Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Лібкнехта Карла, буд. 162, а саме:

№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)1Аголовний корпус 2 162,07Жсклад390,32Бпрохідна67,3083котельня268,73Вадмінпобутовий корпус, майстерня, склад660,409Ісклад77,404Ггараж47,010Ккомпресорна861,705дсклад85,811Мнасосна27,306Етуалет15,312Ннасосна4,70за ціною 5 981 917 (п'ять мільйонів дев'ятсот вісімдесят одну тисячу дев'ятсот сімнадцять) грн. (без ПДВ), згідно висновку про ринкову вартість об'єкта №08-04/1 визначеного станом на 11.04.2016.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошино» (03115, м. Київ, вул. Федора Кричевського, буд. 19, кімната 5, код 37378963) на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, ідентифікаційний код 25959784) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.04.2016

Суддя І.І. Борисенко