Рішення № 57464637, 26.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2016Справа №910/5346/16За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ Констракшн"

про розірвання договору та стягнення 22 239,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники

Від позивача: Добрянський В.А. ( дов. від 23.12.2015)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ Констракшн" про стягнення 22 239,00 грн та розірванням договору № ОВ/ЛУ10Б від 19.05.2015., предметом якого було виконання робіт з розробки і погодженню внутрішніх систем газопостачання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2016 у справі № 910/5346/16 порушено провадження та призначено до розгляду на 14.04.2016.

В судове засідання призначене на 14.04.2016 прибув представник позивача та надав пояснення по справі.

Представники відповідача в судове засідання 14.04.2016 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладено на 26.04.2016.

Представник позивача з'явився в судове засідання 26.04.2016, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 26.04.2016 вдруге не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проте ухвала суду не була отримана відповідачем та повернулась до суду з наступної причини: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал»(далі позивач, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ATЛ Констракшн»(далі відповідач, виконавець) було укладено договір № ОВ/ЛУ10Б (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом його було виконання робіт з розробки і погодженню в установленому порядку проекту (стадія «Робочий проект») внутрішніх систем газопостачання для газифікації багатоквартирного житлового будинку типу 2, розташованого по бульвару Л. Українки, 10Б в с. Петрівське, Києво-Святошинського району.

Згідно п. 3.1.1 Договору, термін виконання робіт відповідачем складав 30 (тридцять) робочих днів. Обчислення строку відбувалося з дня надання представником Замовника повного комплекту необхідних вихідних даних згідно вимог п. 4.2.1 за умови своєчасного перерахування коштів згідно п. 2.3.1. договору.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до умов договору (п. 2.3.1) позивач перерахував відповідачу 50% в Робіт за договором.

Однак, як зазначив позивач, в силу об'єктивних обставин (черговість будівництва будинків), він не виконав свої зобов'язання передбачені п. 4.2.1, (так як ще не прийшов час), а саме не передав відповідачу копії узгоджених уповноваженими державними органами документів на електронних носіях та завірені Замовником штампом «Вірно оригіналу» (підпис, печатка) копії на паперових носіях, про що підписати відповідні акти приймання - передачі вихідних даних.

Аналогічні підстави для виконання проектних робіт містяться в ст. 888 ЦК України, у відповідності до якої за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Однак, 17.11.2015 відповідач надав поштою позивачу проектну документацію і зазначив, що це є проектна документація, яка передбачена умовами укладеного договору.

В подальшому, позивач, як замовник будівництва житлового будинку № 10Б по бул. Л. Українки, передав отриману проектну документацію Генеральному проектувальнику - ТОВ «БІГ Проджект» для ознайомлення та вивчення.

Проте, своїм листом, ТОВ «БІГ Проджект» від 18.11.2015 вих. №02/11 повідомив позивача, що не передавав відповідачу жодної інформації щодо робочих креслень (архітектурної підоснови) по житловим будинкам по бульвару Л. Українки в селі Петрівське, в тому числі й по будинку №10Б.

Більше того, ТОВ «БІГ Проджект» зазначило, що представлені проекти по односекційним будинкам, в тому числі по бул. Л. Українки №10Б не відповідає Робочим кресленням із індивідуальними планувальними рішеннями квартир.

І як висновок, ТОВ «БІГ Проджект» зазначило, що надана проектна документація виконана не на робочих кресленнях (архітектурній підоснові) які розробив Генеральний проектувальник ТОВ «БІГ Проджект», а значить її не можливо використати для проведення експертизи в інспекції ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯД та подальшої реалізації на будівництві.

Таким чином, і Генеральний проектувальник також не передавав відповідачу жодних вихідних даних для виконання робіт за договором.

Тобто, у відповідача не було підстав як юридичних так і фактичних (відсутність вихідних даних) приступити до виконання робіт за договором.

У відповідь на таку поведінку відповідача, позивач 19.11.2015 підготував та направив поштою відповідь (відмову - повідомлення) від прийняття проектної документації згідно п. 5.3 договору та окрім цього, додаткову угоду до вказаного договору про його розірвання та зі строком повернення грошових коштів, як то передбачено умовами п. 4.1.2 договору.

Однак, відповідач відповіді на лист не надав, додаткову угоду до договору не підписав, грошові кошти не перерахував.

Як згодом з'ясувалося, відповідач відмовився отримати відправлену кореспонденцію. Це випливає з того, що позивачу повернувся відправлений ним конверт з припискою (Довідкою) з пошти, що закінчився встановлений строк зберігання.

Оскільки адреса відповідача й станом на сьогодні не змінилася, позивач вважає, що відповідач, дізнавшись від кого лист, проігнорував його отримання.

Однак, позивач 12.01.2016 повторно направив відповідачу відмову про прийняття проектної документації та екземпляр Додаткової угоди до вказаного договору й вимогу повернути сплачені за договором кошти. Однак, відповідач екземпляр додаткової угоди позивачу не повернув, відповіді на лист не надав, грошові кошти не повернув.

Отже, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак суд застосовує норми що регулюють даний вид договорів.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ст.. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Статтею 890 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.

Судом встановлено, що відповідач, не отримавши вихідні дані від замовника, на свій розсуд здійснив проектні роботи, які не відповідають потребам замовника та умовам укладеного між сторонами договору. Відтак суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог про стягнення основного боргу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 22 239,00 грн.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Також позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу № ОВ/ЛУ10Б від 19.05.2015, у зв'язку з його істотним порушенням відповідачем.

Суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов вказаного договору, у зв'язку з чим він підлягає розірванню.

Частиною 1 ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Згідно із ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено договором (ч. 1). Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3).

Згідно із ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, припинення правовідношення.

Згідно з ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Фактичні обставини справи свідчать про наявність істотної зміни обставин, які відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України є достатньою підставою для розірвання договору за рішенням суду.

Позивач вважає, що відповідач порушив істотну умову договору, а саме - в порушення п. 4.4.1. договору (належним чином, в узгоджений цим договором термін розробити проектну документацію згідно узгоджених Сторонами технічних завдань, технічних умов ПАТ «Київоблгаз» і затверджених, в разі необхідності, замовником технічних рішень) передав позивачу виготовлену проектну документацію, яка не відповідає умовам Договору.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено існування передбачених законом, та, зокрема ст. 652 ЦК України, підстав для розірвання спірного договору, і тому заявлені позовні вимоги про розірвання договору № ОВ/ЛУ10Б від 19.05.2015 є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал" задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № ОВ/ЛУ10Б від 19.05.2015, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 2В, код ЄДРПОУ 33400832) та товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛ Констракшн" (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 20, код ЄДРПОУ 31306584).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ Констракшн" (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 20, код ЄДРПОУ 31306584) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 2В, код ЄДРПОУ 33400832) основний борг в сумі 22 239 (двадцять дві тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 378(одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 28.04.2016