Рішення № 57464600, 19.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2016Справа №910/4871/16За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ЮНІОН"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва"

про стягнення 3 336 668,09 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

Від позивача: Смірнов А.Ю. -представник за довіреністю

Від відповідача: Кондратюк О.О. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ЮНІОН" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" про стягнення 3 336 668,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2016 року порушено провадження у справі №910/4871/16.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на підставі укладеного сторонами Договору поставки було перераховано відповідачу попередню оплату. В подальшому Договір поставки розірвано сторонами та погоджено графік повернення перерахованої позивачем передоплати. Однак відповідач суму передоплати за товар позивачу не повертає, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що строк виконання зобов'язання з повернення попередньої оплати не настав.

У судовому засіданні 19.04.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ЮНІОН" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" (продавець) укладено Договір поставки №19/02-2010 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов'язався продати та поставити покупцю механізми згідно специфікації №1 (додатку №1 до Договору поставки) на будівельний майданчик об'єкту: Громадський центр по вул. Шолуденка на перетині пр-та Перемоги та вул. Борщагівської у Шевченківському районі м. Києва (надалі за текстом «Майданчик»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар.

Згідно з п.1.2. Договору ціна, загальна кількість, найменування Товару, що поставляється за даним Договором, визначається в Специфікації № 1 (Додаток № 1).

Відповідно до підписаної та скріпленої печатками сторін Специфікації №1 продавець зобов'язався поставити покупцю товар, а саме мобільний кран Liebher LTM 1160-5,1 вартістю 40 226 033,74 грн.

Згідно з п. 2.1. Договору загальна вартість товару, що поставляється за Договором поставки складає 40 226 033,74 гривень, в тому числі ПДВ.

Підпунктом 2.2.1. пункту 2.2. Договору передбачено, що покупець в строк до 31.03.2010 року перераховує продавцю аванс в розмірі 38 948 000 гривень. Остаточний розрахунок за Договором поставки здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував відповідачу аванс в розмірі 38 948 000 гривень на виконання умов Договору, а саме: 26.02.2010 р. позивач перерахував відповідачу 38 938 000 гривень; 29.03.2010 р. позивач перерахував Відповідачу 10 000 гривень, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

10 вересня 2010 року між Позивачем та Відповідачем укладено Угоду про розірвання Договору поставки (далі - Угода про розірвання).

Згідно умов зазначеної Угоди про розірвання Договір поставки підлягає достроковому розірванню, а грошові кошти, перераховані Відповідачу в якості авансу підлягають поверненню Позивачу.

На виконання положень Угоди Відповідач частково повернув Позивачу грошові кошти на суму 25 768 750, перераховані в якості авансу за Договором поставки:

- 13.09.2010 р. відповідач повернув позивачу 339 750 гривень;

- 21.09.2010 р. відповідач повернув позивачу 9 464 000 гривень;

- 24.09.2010 р. відповідач повернув позивачу 10 555 000 гривень;

- 28.09.2010 р. відповідач повернув позивачу 5 410 000 гривень.

15 грудня 2015 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додатковий договір №5 до Угоди про розірвання згідно умов якого Договір поставки вважається розірваним з моменту підписання Угоди про розірвання та повернення Відповідачем Позивачу невикористаних коштів в розмірі 13 179 250 гривень в строк до 01 листопада 2016 року наступним чином:

3 300 000 гривень - в строк до 01 січня 2016 року;

3 300 000 гривень - в строк до 01 квітня 2016 року;

3 300 000 гривень - в строк до 01 липня 2016 року;

3 279 250 гривень - в строк до 01 листопада 2016 року.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що відповідач у строк до 01 січня 2016 року грошові кошти в розмірі 3 300 000 гривень не повернув, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 3 300 000 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2. ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з умов Додаткового договору №5 до Угоди про розірвання Договору поставки відповідач зобов'язався сплатити позивачу 3 300 000 гривень - в строк до 01 січня 2016 року.

З огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів поставки позивачу товару, не надано суду доказів повернення позивачу попередньої оплати в розмірі 3 300 000 грн суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі заявленому позивачем, а саме 3 300 000 грн.

Крім того позивачем нараховано відповідачу на суму попередньої оплати 20 286,89 грн - 3 % річних та 16 381, 20 грн - інфляційні втрати за період з січня 2016 року по лютий 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013р. у справі №3-30гс13.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція офісного будівництва" (03150, м.Київ, вул.АНТОНОВИЧА, будинок 51, кімната 910, код ЄДРПОУ 32243850) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ЮНІОН" (01030, вул.Б.Хмельницького, 50Б, код ЄДРПОУ 34354101) 3 300 000 (три мільйона триста тисяч) грн 00 коп - суми попередньої оплати та 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.04.2016 р.

Суддя Шкурдова Л.М.